УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті
Феодосії в складі:
головуючого, судді Ломанової Л.О.
суддів Соболюка М.М., Притуленко О.В.,
при секретарі Березовському М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії АР
Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду Автономної
Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У позовній заяві зазначив, що в 2001 році ОСОБА_3 був
вчинений злочин - вбивство дочки ОСОБА_4, її чоловіка - ОСОБА_5 та
неповнолітнього внука. Відповідач, який є братом загиблого зятя,
вважаючи себе спадкоємцем, заволодів майном загиблих та
користувався ним. На підставі рішення Керченського міського суду
Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2004 року за позивачем
було визнано право власності на майно загиблих а саме - автомобіль
"Рено-25", дві супутникові антени та тюнер. Відповідач, у якого
автомобіль знаходився з 22 жовтня 2001 року, тривалий період
ухилявся від виконання рішення суду, приховував місцезнаходження
спірного майна. Тільки 26 січня 2005 року йому була передана одна
супутникова антена, а 14 лютого 2005 року йому - автомобіль і
друга супутникова антена. Проте автомобіль виявився некомплектним,
не на ходу, супутникові антени також некомплектні, без
конвертерів, тюнер супутникових антен знаходився в неробочому
стані. З вини ОСОБА_2 позивач зазнав матеріальної шкоди у вигляді
витрат на ремонт автомобіля та антен. Просив суд стягнути з
відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 6 335 грн. та
моральної - 5 000 грн., вважаючи що з вини відповідача протягом
4-х років він зазнавав душевних страждань, що викликало емоційне
перенапруження, погіршення стану здоров'я, порушення звичайного
життєвого ритму.
У березні 2006 року позивач змінив свої позовні вимоги,
збільшивши їх в частині стягнення моральної шкоди до 5 250 грн.
Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки
Крим від 19 жовтня 2006 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди було відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення
суду
та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд в
іншому складі,
посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, оскільки висновки
суду не
відповідають обставинам справи, а також судом надана неналежна
оцінка обставинам
справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи,
доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, колегія суддів дійшла
висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних
підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
під час розгляду справи в апеляційному порядку суд
перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у
суді першої інстанції
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у
задоволенні позову ОСОБА_1, дійшов висновку про недоведеність
позивачем вини у діях відповідача та відсутності причинного
зв'язку між діями відповідача та шкодою.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення
Керченського міського суду від 19.04.2004 року за позивачем
визнано право власності на автомобіль "Рено-25", дві супутникові
антени та тюнер. Суд зобов'язав відповідача передати позивачу
вказане майно. Рішення суду набрало законної сили 25.10.2004 року
та 16.12.2004 року позивач звернувся із заявою до виконавчої
служби про примусове виконання рішення суду. 12.01.2005 року на
підставі заяви позивача було відкрите виконавче провадження,
14.02.2005 року спірне майно вилучено у відповідача та передано
позивачу, на підставі чого виконавче провадження 14.03.2005 року
закрито (а.с. 1-22 матеріалів виконавчого провадження № 2886 /
2005 p.).
Доводи апелянта про те, що він тривалий час був позбавлений
майна, яке належить йому на праві власності, а також про
пошкодження цього майна з вини відповідача, не є спроможними.
Аналіз фактичних обставин справи, зібраних і досліджених
судом першої інстанції у справі доказів, зокрема - протоколу
огляду автомашини, пояснень свідків -ОСОБА_6 і ОСОБА_7, дозволив
суду дійти правильного висновку про відсутність вини відповідача у
пошкодженні (розкомплектуванні) майна, на яке визнано . право
власності за позивачем лише у 2004 році, а також про недоведеність
розміру матеріальної шкоди. Відсутність підстав для висновків про
винність відповідача у завданні матеріальної шкоди свідчить про
необгрунтованість вимог позивача про відшкодування і моральної
шкоди.
Наведені обставини свідчать про обгрунтованість оскаржуваного
рішення суду. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків
суду. Фактичні обставини судом досліджені в повному обсязі, норми
матеріального та процесуального права застосовані правильно.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої
інстанції рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303 , 304 , 307 , 308 , п. 1 ч. 1 ст. 314 ,
315 , 317 , 319 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів судової
палати у цивільних справах ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Керченського міського
суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року -
відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим
від 19 жовтня 2006 року - залишити без змін. Ухвала набирає
законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної
інстанції.