АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ВIННИЦЬКОЇ ОБЛАСТI

                      УХВАЛА IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     ЗО листопада 2006 року  м. Вінниця

     Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах
апеляційного суду Вінницької області в складі:

     головуючої  :   Стеблюк  Л.П.,  суддів:  Голембевської  Л.М.,
Луценка В.В.

     при секретарі:  Яблонській  I.Л.  розглянувши   у  відкритому
судовому засіданні в м.  Вінниці  справу  за  апеляційною  скаргою
ОСОБА_1

     на рішення Ленінського  районного  суду  м.  Вінниці  від  16
жовтня 2006  року  у  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2про
визначення додаткового строку  для  подання  заяви  про  прийняття
спадщини, -

                           встановила:

     Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16  жовтня
2006 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення  суду,
посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, на
неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

     Перепровіривши законність та обгрунтованність рішення суду  в
межах  доводів  апеляційної  скарги,  колегія  суддів  вважає,  що
апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

     Так, висновок суду про відмову у задоволенні  позовних  вимог
грунтується на тому, що 02.10.2006р. проведено  заміну  неналежних
відповідачів  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  на  належного  -  ОСОБА_2,   який
16.03.2006 р. подав заяву про прийняття  спадщини  за  законом  за
померлою 27.12.2006р. матір'ю ОСОБА_5. Iнші спадкоємці із  заявами
про прийняття  спадщини  у  шестимісячний  строк  до  нотаріальної
контори не зверталися. Спадкоємцями першої черги є  діти  померлої
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 На час відкриття спадщини ОСОБА_1  -  працювала
за контрактом в республіці Iталія, та мала можливість направити до
нотаріальної контори поштою заяву про прийняття спадщини, завірену
консульською установою, але такою можливістю не скористалася.

     Враховуючи викладене, ОСОБА_1  строк  на  подання  заяви  про
прийняття спадщини пропущений без поважних причин, що є  підставою
для відмови в задоволенні позову.

     Отже, належність, допустимість, достовірність кожного  доказу
окремо, а також  достатність  і  взаємний  зв'язок  доказів  у  їх
сукупності досліджена судом безпосередньо та об'єктивно.

     Доводи апеляційної скарги  не  спростовують  висновків  суду,
оскільки  останні  грунтуються  на  повно  і  всебічно  з'ясованих
обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи.

     Рішення суду першої інстанції  ухвалено  відповідно  до  норм
матеріального права при дотриманні норм  процесуального  права,  у
зв'язку з чим підстав для скасування судового рішення немає.

     Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів, -

                            ухвалила:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

     Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від  16  жовтня
2006 року залишити без змін.

     Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку  на  протязі
двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.