АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ВIННИЦЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                             РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                  5 грудня 2006 року м. Вінниця
 
     Колегія суддів судової палати з цивільних справ  Апеляційного
суду Вінницької області у складі:
 
     головуючого : Колоса С. С, суддів : Iващука  В.А,  Ковальчука
О. В., при секретарі : Цехмістер О. В.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Хмільницького міськрайонного суду  від
16 жовтня 2006 року  у  справі  за  позовом  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  до
ОСОБА_3,  ОСОБА_4  про  визнання   частково   недійсним   договору
купівлі - продажу та визнання права власності на будинок, -
 
                           Встановила:
 
     Позивачі звернулись з позовом до суду про  визнання  частково
недійсним договору купівлі - продажу житлового будинку та визнання
права власності. Свої вимоги мотивували тим, що 19 липня 2003 року
купили будинок  АДРЕСА_1.  Однак  в  договорі  покупцем  зазначено
ОСОБА_3, так як відповідачка умовила її це  зробити.  З  продавцем
ОСОБА_1 розраховувалась особисто. Після купівлі позивачі в  даному
будинку проводили ремонтні та будівельні роботи. Через деякий  час
відповідачка пред"явила свої права на будинок  та  намагається  їх
висилити, а тому звернулись з позовом до суду,  так  як  по  своїй
суті цей договір є удаваною угодою,  оскільки  був  укладений  між
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з метою приховати договір купівлі - продажу між
ОСОБА_5 та ОСОБА_1, а тому просила позов задовольнити .
 
     Рішенням Хмільницького міськрайонного суду  від  жовтня  2006
року в позові відмовлено .
 
     У  апеляційній  скарзі  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  просять  скасувати
рішення  суду,  ухвалити  нове,  яким,  їх  вимоги   задовольнити,
мотивуючи  тим,  що  судом  порушено   вимоги   матеріального   та
процесуального законодавства.
 
     Перевіривши законність і обгрунтованість рішення,  вислухавши
учасників процесу, колегія суддів  вважає,  що  апеляційну  скаргу
слід задовольнити з наступних підстав.
 
     Відмовляючи  в  позові,  судом   першої   інстанції   неповно
з"ясовано обставини,  що  мають  значення  для  справи  та  зробив
висновки, що не відповідають обставинам справи .
 
     З матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 згідно  договору  від  22
жовтня  2003  року  продала  4/25  частини  будинку  АДРЕСА_2,  що
належать їй за 3 085 грн. - ОСОБА_6 
( а. с. 11 )
( а. с. 11 ). Згідно розписки продавець зобов'язувалась протягом 3-х місяців звільнити будинок, а за цей час провести капітальний ремонт купленого нею будинку ( а. с. 12 )
. Ремонт проведено в будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_3 на момент укладання даного договору уже був придбаний житловий будинок АДРЕСА_1 .
 
     Відповідачка  ОСОБА_4  пояснила  суду,  що  спірний   будинок
продавала її матір  і  вона  була  присутня  при  цьому.  Житловий
будинок купувала ОСОБА_1, вона ж і розраховувалась в  сумі  9  449
гривень при укладанні договору  в  нотаріальній  конторі.  Причини
чому в договорі зазначена покупцем ОСОБА_3 вона не знає. Знає,  що
після оформлення будинку всі  роботи  по  ремонту  та  будівництву
виконували позивачі (а. с. 116-117).
 
     Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що  знає  про  те,  що  ОСОБА_1
бажає  придбати  житловий  будинок  у  матері  ОСОБА_4   АДРЕСА_1.
Позичила їй для цієї мети 800  грн..  Позивачка  придбала  спірний
будинок та проводила ремонтні роботи (а. с. 118-119).
 
     Свідки  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10  підтвердили  факт,   що
ОСОБА_1 придбала будинок АДРЕСА_1 для проживання, робила ремонт та
будувала господарські приміщення 
( а. с. 119, 123, 124)
.
 
     Свідок  ОСОБА_11  пояснила,  що  вона,   будучи   нотаріусом,
посвідчувала  договір  купівлі  продажу  спірного   будинку.   При
укладанні договору були присутні ОСОБА_3, ОСОБА_1 та продавці.  Не
підтвердила  твердження  відповідачки  ОСОБА_3,   що   саме   вона
розраховувалась за будинок 
( а. с. 120 -121 )
.
 
     Свідок ОСОБА_12 також не підтвердив  твердження  відповідачки
про те, що ОСОБА_3 зустрічалась з  продавцями  з  метою  придбання
будинку 
( а. с. 122)
.
 
     Доказами, що саме ОСОБА_1 придбала житловий будинок  АДРЕСА_1
є те, що  у  позивачів  відсутнє  будь  -  яке  житло.  Iнспекцією
державного  архітектурно  -  будівельного  контролю   на   ОСОБА_1
накладено  адміністративне  стягнення  за  самочинне   будівництво
веранди до будинку 
( а. с. 43 )
. З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 по ст.. 120 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
( доведення до самогубства )
вбачається, що причиною таких дій з боку ОСОБА_1 явився спір між нею та дочкою щодо придбання будинку АДРЕСА_1
( а. с. 46 )
. Розрахункова книжка з оплати за природний газ НОМЕР_1 видано на ім"я ОСОБА_1
( а. с. 21, 41 )
. Вона ж є платником за електроенергію
( а. с. 20 )
.
 
     Враховуючи  вище  викладене,  колегія   суддів   вважає,   що
апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції
скасувати   ухвалити   нове   рішення,   яким   вимоги   позивачів
задовольнити .
 
     Вимоги  позивачів  щодо  визнання  права  спільної   сумісної
власності на будинок також слід задовольнити так як дана вимога не
суперечить чинному законодавству.
 
     Керуючись 307, 308, 314, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          колегія
суддів,
 
     ВИРIШИЛА:
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити .
 
     Рішення Хмільницького міськрайонного суду від 16 жовтня  2006
року скасувати, ухвалити нове рішення, яким :
 
     Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
 
     Визнати недійсним в  частині  зазначення  покупця  ОСОБА_3  в
договорі купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1 посвідчений  приватним
нотаріусом Хмільницького районного  нотаріального  округу  від  19
липня 2003 року за НОМЕР_2 та встановити, що дійсним  покупцем  за
договором купівлі - продажу будинку є ОСОБА_1.
 
     Визнати право  спільної  сумісної  власності  за  ОСОБА_1  та
ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 з прибудовами .
 
     Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
 
     Протягом двох місяців з дня набрання  законної  сили  рішення
може бути оскаржена  у  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду
України.