УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 Листопада 2006 р. Апеляційний суд Донецької області у
складі
Головуючої - Шабанової В.О.
Суддів -Стратіло В.I., Рєзникової Л.В.
При секретарі- Кошмак Т.С.
З участю представника Фонду соцстрахування
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань України в м. Шахтарську (надалі Фонд)
На рішення Шахтарського міськрайонного суду від 9 жовтня 2006
року.
За позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань України в м. Шахтарську про відшкодування
моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Вказане вище відділення виконавчої дирекції Фонду звернулось
в суд з апеляційною скаргою про скасування рішення Шахтарського
міськрайонного суду від 9 жовтня 2006 року, яким вирішений спір
між ОСОБА_1 та відділенням виконавчої дирекції Фонду про
відшкодування моральної шкоди. З відповідача на користь позивача
стягнуто 30 000 гр. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування
судового рішення та ухвалення нового- про відмову в задоволенні
позовних вимог, з тих підстав. що на думку апелянта, факт
заподіяння позивачу моральної шкоди у зв"язку і ушкодженням
здоров"я на виробництві не знайшов свого підтвердження. В справі
не міститься висновку МСЕК на підтвердження того, що потерпілому
такі страждання заподіяні. Дія ст. 34 Закону України "Про
загальнообов'язкове - державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
в частині відшкодування моральної
шкоди призупинена.
Заслухавши доповідача, представника Фонду, перевіривши
матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна справа
підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з
наступних підстав.
Розглядаючи справу по суті, суд встановив, що ОСОБА_1
працював директором рекламного агентства "Лунный свет".
10.01.2006 p. з ним стався нещасний випадок на виробництві.
Під чає підвішування рекламного щита позивач впав, отримав перелом
стегнової кістки праної ноги. Про даний нещасний випадок на
виробництві складено акт по ф. Н-1 .встановлена частково його
вина.
Відповідно до висновку МСЕК від 13.07.2006 р. у зв"язку з
нещасним випадком на виробництві ОСОБА_1 встановлена стійка втрата
працездатності в розмірі 70%, він визнаний інвалідом П групи.
Звертаючись в суд позивач посилався на те, що каліцтвом на
виробництві йому заподіяна моральна шкода: він відчуває фізичні та
моральні страждання. Тривалий час
перебував на лікуванні, йому зроблена операція, яка не повернула
попередній стан, і на теперішній час він рухається лише за
допомогою костилів, потребує ще однієї операції, на яку має
витрати значні кошти. Стан здоров"я потребує від нього додаткових
зусиль для організації життя та побуту.
Відповідач відмовився відшкодувати моральну шкоду у зв"язку з
ушкодженням здоров"я на виробництві.
Просив стягнути з .відповідача на його користь 50000 грн.
Розглядаючи справу по суті, суд правильно встановив
правовідносини по ній і обгрунтовано виходив з того, що у позивача
виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв"язку із
ушкодженням здоров"я, на підставі ст.ст. 21, 28, 34 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли
втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п.
3. постанови "Про судову практику в справах про відшкодування
моральної (немайнової) шкоди" ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
,- під моральною
шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок
моральних чи фізичних страждань, які, зокрема, полягають у
моральних переживаннях у зв"язу з ушкодженням здоров"я, порушенні
нормальних життєвих зв"язків.
Висновок суду про заподіяння позивачу моральної шкоди
підтверджується. обставинами справи та письмовими доказами.
Зокрема, з висновку МСЕК від 03.08.2004 р., медичних документів,
паспорту вбачається, що у зв"язку з каліцтвом на виробництві,
потерпілий втратив працездатність на 70%
ОСОБА_1, 1963 року народження. У віці 33 роки втратив
можливість рухатись, переніс складну операцію, яка не повернула
його попередній стан і потребує повторної операції, вимушений
систематично лікуватись. Каліцтво привело до негативних наслідків,
які потягли зміну життєвих зв"язків, потребують додаткових зусиль
для організації свого життя та побуту. (а.с. 4-18).
Правовий висновок суду про заподіяння потерпілому моральної
шкоди перебуває у відповідності із вказаними вище роз'ясненнями
Пленуму, якими дане роз'яснення поняття моральної шкоди.
Відсутність висновку комісії на підтвердження відчування
потерпілим моральних страждань, не спростовують правового висновку
суду про заподіяння позивач} таких страждань у зв'Язку з фізичними
та моральними стражданнями. Відповідно до сі. 34 вказаного вище
Закону, наявність такого висновку не передбачена, як обов'язковий
доказ, при зазначених обставинах, враховуючи, що медичною комісією
(МСЕК) підтверджені наслідки ушкодження здоров'я стійка втрата
працездатності.
У зв'Язку з цим не можна прийняти до уваги доводи апеляційної
скарги. щодо відсутності медичного висновку про заподіяння ОСОБА_1
моральної шкоди, а також про відсутність заподіяння потерпілому
такої шкоди.
Доводи апеляційної скарги про неможливість відшкодування
моральної шкоди у зв'Язку із припиненням дії ст. 34 Закону в даній
частині Законом "Про державний бюджет України", також не можна
прийняти до уваги, з наступних підстав.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від
8.11.2005 по справі "ОСОБА_2 проти України" - держава може
вводити призупинення або закінчити виплату, за умови внесення
відповідних змін в законодавство і органи державної влади не
можуть відмовити у виплаті належних сум.
Крім того, згідно зі ст. 46 "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
профзахворювання, які потягли втрату працездатності", а також із
Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове
соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань, які спричини втрату працездатності"
( 2272-14 ) (2272-14)
, Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої,
систему фінансування. Фінансування Фонду здійснюється за рахунок
внесків підприємств. Кошти на здійснення страхування не
включаються до складу Державного бюджету України, використовуються
за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний
централізований рахунок Фонду.
Розмір моральної шкоди, відповідно до п. 9 вказаної вище
постанови Пленуму Верховного Суду України, визначається залежно
від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, тривалості
втрат, можливості їх поновлення, тяжкості вимушених змін у
життєвих та виробничих стосунках.
Оцінивши обставини та наслідки ушкодження здоров"я, характер,
обсяг моральних страждань: а саме настання, через каліцтво,
стійкої втрати працездатності в розмірі 70%, обмеженість руху,
неможливість поновлення і на даний час попереднього стану
здоров"я, суд визначив розмір моральної шкоди в сумі 30 000 гр.
Виходячи з обсягу та ступеню моральних страждань, обставин
даної справи, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з таким
розміром, оскільки він встановлений в межах, передбачених ст.34
вказаного вище Закону.
Дані висновки суду грунтуються на обставинах справи та
положеннях законодавства, яким регулюються виникші по справі
правовідносини і не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Рішення суду відповідає "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
профзахворювання, які потягли втрату працездатності", ст.ст.
213-215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
Підстав для його скасування в
межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 9 жовтня 2006
року залишити без змін.