УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області від 29 листопада 2006 року
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Камзалова В.В.
Суддів: Iванюка М.В., Чуприни В.О.
При секретарі: Руденко О.М. Розглянувши у відкритому
засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 (IНФОРМАЦIЯ_1) на рішення Теплицького районного суду від 7
липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 про вселення, усунення перешкод в користуванні,
розпорядженні, володінні житлом та земельною ділянкою, стягнення
моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
зацікавлена особа -відділення громадянства і реєстрації фізичних
осіб Гайсинського РВ УМВС - про усунення перешкод в користуванні
частиною житлового будинку, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2
про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу дійсним
і стягнення вартості автомобіля, зустрічним позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 про визнання частини будинку спільною власністю подружжя
та поділ майна подружжя,-
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу
транспортного засобу дійсним і стягнення вартості автомобіля,
посилаючись на те, що гроші в сумі - 10 000 гривень, на придбання
автомобіля дали її батьки. За ці гроші, 21 січня 2004 року ОСОБА_2
придбав у ОСОБА_5 автомобіль -ВАЗ-21013.
В свою чергу ОСОБА_2 звернувся в грудні 2004 року до суду з
позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, визнання частини
будинку спільною власністю подружжя, зазначивши, що за час
спільного проживання придбали майно, крім того вони разом
проводили добудови та облаштування будинку. Позивач вважав частину
будинку спільним майном і просив виділити йому одну кімнату.
В січні 2005 року ОСОБА_2 звернувся з позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_3, ОСОБА_6 про вселення, усунення перешкод в користуванні,
розпорядженні, володінні житлом і земельною ділянкою, стягнення
моральної шкоди, посилаючись на те, що за час проживання в будинку
за адресою: АДРЕСА_1, він за свої кошти і своїми силами покращив
житло, шляхом добудов та ремонту, придбав майно, а його
протиправно виселили із цього будинку.
ОСОБА_1 в березні 2005 року звернулась в суд з зустрічним
позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні частиною
житлового будинку, третя особа - відділення громадянства
Гайсинського РВ УМВС.
Рішенням Теплицького районного суду від 7 липня 2006 року в
позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення, усунення
перешкод в користуванні, розпорядженні, володінні житлом та
земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - зацікавлена особа -
відділення громадянства і реєстрації фізичних осіб Гайсинського РВ
УМВС - про усунення перешкод в користуванні частиною житлового
будинку задоволено. Знято ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за
адресою: АДРЕСА_1 та виписано його з домової книги.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання договору
купівлі-продажу транспортного засобу дійсним і стягнення вартості
автомобіля - задовольнити. Визнано за ОСОБА_2 право власності на
автомобіль -ВАЗ-21013, номерний знак - НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_2
на користь ОСОБА_1 - 3445 гривень.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання частини
будинку спільною власністю подружжя та поділ майна подружжя -
задовольнити частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності та майно:
світильник -вартістю - 70 грн., тумбочку - вартістю - 80 грн.,
телевізор "Самсунг"- вартістю - 1435 грн., відеомагнітофон -
вартістю - 485 грн., тумбочку під телевізор - вартістю - 400 грн.,
килим, розміром - 2,2 м X 3,2 м - вартістю 200 грн., дитячу
стінку, вартістю - 1100 грн., стіл під комп'ютер - вартістю - 150
грн., доріжку коврову - вартістю - 50 грн., комп'ютер
· вартістю - 1350 грн., палас, розміром - 2м X 1,8 м,
вартістю - 50 грн., навісну тумбочку
· вартістю - 150 грн., 6 табуреток, вартістю - 180 грн.,
пилосос, вартістю - 100 грн., телефон, вартістю - 300 грн.,
фотоапарат - вартістю - 96 грн., посуд на суму - 300 грн., всього
на суму - 6576 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на майно: світильник,
вартістю - 70 грн., тумбочку, вартістю - 80 грн., ліжко,
вартістю - 1200 грн., сейф металевий, вартістю -250 грн., два
крісла, вартістю - 120 грн., комод вартістю - 300 грн., трельяж,
вартістю -1000 грн., навісну тумбочку, вартістю - 80 грн.,
холодильник, вартістю - 250 грн., пральну машину, вартістю -
300'грн., телефон, вартістю - 100 грн., праску, вартістю - 135
грн., 1500 шт. цегли, вартістю - 500 грн., 6 листів ДВП,
вартістю - 120 грн., дубові дошки, З шт., вартістю - 140 грн.,
запчастини на суму - 500 грн., всього на суму - 6495 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 різницю в вартості
часток - 40 грн. 50 коп., та 3485 грн. понесених ним витрат на
поліпшення житла.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. понесених нею
витрат на оплату державного мита. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
держави 65 грн. 76 коп. держмита.
Арешт, накладений на майно, згідно ухвали Гайсинського
райсуду від 17.12.2004 року з метою забезпечення позову і яке
знаходиться в будинку АДРЕСА_1 та на автомобіль - ВАЗ 21013,
номерний знак - НОМЕР_1, згідно ухвали Гайсинського райсуду від
30.11.2004 року - скасувати.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну
скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, посилаючись на те,
що автомобіль придбаний за кошти її батьків, про що свідчать
квитанції переводів, а тому автомобіль, згідно ч. З ст. 57 СК
України є власністю апелянтки.
ОСОБА_2 в позовних заявах не ставив питання про стягнення з
неї коштів за поліпшення житла і крім того, згідно довідки
Гайсинського міськвиконкому від 3 липня 2006 року за НОМЕР_2
добудовані до господарського приміщення піднавес та цегляний
тамбур до веранди будинку побудовані самочинно, без дозволу
міської ради і запропоновано до 1.08.2006 року знести ці будівлі.
Суд першої інстанції не взяв до увагу і не врахував, що
комп'ютера і телевізора в акті опису і арешту майна від 27.12.2004
року не має.
Суд безпідставно не прийняв до уваги покази батьків
апелянтки, що частина майна, яке ОСОБА_2 включив в перелік майна
подружжя належить її батькам.
Суд необгрунтовано оцінив дитячу стінку на суму 1100 гривень,
тоді як свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що вона
продала ОСОБА_1 цю стінку за 100 доларів, що становить 500
гривень.
ОСОБА_1 просила поставити нове рішення і задоволити її
позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення у межах
заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з
наступних підстав.
Твердження апелянт про те, що автомобіль куплений за її
власні кошти, з посиланням на отримані грошові перекази в грудні
2003 року безпідставні, оскільки в судовому засіданні встановлено,
що зазначений автомобіль придбаний за кошти, які передавались
сім'ї ОСОБА_1, ОСОБА_2 і відповідно до ст. 60 СК України, кожна
річ набута за час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної
власності подружжя.
Про те, що автомобіль є спільною власністю подружжя зазначала
і апелянта в своїй позовній заяві (а.с 89).
Колегія суддів вважає, що добудовані під навіс та цегляний
тамбур - побудовані самовільно, оскільки ОСОБА_2 не надав суду
доказів що зазначенні будівлі належним чином документально
оформлені. Довідка Гайсинської міської ради від 3 липня 2006 року
за номером НОМЕР_2 належним чином оформлена і підписана головою
міської ради. Згідно Закона України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) (2887-12)
адвокат вправі звертатися із запитами до підприємств, установ,
організацій в інтересах свого довірителя.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в
задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення
понесених витрат на поліпшення житла відмовити.
Посилання апелянтки на те, що комп'ютер і телевізор не
являються майном подружжя, оскільки не включені в акт опису і
арешту майна, необгрунтовані, тому що в постанові про відмову в
порушенні кримінальної справи (а.с. 426), зазначено, що ОСОБА_1 в
жовтні 2004 року продала телевізор, відеомагнітофон і комп'ютер,
тобто розпорядилася майном подружжя на власний розсуд.
Тому суд першої інстанції визнав підставно майном подружжя.
Твердження апелянтки про те, що суд першої інстанції поділив
як майно подружжя і частину майна, яке належить її батькам,
необгрунтовано, оскільки майно, яке вказане в акті опису було
передано на збереження матері ОСОБА_1 і вона мала можливість під
час слухання справи, на протязі 2-х років, звернутися до суду з
позовом про виключення майна з опису і визнання права власності на
це майно.
Оскільки власник дитячої стінки ОСОБА_7 в судову засіданні
пояснила, що вона продала зазначену стінку ОСОБА_1 за 100 доларів
США, тобто за 500 гривень (а.с. 446), то колегія суддів вважає, що
вартість вказаного стінки становить 500 гривень, а не 1100
гривень, як зазначив у рішенні суд першої інстанції.
Відповідно, на 600 гривень зменшиться вартість всього майна,
яке суд першої інстанції виділив ОСОБА_1 і визнав за нею право
власності і буде складати - 6576 грн.-бОО грн. = 5976 грн.
Загальна вартість майна подружжя буде становити - 5976
грн.+6495 грн. = 12471 грн., а половина вартості майна буде
становити - 6235 грн.
Оскільки вартість присудженого майна ОСОБА_2 - становить -
6495 гривень тобто більше 6235 гривень, тому він повинен сплатити
різницю вартості часток ОСОБА_1 в сумі 6495 грн. - 6235 грн. = 260
грн.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що
резолютивну частину рішення, абзаци - 4 і 6 слід викласти в такій
редакції: "Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання
частини будинку спільною власністю подружжя, поділ майна
подружжя - задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 право
власності на майно: Світильник-70 грн., тумбочку-80 грн.,
телевізор " Сатурн" - 1435 грн., відеомагнітофон - 485 грн.,
тумбочку під телевізор - 400 грн., килим розміром - 2,2 м X 3,2
м - 200 грн., дитячу стінку - 500 грн., стіл під комп'ютер - 150
грн., дорожку коврову - 50 грн., комп'ютер - 1350 грн., палас,
розміром - 2мХ1,8 м - 50 грн., навісну тумбочку - 80 грн., стіл
кухонний-150 грн., 6 тамбуреток - 180 грн., пилосос - 100 грн.,
телефон - 300 грн., фотоапарат - 96 грн., посуд на суму - 300
грн., всього на суму - 5976 грн.
"Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю частин в
сумі - 260 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення
витрат на поліпшення житла - відмовити".
В іншій частині рішення залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 315
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Абзаци 4 і 6 резолютивної частини рішення Теплицького
районного суду від 7 липня 2006 року викласти в такій редакції:
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання частини
будинку спільною власністю подружжя поділ майна подружжя -
задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 право власності на
майно; світильник - 70 грн., тумбочку - 80 грн., телевізор
"Самсунг" - 1435 грн., відеомагнітофон - 485 грн., тумбочку під
телевізор - 400 грн., килим - розміром -2,2x3,2 м - 200 грн.,
дитячу стінку - 500 грн., стіл під комп'ютер - 150 грн., дорошку
коврову - 50 грн., комп'ютер - 1350 грн., палас - розміром - 2 м х
1,8 м - 50 грн., навісну тумбочку - 80 грн., стіл кухонний - 150
грн., 6 табуреток - 180 грн., пилисос - 100 грн., телефон - 300
грн., фотоапарат - 96 грн., посуд на суму - 300 грн., всього на
суму - 5976 грн.
"Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю часток в
сумі - 260 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення
витрат на поліпшення житла - відмовити".
В іншій частині рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до
Верховного Суду України.