Головуючий у першій Інстанції Лемешко А.С.Категорія 27 

Доповідач у апеляційній інстанції Сундуков В.М.

колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Сундукова В.М.,

суддів: Володіної Л.В., Моцного М.В.,

при секретарі: Блох Д.Д.,

за участю: представника позивача – Шмакова М.В., представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6, представника ОСОБА_7 – ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 24 березня 2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

У жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості .

Вимоги позову мотивовані тим, що 12.10.07 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір кредиту №266, згідно умов, якого відповідачці передавалися в тимчасове користування сума грошових коштів на умовах повернення у розмірі 39600 доларів США з кінцевим строком повернення не пізніше 10.10.10 року і сплатою 18% річних за користування грошовими коштами. Також 12.10.07 року між позивачем і обома відповідачами був підписаний і узгоджені всі умови договору поруки, згідно умов, якого у випадку порушення позичальником зобов'язання щодо повернення грошових коштів відповідач ОСОБА_5 несе відповідальність за невиконання всіх зобов'язань боржника ОСОБА_7

Станом на 18.08.10 року заборгованість відповідача ОСОБА_7 за договором складає 38 576 доларів США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 304 367 грн. 72 коп. Позивач вказував, що у зв'язку з невиконанням з боку боржників взятих на себе договірних зобов'язань, він змушений був звернутися до суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідачів суму заборгованості в солідарному порядку.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 24 березня 2011 року позов задоволено у повному обсязі. Постановлено стягнути у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за договором кредиту №266 від 12.10.2007 року в розмірі 304367 гривень 72 копійки. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду, 12.04.2011 року ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у позові позивачу по відношенню до ОСОБА_5 відмовити.

Також не погодившись з рішенням суду,20.04.2011 року представник ОСОБА_7 – ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову позивачу у позові.

Судова колегія заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем додержані усі вимоги кредитного договору, а відповідачі свої зобов’язання за кредитним договором та договором поруки не виконали, у зв’язку з чим заборгованість підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2007 року між ПАТ "ІМЕКСБАНК" і відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір кредиту № 266, згідно умов якого позичальнику ОСОБА_7 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності та цільового характеру передавалися грошові кошти в розмірі 39600 доларів США з кінцевим строком повернення не пізніше 10.10.2010 року зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами. Факт видачі та передачі грошових коштів позивачем позичальнику на зазначену суму підтверджується розпорядженням операційного відділу від 12.10.07. і заявкою на видачу готівки № 155/18.

28.01.2008 року та 28.05.2008 року між ПАТ "ІМЕКСБАНК" і відповідачем ОСОБА_7 були укладені додаткові угоди №1 та №2 відповідно щодо зміни розміру відсотків з 14% до 16% та 18% відповідно.

Також 12.10.07 року між сторонами по справі був укладений договір поруки, згідно умов якого поручитель ОСОБА_5 приймає на себе зобов'язання щодо відповідальності за належне виконання з боку позичальника ОСОБА_7, які випливають з договору кредиту № 266 про 12.10.07 року.

Станом на 18.08.2010 року за позичальником ОСОБА_7 утворилася заборгованість за вказаним договором кредиту в розмірі 38576 доларів США 38 центів, а саме: заборгованість по кредиту – 2200 доларів США; прострочена заборгованість 24 275 доларів США 34 цента, пеня за прострочення виконання зобов'язань по кредиту –3 244 доларів США, заборгованість за відсотками - 24 долара США 75 цента; прострочена заборгованість за відсотками 7795 доларів США 52 цента, пеня за прострочення зобов'язання за відсотками 1036 доларів США 55 центів, що на день утворення заборгованості згідно курсу НБУ становить 304 367 грн. 72 коп..

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, на боржника ОСОБА_7 зобов'язання зі своєчасного повернення та сплати встановлених відсотків за користування грошовими коштами також покладено в силу п. 3.3.7.; п.3.3.6.; 2.4.-2.5. договору кредиту.

Також п.1.2. договору поруки та вимог ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо безпідставності вимог до поручителя в частині сплати сум з урахуванням 18 відсотків, встановлених згідно додаткових угод до кредитного договору суд оцінює критично, оскільки в силу положень п. 3.1. договору поруки, поручитель відповідає в повному розмірі за відшкодування боржником збитків і за плату відсотків (штрафу, пені) за основним договором. Зміна розміру відсотків не є зміною основного зобов'язання, а є лише зміною однієї з умов основного зобов'язання.

Як видно з матеріалів справи поручитель при підписанні договору поруки був ознайомлений з цими умовами (а.с.14-15).

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідачів заборгованості по кредитному договору з урахуванням відсотків по кредиту та пені.

Інші доводи апеляційних скарг суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303- 315 ЦПК України, судова колегія,

Апеляційні скарги ОСОБА_7, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 24 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.