Головуючий 1 інстанції Роздобудько О.М.

Доповідач Хопта С.Ф.

16 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі Муханько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 22 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1\2 частину недобудованого дачного будинку, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

У квітні 2006 року позивачка звернулась з зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на недобудований дачний будинок № АДРЕСА_1 в м. Березань Баришівського району Київської області в садовому товаристві "Недра" садового товариства "Румб", посилаючись на те, що цей будинок вони з відповідачем побудували разом, за час їх спільного проживання однією сім'єю, але після припинення сімейних стосунків в 2005 році, відповідач заперечує її право на спільне майно.

У травні 2006 року ОСОБА_1. звернувся з зазначеним зустрічним позовом, в якому просив повернути йому самовільно зайняту ОСОБА_2. його земельну ділянку в садовому товаристві "Недра" садового товариства "Румб", посилаючись на те, що він є власником цієї ділянки, а ОСОБА_2. користується нею незаконно.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 22 червня 2006 року позов ОСОБА_2. задоволено, зустрічний позов залишено без задоволення. Розділено спільне майно сторін, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину недобудованого дачного будинку № АДРЕСА_1 в м. Березань Баришівського району Київської області, та стягнуто на її користь судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову і про задоволення його зустрічного позову з підстав порушення судом норм процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя чи осіб, які проживали однією сімєю, їх частки відповідно до ст. 70 СК України є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Судом встановлено, що ОСОБА_2. і ОСОБА_1. з листопада 1995 року по січень 2006 року проживали однією сім'єю, вели спільне господарство та будували разом недобудований дачний будинок № АДРЕСА_1 в м. Березань Баришівського району Київської області. Ступінь готовності об'єкту нерухомості складає 77,49 %.

Зазначені обставини встановлені судом на підставі пояснень сторін, письмових доказів яким суд дав належну правову оцінку.

За таких обставин справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про поділ спільного майна сторін, визнання за позивачкою права власності на половину спірного недобудованого об'єкту нерухомості.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що спірне майно було набуте сторонами за час їх спільного проживання, і є їх спільною сумісною власністю, тому колегією не можуть бути прийняті до уваги.

Інші доводи також не спростовують висновків суду першої інстанції, тому не приймаються до уваги.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст. ст. 307, 2108 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Березанського міського суду Київської області від 22 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.