Ухвала
 
                          Iменем України
 
     22 листопада 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в
складі:
 
     головуючої Плотіциної Н.А.
 
     суддів : Кашапової Л.М.,
 
     Омельчука М.I.
 
     при секретарі Константіновій I.А.
 
     з участю сторін, адвоката ОСОБА_1
 
     розглянув у відкритому судовому засіданні  в  місті  Житомирі
цивільну  справу  за  позовом  Коростенського  міськвиконкому   до
ОСОБА_2   про   виселення   за   апеляційною   скаргою   виконкому
Коростенської міськради на рішення
 
     Коростенського міськрайсуду від 27 березня 2006 року,
 
                            встановив:
 
     У лютому 2002 року Коростенський міськвиконком  звернувся  до
суду з позовом  до  ОСОБА_2  про  виселення  з  будинку  АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що вищевказаний будинок  є  аварійним,  має  82%
фізичного зносу, тому відповідачу подано інше житло в яке  він  не
бажає переселятись.  Посилаючись  на  ст.ст.  110,112  ЖК  України
позивач просив виселити ОСОБА_2 з займаного житла в надане житлове
приміщення кв. НОМЕР_1 АДРЕСА_1.
 
     Рішенням Коростенського міськрайонного суду  від  27  березня
2006р.  в  задоволенні  позову  Коростенського  міськвиконкому  до
ОСОБА_2 про виселення  з  кв.НОМЕР_2  буд.АДРЕСА_1  відмовлено  за
необгрунтованістю.
 
     У апеляційній скарзі, яка розглядається, порушується  питання
про скасування рішення суду і  ухвалення  нового  про  задоволення
позовних вимог в повному обсязі. Апелянт  зазначає,  що  заявлений
позов був обгрунтованим, оскільки відповідач проживає в аварійному
будинку.
 
     Розглянувши справу в межах, визначених ст.  303  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         суд прийшов до  висновку  про  відхилення  апеляційної
скарги з наступних підстав.
 
     Як видно із матеріалів справи ОСОБА_2  є  наймачем  житлового
приміщення  в  АДРЕСА_1,  кв.НОМЕР_2.  Це  житло   є   комунальною
власністю і складається з 1/2  частини  одноповерхового  житлового
будинку і має кімнату - 14,5 кв.м., кухню- 6,6 кв.м,  коридор  4,2
кв.м. санвузол. Iнша 1/2 частина будинку, яка має спільний  дах  з
квартирою відповідача займає приміщення ветеренарної аптеки.
 
     1/2 частини одноповерхового житлового будинку і має кімнату -
14,5 кв.м., кухню- 6,6 кв.м, коридор 4,2 кв.м. санвузол. Iнша  1/2
частина будинку, яка має  спільний  дах  з  квартирою  відповідача
займає приміщення ветеренарної аптеки.
 
     З висновку експертизи  (а.с. 108-118) видно,що технічний стан
житлового приміщення задовільний, фізичний  знос  складає  39,03%,
елементи  будинку  придатні  для  експлуатації,   але   потребують
ремонту, квартира обвалом не загрожує, проживання в квартирі та її
експлуатація можливе.
 
     Відповідно  до  ст.  109  ЖК  України  ( 5464-10 ) (5464-10)
          виселення
громадян з займаних житлових приміщень допускається за  підставами
визначеними  Законом.  Такою  підставою  може  бути  виселення   з
житлових приміщень, що загрожують обвалом.
 
     Iз акту дослідження стану житлового будинку  від  30  березня
1995 р. 
( а.с. 20)
видно , що будинок є аварійним , а не таким, що загрожує обвалом. Разом з тим, вищезазначений акт складений неповноважною комісією.
 
     Акт від 14.12.2005 р. 
( а. с. 104)
вказує на те, що частина будинку в якій проживає ОСОБА_2 загрожує обвалу. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що останній акт неможливо взяти до уваги, оскільки позивач не змінював позовних вимог і підстав для виселення відповідача не вбачається.
 
     Спір по суті вирішений правильно, а тому  доводи  апеляції  є
необгрунтованими.
 
     Керуючись ст.ст. 218, 303,  307,  308,  313,315  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , апеляційний суд,
 
     ухвалив: апеляційну скаргу виконкому Коростенської  міськради
відхилити.
 
     Рішення Коростенського міськрайсуду від 27  березня  2006  р.
залишити без змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути  оскаржена  у  касаційному  порядку  протягом  двох   місяців
безпосередньо до  Верховного  Суду  України  з  дня  набрання  нею
законної сили.