РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у
складі:
Головуючго Голубинського A.M.
Суддів : Жданової B.C., Прокопчук Л.М.
При секретарі Стефановій Л.М. За участю представника
відповідача Малютіній Л.В. розглянувши у відкритому судовому
засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську на
рішення Шахтарського міськрайсуду від 27 вересня 2006 р. по справі
за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального срахування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України м. Шахтарську про стягнення
моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 р. позивач звернувся до відповідача з позовом
про стягнення моральної шкоди у розмірі 30000 грн, яку йому
спричинено внаслідок двох виробничих травм, що мали місце в період
роботи на підприємствах вугільної промисловості. При цьому
посилався на те, що висновком МСЕК 16.02.2006 р. йому вперше
встановлено 50% втрати працездатності у зв"язку з пошкодженням
здоров"я, з визнанням інвалідності 3 гр., що спричиняє йому
моральну шкоду.
Відповідач Виконавча дирекція Фрнду соціального страхування
від нащасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України м Шахтарську просить скасувати рішення Шахтарського
міськрайсуду від 27 вересня 2006 p., яким задоволені позовні
вимоги позивача, на користь якого з відповідача у зв"язку з
ушкодженням здоров"я стягнуто моральну шкоду у розмірі 21700 грн.
Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні
позову.
В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що
позивач не надав суду належних доказів того, що мав втрати
немайнового характеру з причини моральних або фізичних страждань.
Вважає, що суд при розгляді справи не врахував вимоги закону щодо
строків позовної давності, не прийняв до уваги зміни до Закону
України " Про державний бюджет України на 2006 р. " ( 3235-15 ) (3235-15)
та
ухвалив рішення з порушенням норм ст. 10,60 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
При розгляді справи судом встановлено, що позивач 31.01.2004
р. та 29.08.2005 р. отримав виробничу травму, що призвело до
втрати працездатності. Висновком МСЕК від 16.02.2006р. встановлено
втрату 50 % професійної працездатності безстроково за сукупністю
виробничих травм, визнаний інвалідом 3 групи. Задовольняючи позов,
суд виходив з того, що ушкодження здоров"я вимагає від позивача
докладання додаткових зусиль для організації життєвих стосунків,
що відповідно до ст. ст. 21,28 Закону України " Про
загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили
втрату працездатності " ( 1105-14 ) (1105-14)
є підставою для стягнення
моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстаїці, пояснення
представника відповідача , дослідивши матеріали цивільної справи,
перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що
апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні
з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 плі. 3,4 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду
обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм
матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 23 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
моральна шкода
полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа
зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я.
За змістом ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України " Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності " ( 1105-14 ) (1105-14)
на Фонд соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України покладено обов"язок відшкодувати застрахованим
особам моральну шкоду у зв"язку з ушкодженням здоров"я, заподіяну
умовами виробництва.
Задовольняючи позов, суд правильно встановив обставини
справи, прийшов до висновку про те, що позивач має право на
відшкодування моральної шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходився в
трудових відносинах з підприємством вугільної промисловості,
31.01.2004 р. та 29.08.2005 р. з позивачем стався нещасний випадок
на виробництві, що призвело до ушкодження здоров"я. Висновком МСЕК
від 16.02.2006 р. позивачу вперше встановлено 50 % втрати
працездатності.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про
наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди,
заподіяної здоров"ю за нормами вищеназваного Закону.
Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту
заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами
справи.
Iнші доводи апеляційної скарги відповідача неспроможні та не
дають підстав вважати, що порушені норми матеріального чи
процесуального права, що дають підстави для скасування судового
рішення..
Однак з висновками суду щодо визначення розміру моральної
шкоди 30000 грн, що підлягає стягненю на користь позивача
погодитись не можна.
Відповідно до роз"яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму
Верховного Суду України " Про судову практику в справах про
відшкодування моральної / немайнової / шкоди" ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
від
31.03.1995 р. розмір відшкодування моральної / немайнової / шкоди
суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та
обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з
урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача
та інших обставин. Зокрема, враховуючи характер і тривалість
страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми,
наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його
життєвих і виробничих стосунках.
Визначивши розмір відшкодування моральної / немайнової /
шкоди, суд повинен невести в рішенні відповідні мотиви.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України на користь позивача
21700 грн на відшкодування моральної шкоди, суд не навів мотивів
саме такого розміру відшкодування, а тому апеляційний суд вважає
за можливе зменшити розмір стягнутої моральної шкоди до 15000 грн.
Обгрунтованими є доводи авпеляційної скарги щодо компенсації
витрат,пов"язаних з наданням юридичної допомоги . З відповідача
судом стягнуті витрати за надання позивачу юридичної допомоги у
розмірі 750 грн., але такий висновок суду протирічіть вимогам
діючого законодавства.
В Постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. №90
( 90-2006-п ) (90-2006-п)
" Про граничні розміри компенсації витрат,
пов"язаних з розглядом цивільних справ та адміністративних справ,
і порядк їх компенсації за рахунок держави" зазначено, що розмір
компенсації витрт на правову допомогу визначається в залежності
від розміру мінімальної заробітної плати / 375 грн на даний час/
та часу, затраченого на надання правової допомоги / 34 хв. / З
урахуванням наведеного розмір компенсації витрат на правому
допомгу, яку належить стягнути з відповідача, складає 85 грн.
Оскільки судом неповно з"ясовані обставини, що мають значення
для справи в частині визначення розміру відшкодування моральної
шкоди, рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі п.ічі
ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
апеляційний суд,-
ВИРIШИВ :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещастних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області
задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайсуду змінити, стягнувши з
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України
в м. Шахтарську на користь ОСОБА_1 15000 грн. та витрати,
пов"язані з оплатою правової допомоги у розмірі 85 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного
Суду України протягом двох місяців.
Головуючий