УХВАЛА

                         IМЕНЕМ УКРАЇНИ.

     7 грудня 2006 року  м. Рівне

     Колегія суддів судової палати з цивільних справ  Апеляційного
суду Рівненської області у складі:

     головуючого Буцяка 3,1.,

     суддів Ковалевича С.П, Шимківа С.С.,

     з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.

     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні
Апеляційного суду в м.  Рівному  цивільну  справу  за  апеляційною
скаргою ОСОБА_1 на  рішення  Рівненського  міського  суду  від  02
жовтня   2006   року   у   справі   за    позовом    ОСОБА_1    до
Науково-виробничого підприємства "Альфа" про захист прав  власника
патентів  на  корисні  моделі,  збов"язання  укласти   ліцензійний
договір  та  стягнення  компенсації  за   незаконне   використання
технічних рішень,

     встановила:

     Рішенням Рівненського міського суду від 02 жовтня  2006  року
ОСОБА_1    відмовлено    у    задоволенні    його    позову     до
Науково-виробничого підприємства "Альфа" про захист прав  власника
патентів  на  корисні  моделі,  збов"язання  укласти   ліцензійний
договір  та  стягнення  компенсації  за   незаконне   використання
технічних рішень.

     Не погодившись з  рішенням  суду,  ОСОБА_1  подав  апеляційну
скаргу,  в  якій  покликається  на  його  невідповідність  чинному
законодавству через порушення місцевим судом норм матеріального та
процесуального права.  Вказує,  що  суд  не  дав  належної  оцінки
поданих  ним  доказів,  які,  на  його  думку  вказують,  на  вину
відповідача.

     Просить рішенням Рівненського міського  суду  від  02  жовтня
2006 року скасувати і справу направити на новий розгляд.

     Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

     Відповідно до ч.З ст. 10, ст.  60  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона
посилається як  на  підставу  своїх  вимог  або  заперечень,  крім
випадків, встановлених цим Кодексом.

     Постановляючи рішення  про  відмову  апелянту  в  задоволенні
позовних вимог  про  захист  прав  власника  патентів  на  корисні
моделі, зобов"язання відповідача укласти  ліцензійний  договір  та
про стягнення  компенсації  за  незаконне  використання  технічних
рішень IНФОРМАЦIЯ_1, суд  першої  інстанції  правильно  виходив  з
того, що факт порушення відповідачем  прав  позивача  як  власника
патентів України на корисні моделі залишився не доведеним.

     Зокрема, зважаючи на те, що предмет  спору  сторін  у  справі
вимагав спеціальних знань в галузі патентознавства,  ухвалою  суду
обгрунтовано була призначена у  справі  відповідна  експертиза  за
клопотанням позивача. Проте в подальшому  ОСОБА_1  від  її  оплати
відмовився.  Тому  враховуючи  те,  що  представлені  суду   обома
сторонами у справі висновки спеціалістів  взаємно  заперечувалися,
відмова ОСОБА_1  від  оплати  проведення  експертизи,  призначеної
ухвалою суду від 21.10.2005 року, позбавила суд  першої  інстанції
можливості з"ясувати  важливі  обставини,  що  мали  значення  для
справи.

     З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст.  10,  60,  303,
307, 308, 313-315, 317 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів

     ухвалила:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення Рівненського міського суду від 02  жовтня  2006  року
залишити без змін.

     Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили негайно.  Вона
може бути оскаржена  в  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду
України протягом двох місяців з дня її проголошення.