Справа №22-10755 \06р. Головуючий у 1 інстанції-Арапіна Н.Є.
Категорія - 21 Доповідач- Дем*яносов М.В.
РIШЕННЯ IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в
складі:
гоовуючого Рибалко Л.I.
суддів Новікової Г.В.,
Дем*яносова М.В.
При секретарі Коваленко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну с праву
по апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області на
рішення Торезького міського суду Доненцької області від 17 жовтня
2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі
Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 17
жовтня 2006 року було частково задоволено позов ОСОБА_1.
пред'явлений до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування про відшкодування моральної шкоди: на його
користь з відповідача було стягнуто грошову компенсацію у
розмірі 25 000 грн.
Не погодившись з рішенням суду Фонд соціального страхування
приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати , в
задоволенні позовнгих вимог ОСОБА_1. відмовити в повному обсязі,
посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам діючого
матеріального та процесуального закону і фактичним обставинам
справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Вважають , що
позивач не довів і в судовому засідані не надав належних доказів
спричинення йому моральної шкоди , про що відсутній висновок МСЕК.
Крім того також вважають, що суд не взяв до уваги, що відповідно
до вимог Закону України " Про державний бюджет на 2006 рік"
( 3235-15 ) (3235-15)
дії Закону України \ в частині моральної шкоди
застрахованим та членам їх сімей\ " Про загальнообов*язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві і професійному захворюванні, що спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
зупинено на 2006 рік , а також те що
Фондом позивачеві проводяться видолати й інших страхових виплат ,
в тому числі 1 одноразова допомога, які вважають, що також
компенсують і моральну шкоду , а також те що судом не враховано,
що позивачем пропущено стрк для зверненням до суду за захистом
порушеного права.
Представник відповідача у судовому засіданні доводи
апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити у повному
обсязі. Позивач заперечував проти апеляційної скарги, просив
її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, пояснення
позивача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи
апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив
правовідносини, які склалися між сторонами , але стосовно розміру
грошової компенсації, у супереч діючому законодавству, не
надав належної оцінки наданим доказам.
Згідно зібраним доказам, позивач дійсно довгий час , з 1969
року працював на підприємствах вугільної промисловості. У зв*язку
з роботою довгий час в шкідливих та небезпечних умовах він отрмав
профеесійні захворювання- вібраційну хворобус 1-2 стадії,
антракоз, емфизема легенів, недостатність легенів 1-2 стадії.
Згідно висновку МСЕК від 3.10.2002 року йому вперше встановлено
25% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню
вібраційна хвороба, а висновком від 30.10.2003 року встановлено
25% втрати професійної працездатності за іншим професійним
захворюванням і за сукупністю встановлено 50%.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано в ходив з
факту заподіяння ОСОБА_1. моральної шкоди внаслідок ушкодження
його здоров*я.
Однак з висновками суду щодо визначення розміру моральної
шкоди, що підлягає стягненню на користь позивачки погодитися не
можна.
Відповаідно до роз*яснень, викладених у п. 9 постанови
Пленуму Верховного Суду України " Про судовоу практику в справах
про відшкодування моральної \ немайнової шкоди\ від 31 березня
1995 року № 4 ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
, розмір відшкодування моральної \
немайнової шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від
характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних I фізичних
страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступреня
вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер
1 тривалість страждань, стан здоров*я потерпілдого, тяжкість
завданої травми, наслідки тілісних ушкоджень, істотність вимушених
змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначивши розмір відшкодування моральної шкоди , суд
повинен навести в рішенні відповідні мотиви.
Однак суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про стягнення з
Фонду на користь ОСОБА_1. 25 000 грн. , не навів відповідних
мотивів визначення саме такого розміру відшкодування моральної
шкоди, а тому апеляційний суд вважає за можливе з урахуванням
фактичних обставин справи, характеру та обсягу заподіяних
позивачеві фізичних і моральних страждань, а також керуючись
принципом доцільності та справедливості зменшити розмір стягнутої
моральної шкоди до 15 000 грн, що є справедливою сатисфакцією
спричиненої позивачеві моральної шкоди.
Разом з тим, Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи
Фонду про те, що позивачем не надано доказів спричинення йому
моральної шкоди . Відповідно до діючого законодавства втрата
працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі
свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я
потерпілого погіршено .
Як і доводи представника відповідача про те , що Законом
України " Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
зупинено дію Закону України " Про загальнообов*язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного заїхворювання, які
спричинили втрату працездатноеті' ( 1105-14 ) (1105-14)
в частині
відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до вимог
Закону фінансування Фонду проводиться не за рахунок бюджету ,
кошти на
здійснення страхування від нещасного випадку не включаютьсяч
до складу Державного бюджету, використовуються виключно за їх
прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований
рахунок Фонду.
Iнші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для
скасуваня рішення місцевого суду та відмови в задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1
п. З, 30 9, 313, 314 ч. 2, 316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, суд, -
ВИРIШИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійного захворювання України в м. Торезі Донецької області
задовольнити частково.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 17
жовтня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Торезі Донецької області на користь
ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у
розмірі 15 000 грн.
Рішення суду набирає чинності з дня його проголошення, але
може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до
Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання
законної сили.