АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2006 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М.,
суддів - Ващенко Л.Г.,
Фадєєнко А.Ф., при секретарях - Боднар М.М., розглянувши у
відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною
скаргою підприємства з іноземною інвестицією "Айронімпекс -
Україна" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19
травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1до підприємства з
іноземною інвестицією "Айронімпекс - Україна" про стягнення
заборгованості по заробітній платі, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1, звернувшись 2005 року до суду з вищеназваним
позовом, вказав, що з 16 липня 1997 року по 13 жовтня 2004 року
знаходився в трудових відносинах з відповідачем, працюючи
докером-механізатором. З 1 жовтня 2003 року мала місце зміна
встановлених тарифів оплати праці в сторону зниження, що призвело
до зменшення заробітної плати на 10 коп. за одну годину. З 1
квітня 2004 року зазначена зміна тарифів була пролонгована в
односторонньому порядку, чим порушено ч.2 ст.14 Закону України
"Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
, згідно якої можливість
проведення оплати праці нижче визначених генеральними, галузевими
та регіональними угодами допускається лише тимчасово строком не
більше, як на шість місяців.
Вважаючи, що зменшення встановлених тарифів оплати праці є
неправомірним, позивач просив стягнути недоотриману ним за період
з 1 жовтня 2003 року по 1 жовтня 2004 року заробітну плату в
загальній сумі 500 грн. 00 коп.. Посилаючись на безпідставне не
нарахування за вказаний період премії, позивач просив стягнути
таку в загальній сумі 2000 грн. 00 коп., що становить 20% його
середньорічної заробітної плати.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня
2006 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати,
ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Неправильність рішення апелянт мотивував порушенням норм
процесуального та матеріального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої
інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів
дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з
таких підстав.
Ухваливши рішення, суд першої інстанції визнав встановленим,
що заборгованість по заробітній платі позивача мала місце і така
заборгованість в загальній сумі рівна 2 500 грн. При цьому,
задовольнивши вимоги в частині стягнення заборгованості по
заробітній платі в сумі 500 грн. 00 коп., суд послався на
порушення відповідачем при зміні умов оплати праці в бік
погіршення становища
Справа № 22 - 5529 - 2006
Категорія 41
Головуючий у першій інстанції Iльченко НА.
Доповідач Вадовська Л.М.
робітника вимог статей 97, 103 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Стягнувши на користь позивача премію у розмірі 20% тарифної
ставки, що в сумі склало 2 000 грн. 00 коп., суд першої інстанції
тим самим визнав, що результат фінансової діяльності підприємства
був задовільний, а кошти наявні.
Однак обставини , що мають значення для справи, які суд
першої інстанції вважав встановленими, не доведені. З огляду на
дане рішення суду першої інстанції на підставі п.2 ч.I ст.309 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
підлягає скасуванню з ухваленням нового
рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні
ним правовідносини.
Наказом ПП "Айронімпекс - Україна" ОСОБА_1 з 16 липня 1997
року прийнято на роботу, а наказом IШ "Айронімпекс - Україна" №
НОМЕР_1 від 13 жовтня 2004 року докера-механізатора ОСОБА_1 було
звільнено з роботи на підставі п.5 ч.I ст.36 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
(у зв'язку з переведенням за його згодою на інше
підприємство).
Перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем в
період з 16 липня 1997 року по 13 жовтня 2004 року підтверджено
відомостями трудової книжки та не спростовано відповідачем
(а.с.4).
Згідно ч.2 ст.97 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
форми і системи
оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми
посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок,
доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних
і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно в
колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених
законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Положення про оплату праці на підприємстві є додатком до
колективного договору.
1 жовтня 2003 року було прийнято погоджене з профспілковим
органом Положення про оплату праці робітників ПП "Айронімпекс -
Україна", згідно якого оплата праці докерів-механізаторів
визначена як відрядно-преміальна. Така оплата праці обумовлювалась
виконанням вантажно-розвантажувальних робіт та встановлювалась
виходячи із тарифних ставок та розцінок, розрахованих на основі
таких ставок та норм виробітку.
Виплата премії передбачалась за умови позитивного фінансового
результату та наявності коштів. Окрім наявності загальних умов для
докерів-механізаторів премія підлягала нарахуванню в тому числі і
за умови перевиконання бригадою змінних коефіцієнтів норм
виробітку (КНВ) за результатами роботи за місяць. Розмір премії
встановлювався в межах не більше 30% із розрахунку 1% премії за 1%
перевиконання змінних КНВ.
Зазначеним Положенням, що діяло до 1 квітня 2004 року на
період тяжкого фінансового положення і неможливості виконання
підприємством показників по вантажопереробці, були змінені тарифш
ставки докерів-механізаторів в сторону зниження у порівнянні з
тарифними ставками, встановленими Положенням про оплату праці
робітників ПП "Айронімпекс - Україна" на 2003 рік.
Наказом ПП "Айронімпекс - Україна" № НОМЕР_2 від 23 квітня
2004 року дія Положення про оплату праці, прийнятого 1 жовтня 2003
року, була пролонгована до 31 грудня 2004 року.
Згідно ст.18 Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
розміри окладів робітників загальних професій і посад,
встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з
дотриманням гарантій, встановлених законодавством і генеральною,
галузевою, регіональною угодами.
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
норми колективного договору, що допускають оплату
праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або
регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в
оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період
подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більше як
шість місяців.
Позивач вважає, що застосування знижених тарифів оплати праці
після пролонгації дії Положення про оплату праці, прийнятого 1
жовтня 2003 року, було неправомірним, оскільки сплинув
шестимісячний строк допустимого застосування знижених тарифів.
Дані доводи позивача є безпідставними.
Так, для визначення застосування до Положення про оплату
праці від 1 жовтня 2003 року норм статті 14 Закону України "Про
оплату праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
розраховані та порівняні тарифні
ставки вказаного Положення з тарифними ставками, визначеними у
Галузевій угоді, укладеній між Міністерством транспорту України та
Профспілкою морського транспорту України на 2001-2003 роки та
продовженої на 2004-2005 роки, та тарифними ставками,
розрахованими на рівні державних норм і гарантій оплати праці.
Встановлено, що тарифні ставки Положення про оплату праці від 1
жовтня 2003 року нижчі від норм тарифних ставок, визначених
Положенням про оплату праці від 1 січня 2003 року, однак такі
тарифні ставки не допускають оплату праці нижче від норм
мінімальної тарифної ставки Г алузевої угоди.
З огляду на викладене, норми ст.14 Закону України "Про оплату
праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
не застосовуються для визначення терміну дії
Положення про оплату праці від 1 жовтня 2003 року. Відповідно до
ст.9 Закону України "Про колективні договори і угоди" ( 3356-12 ) (3356-12)
, п. 1.5 Колективного договору ШI "Айронімпекс- Україна", тарифні
ставки, визначені Положенням про оплату праці від 1 жовтня 2003
року могли діяти на підприємстві у період з 1 квітня 2004 року по
13 жовтня 2004 року.
Такі висновки суду підтверджені експертними дослідженнями при
проведенні 18 липня 2006 року судових економіко-бухгалтерських
експертиз по восьми аналогічним справам №№ 22-137, 141, 46,
485,486,1252,1251, 1250/2006 за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
відносно виплати докерам - механізаторам ШI "Айронімпекс -
Україна" заробітної плати за спірний період.
Від проведення експертизи у даній справі сторони відмовилися,
посилаючись на те, що висновки експерта стосуються і цієї справи.
Встановлено, що на ШI "Айронімпекс - Україна" премії
підлягали нарахуванню щомісячно та за погодженням профкому
відповідно до п.п. 5.7 п.5 положень Колективного договору при
наявних умовах : задовільного (позитивного) фінансового
результату, наявності грошових коштів, при відрядно-преміальній
системі за умови перевиконання бригадою докерів-механізаторів
змінних КНВ. Згідно експертного економіко-бухгалтерського
дослідження при нарахуванні премій необхідно враховувати показники
фінансового стану та показники вантажообороту : позитивні
результати двох груп показників фінансового стану (аналізу
фінансових результатів та коефіцієнтів ліквідності), показники
вантажообороту, в тому числі показники перевиконання змінних КНВ.
На обгрунтування позовних вимог позивачем надано розрахунок
заробітної плати, яка була не донарахована та не виплачена за
період з 1 квітня 2004 року по 13 жовтня 2004 року внаслідок
видання наказу № НОМЕР_2 від 23 квітня 2004 року, яким
пролонговано дію до 31 грудня 2004 року Положення про оплату праці
від 1 жовтня 2003 року, а також преміальних виплат, які не
нараховані та не виплачені відповідачем за період з 1 жовтня 2003
року по 13 жовтня 2004 року. Відповідно до даного розрахунку суму
заробітної плати визначено виходячи з того, що позивач пропрацював
повний робочий рік та без врахування нарахувань за класність
(розряд). Вислуга років визначена у відповідності до Положення про
оплату праці від 1 січня 2003 року у відсотковому відношенні від
встановленої тарифної ставки у розмірі 20%. Розмір невиплаченої
премії розраховано у відсотковому відношенні до середньої
мінімальної заробітної плати позивача на підприємстві в рік,
визначеної позивачем рівною 10 000грн. 00 коп. Позивач вважає, що
йому згідно наданих розрахунків не виплачено 2 773 грн. 68 коп..
Сума в 2 500 грн. 00 коп. , що заявлена до стягнення, визначена
позивачем без врахування лікарняних, відпускних тощо). При цьому
позивач зазначив, що такий розрахунок обумовлений відсутністю
належних бухгалтерських документів.
Зазначений розрахунок є необгрунтованим, оскільки складений
на безпідставно визначеній кількості відпрацьованих позивачем
часів у місяцях в період з 1 квітня 2004 року по 13 жовтня 2004
року та не містить посилань на первинні документи по визначенню
видів робіт, які виконував позивач. Згідно даних трудової книжки
стаж безперервної роботи позивач на ШI "Айронімпекс - Україна"
складає 6 років 3 місяці. Відповідно до розділу третього Положення
про оплату праці від 1 січня 2003 року та від 1 жовтня 2003 року
розмір надбавки за такий стаж має складати значно менше, ніж 20%
як зазначено в розрахунку. Застосування середньої заробітної плати
позивача в сумі 10 000 грн. 00 коп., в тому числі і мінімального
розміру премії 20%, не відповідає визначеному Положенням розміру
та порядку виплати премій.
На підставі документів, що були у розпорядженні суду,
визначити розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з 1 квітня
2004 року по 13 жовтня 2004 року за тарифними ставками,
передбаченими Положеннями про оплату праці від 1 січня 2003 року
та від 1 жовтня 2004 року, та зіставити з розрахунками позивача, з
його карточкою та розрахунковим листом на предмет відповідності
даних розрахунків законодавству про працю, Галузевій угоді та
прийнятим на підприємстві Положенням про оплату праці, не
надається можливим у зв'язку з відсутністю належних бухгалтерський
документів.
Звернення керівництва ШI "Айронімпекс - Україна" з приводу
утримання архівних документів підприємства було предметом розгляду
прокуратури, однак місцезнаходження документів до теперішнього
часу не встановлено.
Згідно ст.10 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
цивільне судочинство
здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу
своїх вимог або заперечень. Суд, при цьому, сприяє всебічному і
повному з'ясуванню обставин справи.
Позивач при всебічному і повному сприянні суду обставини, на
які посилався , як на підставу своїх вимог, не довів. Відповідно
до вимог ст.60 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
доказування на припущеннях
грунтуватися не може.
В позові позивачу належить відмовити.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи,судовий збір сплачено.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.I ст.307, п.2 ч1 ст.309, ст.313, ч.2
ст.314, ст.ст.ЗIб, 317, 319 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів -
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу підприємства з іноземною інвестицією
"Айронімпекс - Україна" задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня
2006 року - скасувати.
В позові ОСОБА_1до підприємства з іноземною інвестицією
"Айронімпекс - Україна" про стягнення заборгованості по заробітній
платі - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом
двох місяців з дня набрання законної сили.