АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛIКИ КРИМ
Справа № 22-Ц-2082-Ф / 06
Головуючий суду першої інстанції Муратова Ж.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
УХВАЛА
IМЕНЕМУКРАЇНИ
28 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у
м. Феодосії в складі:
Головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Полянської В.О.,
Мудрової В.В.
при секретарі Цендрі О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії
цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_1 на користь
неповнолітньої доньки ОСОБА_2до Комунального підприємства по
ремонту і експлуатації жилого фонду, треті особи - Керченська
міська рада АР Крим, АП "Бюро технічної інвентаризації" м. Керчі,
про визнання права власності на господарські споруди, за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду
АР Крим від 21 вересня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 як в своїх інтересах, так й в інтересах своєї
неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до
Комунального підприємства по ремонту і експлуатації жилого фонду,
треті особи - Керченська міська рада АР Крим, АП "Бюро технічної
інвентаризації" м. Керчі, про визнання права власності на
господарські споруди.
Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що їй за договором
дарування від 25 грудня 2001 року належить в АДРЕСА_1, її
неповнолітній доньки за договором дарування від 30 березня 2001
року належить в АДРЕСА_1. За квартирами з моменту споруди будинку
закріплені по 1/6 частині сарая, позначеного в технічному паспорті
під літером "ж". Вказані квартири були приватизовані в 1993 році,
право власності на ці квартири переоформлялося двічі на нових
власників за договором дарування. Разом з правом власності новим
власникам переходить в користування сараї, закріплені за кожною
квартирою. Оскільки, давність володіння вказаними сараями з
урахуванням володіння цим майном особами, правонаступниками яких
позивачі по справі, складає більше 12 років, просить визнати за
кожною право власності на 1/6 частку сараю по праву набувальної
давності згідно статті 344 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням суду від 21 вересня 2006 року в задоволенні позивних
вимог було відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала
апеляційну скаргу, в який ставиться питання про його скасування і
ухвалення нового рішення - про повне задоволення позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги грунтуються на тому, що судом порушені
норми матеріального та процесуального права.
Апелянт вважає, що суд помилково робить висновок про те, що в
них не виникло право набувальної давності. Вони являються
правонаступниками осіб, які були власниками квартир с 1993 року.
Дослідивши матеріали справи, доводи скарги, вислухавши
пояснення представника позивача, представника Керченської міської
ради, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає
відхиленню.
Відповідно до статті 303 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1618-15 ) (1618-15)
під час розгляду справи в апеляційному порядку
апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення
суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що
вимоги позивача не засновані на вимогах закону.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору дарування
від 25.12.2001 року ОСОБА_1належить в АДРЕСА_1, її неповнолітній
дочці ОСОБА_2 за договором дарування від 30 березня 2001 року
належить в АДРЕСА_1 м. Керч (а.с.3,5).
Відповідно до загального правила, встановленого частиною 1
статті 344 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка
добросовісно заволоділо чужим майном і продовжує відкрито,
безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років,
набуває право власності на це майно. Цей спосіб набуття права
власності відноситься до першопочаткових, бо права набувача не
базуються на попередній власності та відносинах правонаступництва,
а базуються на сукупності обставин, зазначених в частині першій
вказаної статті.
Згідно частини 2 статті 344 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
особа, яка заявляє про давність володіння, може
приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим
майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Відповідно пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
України ( 435-15 ) (435-15)
, правила статті
344 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про набувальну давність
поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за 3
роки до набрання чинності цим Кодексом, тобто з 1 січня 2001 року.
Обставин, передбачених частинами 1 та 2 статті 344 Цивільного
кодексу ( 435-15 ) (435-15)
України ( 435-15 ) (435-15)
судом першої інстанції не
встановлені.
За таких обставин рішення суду першої інстанції слід вважати
законним та обгрунтованим.
Колегія суддів не може погодиться з доводами апеляційної
скарги про те, що судом першої інстанції були порушені норми
процесуального права, передбачені статтею 197 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
, оскільки вимог про
фіксування судового процесу технічними засобами у суді першої
інстанції сторонами по справі заявлено не було, про що свідчать
матеріали справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не
дають підстав для висновку про неправильне застосування судом
першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які
призвели, або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 303, пункту 1 частини 1 статті 307, 308,
315, 308 та 315 Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 як в своїх інтересах, так й в
інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 вересня
2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної
інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з
дня набрання нею законної сили.