Справа № 22ц/2001 Головуючий у 1-ій інстанції Чернявський
М.В.
Категорія 44 Доповідач Матюшенко I.В.
УХВАЛА IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області в
складі: головуючого Матюшенка I.В. суддів: Жизневської А.В.,
Малахової Н.М. при секретарі: Кульчицькій I.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду
від 12 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Iванівської сільської ради про визнання
незаконним рішення ради, усунення перешкод в користуванні
земельною ділянкою загального користування, знесення господарських
споруд та стягнення моральної шкоди,
встановив :
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати
рішення суду першої інстанції, яким відмовлено їй у задоволенні
позовних вимог, та просить ухвалити нове рішення про: визнання
незаконним рішення 19 сесії 4 скликання .Iванівської сільської
ради" від 21 січня 2005 року "Про надання в оренду земельної
ділянки ОСОБА_2 в межах села"; зобов'язання відповідачів звільнити
самовільно зайняту та забудовану державну вулицю із лісосмугою
шляхом знесення господарських споруд; зобов'язати відповідачів не
чинити перешкод у газифікації її будинку та стягнути з
відповідачів на відшкодування моральної шкоди 90 тисяч гривень.
Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам
справи, невірну оцінку доказів по справі та порушення норм
матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно статей 1 та З ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
захисту в
судовому порядку підлягає порушене право особи.
Відповідно до положень ч. З ст. 10 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Посилаючись у своїх позовних вимогах на ті обставини, що
відповідачі по справі чинять їй перешкоди у газифікації жилого
будинку АДРЕСА_1 та самовільно загородили частину вулиці
загального користування, ОСОБА_1 не представила суду належних
доказів. Так, у неї відсутній проект з газифікації будинку по
орендованій земельній ділянці; не представлені висновки
спеціалістів про те, що саме у такий спосіб і саме по орендованій
ОСОБА_2 земельній ділянці можливе підведення газопроводу до
помешкання позивачки; у процесі розгляду справи судом першої
інстанції ОСОБА_1, маючи проектну документацію на проведення
газопроводу по межі земельної ділянки ОСОБА_2, відмовилася від
позову до останньої щодо встановлення земельного сервітуту, а в
ході розгляду справи апеляційним судом відмовилася від укладення з
відповідачами, які категорично заперечують наявність з їх сторони
перешкод у газифікації будинку ОСОБА_1, мирової угоди. Крім того,
в матеріалах справи (а.с.50,51) є відповідні згоди ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 на проведення газопроводу до належного апелянту будинку по
їх земельних ділянках а також на час розгляду справи апеляційним
судом оскаржуване рішення Iванівської сільської ради скасоване
самим органом місцевого самоврядування, як таке, що протирічить
вимогам ст. 47 ЗК України.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо
безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 є вірним.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний суд,
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду від 12 вересня 2006 року
залишити без зміни.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення і
може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до
Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею
законної сили.