УХВАЛА IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 рік листопад 27 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів -МихайловськоїСЮ., Кузнецова В.О.,
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-я особа відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні житлом, про виселення, про зняття з реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною, про визнання права власності на жиле приміщення, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, його дружини ОСОБА_3, та їх дітей ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_1 народження і ОСОБА_5, IНФОРМАЦIЯ_2 народження про захист прав власності, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, виселення і зняття з реєстрації, посилаючись на те, що згідно рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2003 року квартира АДРЕСА_1, яка до нього перейшла на підставі заповіту, складеного ОСОБА_6 23.04.1998 року, належить йому на праві особистої власності. Влітку 2000 року, за його згодою на житлову площу вказаної квартири спочатку поселився троюрідний брат позивача ОСОБА_2 зі своєю донькою ОСОБА_5, а потім до них приєдналися дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3, та їх син ОСОБА_4, які за час проживання в ній замінили вхідні двері на броньовані і після погашення заборгованості за комунальні платежі без згоди на те позивача почали їх оплачувати щомісячно.
В листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з проханням звільнити належну йому на праві власності спірну квартиру. Але, оскільки відповідачі на вимогу позивача відповіли відмовою, він вимушений був звернутись з даним позовом до суду.
ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав і звернувся до нього з зустрічним позовом про визнання угоди дійсною і про визнання за ним права власності на житлове приміщення, посилаючись на те, що приблизно в травні 2000 року між ним та ОСОБА_1 була укладена усна угода, відповідно до якої ОСОБА_1 погодився продати йому за 7 000 доларів США трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, право на яку він на той час оформляв на себе на підставі заповіту після смерті IНФОРМАЦIЯ_3 його родича ОСОБА_6.
За умовами вказаної угоди, ОСОБА_2 обумовлену суму повинен був сплатити ОСОБА_1 частинами, спочатку 3 300 доларів США в день укладення угоди, інші пізніше, а останню - в день нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири. На виконання вказаного ОСОБА_2 спочатку була продана його однокімнатна квартира, 3 червня 2000 року виплачено 3 300 доларів США, 06 лютого 2002 року - 1 200 доларів США, 04 вересня 2003 року - 500 доларів США і 28 грудня 2003 року - 500 доларів США, що підтверджено відповідними розписками.
Також за згодою ОСОБА_1 на житлову площу вказаної квартири ОСОБА_2 був прописаний 13 листопада 2000 року, а 28 лютого 2002 року - його донька ОСОБА_5.
Таким чином, за час фактичного проживання у спірній квартирі з кінця липня 2000 року сім'єю ОСОБА_2 була погашена заборгованість по тепломережі вказаного житлового приміщення у розмірі 753 гривень 73 копійок, затрачено близько 3 000 доларів США на її ремонт і з того часу продовжуються щомісячні оплати за комунальні послуги.
Але, оскільки після оформлення на спірну квартиру права власності ОСОБА_1 став вимагати від ОСОБА_2 сплати за неї грошової суми еквівалентної 10 000 доларів США, а з серпня 2004 року - 15 000 доларів США і настоювати на виселенні з неї, з позовом про що він і звернувся до суду, ОСОБА_2, в свою чергу, вимушений був звернутись з зустрічним позовом до суду в якому просив визнати угодою, укладену між ним та ОСОБА_1 відносно купівлі-продажу спірної квартири за суму еквівалентну 7 000 доларів США дійсною і визнати за ним право власності на спірну квартиру в цілому.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виселені з квартири АДРЕСА_1 . Відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зобов'язаний виписати їх /виключити з реєстрації/ з неї. Цим же рішенням в задоволені позову ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною і про визнання права власності на спірну квартиру відмовлено і на його користь з ОСОБА_1 стягнуто 27 775 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на незаконність та необгрунтованість вказаного рішення, просять його скасувати і постановити нове рішення яким задовольнити їх позов про визнання угоди відносно купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 дійсною і визнання за ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляцій Iної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку і згідно з матеріальним і процесуальним законом постановив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 разом з членами його сім'ї з квартири АДРЕСА_1 та про виключення їх з реєстрації на житловій площі вказаної квартири.
Доводи ОСОБА_2, а також членів його сім'ї та свідків про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у 2000 році була укладена усна угода щодо купівлі-продажу спірної квартири, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки недодержання передбаченої законом простої письмової форми угоди виключає можливість доказування сторонами наявності такої угоди показаннями свідків.
Крім того, оскільки по договору купівлі-продажу продавець, щоб продати майно повинен сам бути власником майна або мати належні права на його відчуження, яким ОСОБА_1 на 2000 рік не являвся, доводи ОСОБА_2, а також його членів сім'ї і свідків про протилежне, також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Суд не допустив порушень матеріального та процесуального права, які могли б тягнути за собою скасування рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.П.Бараннік