УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"5" грудня 2006р. м. Iвано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Iвано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Пнівчук О.В., Бідочко Н.П.,
секретаря Гаран Н.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю
"Радіоремсервіс" про відшкодування матеріальної та моральної
шкоди, з участю: апелянта ОСОБА_3, представника ТзОВ
"Радіоремсервіс" Кийлюка Б.Д., -
встановила:
Рішенням Iвано-Франківського міського суду від 1 вересня 2006
року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТзОВ "Радіоремсервіс" про
стягнення 441 787 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. на
відшкодування моральної шкоди відмовлено.
На дане рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав
апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що оскаржуване
рішення винесено з порушенням норм матеріального права. Так, при
винесенні рішення не було враховано, що 27 лютого 2004 року між
фірмою "ОСОБА_4", представленою ОСОБА_4 та фірмою
"Радіоремсервіс", IНФОРМАЦIЯ_1 якої є ОСОБА_2 укладено угоду про
співпрацю, згідно якої фірма "ОСОБА_4" позичила фірмі
"Радіоремсервіс" спеціальний тягач на строк один рік. 1 березня
2004 року між ОСОБА_1м та ОСОБА_4 укладено угоду найму
транспортного засобу, згідно якої автомобіль "Татра IНФОРМАЦIЯ_2"
передано ОСОБА_1 в користування ОСОБА_4. Згідно угоди ціна за
оренду становить 50 000,000 словацьких крон, що в еквіваленті
становить 11 468 грн. Однак, відповідач жодних розрахунків з
ОСОБА_1м не провів, хоча ним в повному обсязі виконано взяті на
себе зобов'язання. Крім того, він поніс додаткові витрати,
оскільки під час експлуатації автомобіль у ТзОВ "Радіоремсервіс"
було вилучено, а директора ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної
відповідальності за порушення митного законодавства. Крім того,
стосовно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа, яка постановою
Iвано-Франківського міського суду була закрита, а його було
звільнено від відповідальності на підставі акту амністії.
Зазначає, що діями ОСОБА_2 позивачу заподіяно позадоговірної
шкоди, оскільки автомобіль використовувався відповідачем, а не
ОСОБА_4, з яким був укладений договір найму. При прийнятті рішення
судом не враховано, що незаконними діями відповідача спричинено
втрату ОСОБА_1 права власності на автомобіль "Татра IНФОРМАЦIЯ_2",
оскільки він умисно задекларував автомобіль у якості транзиту, у
зв'язку з чим за порушення митних правил автомобіль було вилучено.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення,
яким позовні вимоги задовольнити.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 апеляційну скаргу
підтримав з вище наведених мотивів.
Справа № 22-ц-1344/2006р. Головуючий у 1 інстанції Барашков
В.В.
Категорія 42 Доповідач Беркій О.Ю.
Представник ТзОВ "Радіоремсервіс" апеляційну скаргу
заперечив, посилаючись на її безпідставність.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце
судового розгляду належним чином був повідомлений.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові
матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що
апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ТзОВ
"Радіоремсервіс" про відшкодування матеріальної та моральної
шкоди, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачами взятих
на себе зобов'язань та порушення терміну виконання такого
зобов'язання.
Як встановлено судом першої інстанції, 1 березня 2004р.
ОСОБА_1 (громадянин Словацької Республіки) уклав договір оренди
транспортного засобу з ОСОБА_4 (громадянином Словацької
республіки) , відповідо до якого передав у платне користування
транспортний засіб: автомобіль "Татра IНФОРМАЦIЯ_2", номерний знак
НОМЕР_1. Відповідно до умов договору розмір орендної плати мав
становити 50 000 словацьких крон, передача і приймання автомобіля
здійснювалася на території власника транспортного засобу. Після
закінчення терміну угоди наймач (ОСОБА_4) зобов'язувався повернути
автомобіль власнику (ОСОБА_1).
Додатками до даного договору встановлено умови, згідно яких
наймач транспортного засобу оплачує власнику добові за кожен день
перебування за кордоном, несе витрати дрібного ремонту
транспортного засобу, поточного обслуговування, витрати на паливо.
Крім того наймач взяв на себе зобов'язання по обов'язковому
страхуванню автомобіля та оплаті в'їздної візи до України.
На виконання даної угоди ОСОБА_4 видано ОСОБА_1 доручення на
керування та обслуговування транспортного засобу під час виконання
робіт і надання послуг для українського товариства
"Радіоремсервіс".
27 лютого 2004 року фірмою "ОСОБА_4" (в особі ОСОБА_4) та
фірмою "Радіоремсервіс" укладено угоду про співпрацю. 5 квітня
2004 року ТзОВ "Радіоремсервіс" (орендар) уклало з ОСОБА_4
(орендодавцем) договір оренди транспортного засобу, згідно якої
орендодавець надав у тимчасове користування автомобіль строком на
1 рік з моменту прийняття автомобіля (а.с. 30).
11 березня 2004 року ОСОБА_1 та IНФОРМАЦIЯ_1 ТзОВ
"Радіоремсервіс" транспортний засіб було спільно ввезено на
територію України. 10 лютого 2005 року ввезений автомобіль було
вилучено за порушення Митних правил, директора ТзОВ
"Радіоремсервіс" було притягнуто до адміністративної
відповідальності за ст. 336 МК України ( 92-15 ) (92-15)
та накладено
стягнення у вигляді конфіскації автомобіля та причіпа.
Оскільки договірні стосунки ОСОБА_1 стосовно оренди
транспортного засобу виникли з ОСОБА_4, а не з відповідачами, у
яких відсутні підстави для виконання зобов'язання, а саме: по
поверненню автомобіля, оплаті заборгованості по оренді, оплаті
добових, витрат на страхування, оформлення віз та дозволу на в'їзд
автомобіля на територію України, то суд першої інстанції прийшов
до обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апелянта про те, що винними діями відповідачів ОСОБА_1
заподіяно позадоговірної шкоди, оскільки автомобіль конфісковано
через порушення IНФОРМАЦIЯ_1 ТзОВ "Радіоремсервіс" Митних правил
не заслуговують на увагу, оскільки з оглянутої адміністративної
справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності вбачається, що
останнього притягнуто до відповідальності за використання
автотранспортного засобу, що перебував під митним контролем без
дозволу митного органу. Згідно ж митної декларації ОСОБА_1 не
виконав взяте на себе зобов'язання і в строк до 16 березня 2004р.
не доставив задекларований автомобіль в митницю відповідно до
Митного Кодексу ( 92-15 ) (92-15)
, у зв'язку з чим автомобіль було
конфісковано.
У зв'язку з наведеним судом обгрунтовано відмовлено і в
задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та
процесуального права і підстав для його скасування, в межах
доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Iвано-Франківського міського суду від 1 вересня 2006
року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може
бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного
Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної
сили.