УХВАЛА
                              Iменем України
     12 грудня 2006 року
     Апеляційний
     : суд Донецької області у складі:
     головуючого судді
     суддів
     при секретарі
     Курило В.П.
     Саніковой О.С, Бабенка П.М.
     Личкатій В.В.
     розглянув у відкритому судовому засіданні  в  місті  Донецьку
цивільну  справу  за  апеляційною  скаргою  Відділення  виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків  на
виробництві та. професійних захворювань  України  в  м,  Харцизьку
Донецької області на рішення Харцизького міського  суду  Донецької
області від 31 жовтня 2006 року по справі за  позовом  ОСОБА_1  до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України  в  м.Харцизьку  Донецької   області   про   відшкодування
моральної шкоди,-
     ВСТАНОВИВ
     В  апеляційний  суд  Донецької  області  надійшла  апеляційна
скарга   відділення   виконавчої   дирекції   фонду    соціального
страхування від нещасних випадків  на  виробництв  та  професійних
захворювань  в  м.  Харцизьку   Донецької   області   на   рішення
Харцизького міського суду Донецької області  від  31  жовтня  2006
року, яким частково задоволені позовні вимоги позивача і  на  його
користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди стягнуто  15
тис. грн.
     В апеляційній . скарзі відповідача  -  відділення  виконавчої
дирекції  Фонду  соціального  страхування  ставиться  питання  про
скасування рішення суду і  відмові  в  задоволені  позовних  вимог
через те, що  факт  моральних  страждань  позивача  не  доведений.
Висновок   МСЕК   є   підставою   для   відшкодування   позивачеві
матеріальної, а не моральної шкоди.  Крім  того,  Законом  України
"Про Державний бюджет України на 2006  рік"  ( 3235-15 ) (3235-15)
          зупинена
дія  статей  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове   державне
соціальне страхування  від  нещасного  випадку  на  виробництві  і
професійного захворювання, які спричинили  втрату  працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
        , які передбачають виплату моральної шкоди.
     Судом першої інстанції встановлено, що позивач  з  1983  року
працював  на  підприємстві  вугільної   промисловості   -   шахті"
"Комунарська" ДВАТ "ш\у Донбас". Під час роботи 19 листопада  2005
року він  отримав  виробничу  травму.  У  зв"язку  з  травмою  він
•тривалий  час  лікувався  в  лікарнях.  Висновком  МСЕК  від   22
листопада 2005 року позивач визнаний інвалідом 3 групи  з  втратою
професійної працездатності  40%  .  Було  проведено  розслідування
нещасного  випадку   на   виробництві   та   був   складений   акт
розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про  нещасний
випадок на виробництві за формою Н-1.
     Внаслідок ушкодження  здоров'я  позивачу  завдані  фізичні  і
моральні страждання, він зазнає фізичний біль, не може  виконувати
тяжку фізичну роботу, у нього з"явилося почуття неповноцінності та
залежності. Позивач переніс хірургічне  втручання,  медикаментозне
лікування. Це призвело до порушення звичайного образу життя.
     Суд вважає, що ушкодженням здоров'я позивачу завдано моральну
шкоду, для відшкодування якої необхідно стягнути з відповідача  15
тис. гривень.
     Заслухавши  доповідь  судді  апеляційного   суду,   пояснення
представника відповідача, перевіривши матеріали  справи  і  доводи
апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга  задоволенню
не підлягає.
     Відповідно до ст. 21 Закону України "Про  загальнообов'язкове
державне  соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на
виробництві і професійного  захворювання,  які  спричинили  втрату
працездатності"  ( 1105-14 ) (1105-14)
        ,  а  також  з   врахуванням   рішення
Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №  1-9/2004  у
разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування  від
нещасного випадку зобов'язаний в порядку,  встановленому  законом,
сплатити грошову суму за моральну шкоду при наявності факту  такої
шкоди.
     Суд встановив, що під час роботи на виробництві 19  листопада
2005 року позивач отримав виробничу травму, про  що  23  листопада
2005 року складений акт розслідування нещасного випадку. Висновком
медичних' органів позивачу встановлений діагноз: закритий  перелом
остистих паростків хребців С6,  С7  зі  зміщенням,  забій  шийного
відділу хребця. Висновком МСЕК від  2  березня  2006  року  він  в
зв"язку  з  виробничою  травмою  визнаний  інвалідом  3  групи   і
встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково.
     В зв"язку з травмою йому спричинені моральні страждання,  які
складаються  з  того,  що  він  є  інвалідом,  переніс  хірургічне
втручання,  медикаментозне  лікування.,  постійна  біль  його   не
покидає, він не може здійснювати роботу по дому, не може підіймати
тяжкі предмети.  Він  втратив  працездатність,  що  само  по  собі
підтверджує наявність моральних страждань позивача. Крім того, він
регулярно лікується у лікарнях, що для людини є неприємним, таким,
що  її  дратує,  засмучує,  спонукає  до  моральних  страждань   і
переживань.
     Розглядаючи  справу,  суд  повно,   всебічно   і   об'єктивно
перевірив  доводи  і  заперечення  сторін  і  дійшов   правильного
висновку про те, що позивач надав суду достатньо доказів наявності
у нього  моральних  страждань  внаслідок  ушкодження  здоров'я  на
виробництві.
     За таких умов доводи відповідача про те,  що  факт  моральної
шкоди не доведений є безпідставними.
     Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на  Закон
України "Про Державний бюджет України на  2006  рік"  ( 3235-15 ) (3235-15)
        ,
яким зупинена дія норм  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове
державне  соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на
виробництві і професійного  захворювання,  які  спричинили  втрату
працездатності"  ( 1105-14 ) (1105-14)
        ,   які   передбачають   відшкодування
моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей,  оскільки
таке зупинення не позбавляє постраждалих  права  на  відшкодування
моральної шкоди. Крім того, відповідних,  змін  до  вказаних  норм
Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст.  46
зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного  бюджету,
кошти  на  здійснення  страхування  від   нещасного   випадку   не
включаються до складу Державного бюджету  України.  Суд  також  не
може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що  моральна
шкода не повинна відшкодовуватися в. зв'язку з  тим,  що  позивачу
призначені інші виплати, передбачені законом.
     З  врахуванням  ступеню  моральних  страждань  потерпілого  і
наявності  тяжких  наслідків,  суд  першої   інстанції   в   межах
обумовленої  законом  суми  правильно  визначив  розмір   грошової
компенсації моральної шкоди позивача,
     Рішення суду відповідає вимогам закону  і  підстав  для  його
скасування немає. Доводи апеляційної скарги не дають  підстав  для
висновку про неправильне застосування судом першої інстанції  норм
матеріального чи процесуального  законодавства,  що  призвело  або
могло призвести до неправильного вирішення справи.
     Керуючись  ст.  304,307,308,314  ЦПК   України   ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
апеляційний суд
     УХВАЛИВ:
     Апеляційну скаргу  відхилити.  Рішення  Харцизького  міського
суду Донецької області від 31 жовтня 2006 року залишити без зміни.
     Ухвала  суду  апеляційної  інстанції  набирає  законної  сили
негайно, але вона може бути оскаржена безпосередньо до  Верховного
Суду України протягом двох місяців з  дня  набрання  ухвалою  суду
апеляційної інстанції законної сили.
     Головуюча:
     Судді: