РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2006 р. колегія суддів судової палати в
цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Сліпченка О.I.
Суддів - Коцюрби О.П., Голуб С.А.
При секретарі - Некорі А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Бориспільського міськрайонного суду від 26 квітня 2006 року у
справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Бориспільська
міська державна нотаріальна контора про визнання договору
купівлі-продажу удаваним правочином, укладеного з метою приховання
реального правочину - договору довічного утримання та розірвання
цього договору,-
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши
матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія
суддів
встановила:
Позивачка звернувся до суду з вказаною позовною заявою
посилаючись на те, що між нею та відповідачкою 15.11.2004 р. був
укладений та посвідчений державним нотаріусом договір дарування
1/4 частини житлового будинку №4 з надвірними будівлями та
спорудами, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, який насправді за
змістом усної домовленості між сторонами є договором довічного
утримання. А тому позивачка просила суд визнати договір дарування
удаваним право чином, таким, що укладений з метою приховання
договору довічного утримання та розірвати його з причин
невиконання набувачем майна (відповідачем у справі) своїх
обов'язків.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 26 квітня
2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Бориспільського міськрайонного
суду від 26 квітня 2006 року ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному
порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та
ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм
матеріального та процесуального права та невідповідності висновків
суду обставинам справи.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких
підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 15.11.2004 року сторони
уклали договір дарування, який посвідчений державним нотаріусом
Бориспільської міської державної нотаріальної контори.
За вказаним договором, ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 1/2 частину
житлового будинку № 4 з надвірними спорудами, що знаходиться в
АДРЕСА_1.
Судом було встановлено, що відповідачка допомагала
матеріально позивачці до укладання договору дарування та після
цього. Матеріальну допомогу відповідачки позивачка приймала з
вдячністю та надіялась, що таку матеріальну допомогу вона буде
отримувати й надалі, а тому добровільно з власної ініціативи,
після неодноразових юридичних консультацій вирішила подарувати 1/2
частину свого будинку відповідачці. В подальшому маючи намір
передати останній й іншу частину свого будинку.
При цьому відповідачка ОСОБА_2 погодилась прийняти в дар 1/2
частину будинку.
Судом першої інстанції також встановлено той факт, що
підписання договору дарування сприяв той факт, що позивачка є
хворою людиною , потребує утриманню, те що основним мотивом
підписання договору дарування було те, що відповідачка допомагала
позивачу матеріально ще до укладання договору буде надавати їй
таку допомогу і після його підписання.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що між сторонами
фактично виникли стосунки які передбачені договором довічного
утримання і тільки на підставах того, що ОСОБА_1 надіялась на те,
що ОСОБА_2 буде її утримувати і надалі вона погодилась подарувати
їй 1/2 частину будинку.
Зазначені обставини стверджуються поясненнями сторін, свідків
зібраними та дослідженими доказами по справі.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до
висновку, проте що суд прийшов до належного висновку про відмову у
задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду
дійсним обставинам справи є обгрунтованими.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах
доводів апеляційної скарги, позовних вимог заявлених у судді
першої інстанції відповідно до ст.,303 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
колегія вважає, що рішення Бориспільського міськрайонного суду
Київської області від 26 травня 2006 року підлягає скасуванню і по
справі необхідно ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні
вимоги позивачки.
Відповідно до ст. 235 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, удаваним є
правочин, який вчинено сторонами для
Керуючись ст.ст. 307,309, 313,316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково Рішення
Бориспільського міськрайонного суду від 26 квітня 2006 року
скасувати. Ухвалити нове рішення яким визнати недійсним договір
дарування 1/2 частини будинку АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_1
та ОСОБА_2 та посвідчений нотаріусом Бориспільської державної
нотконтори Київської області.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до
Верховного Суду України протягом двох місяців.