УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2006 року м. Iвано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Iвано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я. Д.,
суддів: Соколовського В.М., Пнівчук О.В.,
секретаря Юрків I.П.,
з участю: адвоката ОСОБА_1,
представника апелянта ОСОБА_2, позивачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення
Долинського районного суду від 31 липня 2006 року, -
встановила:
Рішенням Долинського районного суду від 31.07.2006 року позов
ОСОБА_3 задоволено і стягнуто з ВАТ "Укрнафта" на її користь
453180 грн. вартості вісімдесяти приватизаційних сертифікатів
акцій, 5 грн. 55 коп. сплаченого мита та 350 грн. витрат за
надання юридичної допомоги адвокатом, а також 1699 грн. 15 коп.
мита в дохід держави і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення.
На дане рішення ВАТ "Укрнафта" подало апеляційну скаргу.
Апелянт в скарзі посилається на те, що судом не встановлено
належного відповідача, яким має бути Фонд державного майна
України, оскільки він здійснює продаж акцій. Продаж акцій
відкритих акціонерних товариств здійснює комісія з продажу акцій,
яку утворює своїм наказом орган приватизації. Було встановлено, що
головою комісії призначено заступника начальника відділу Фонду
держмайна ОСОБА_4, на яку накладено контроль за дотриманням
чинного законодавства в роботі комісії, своєчасне оформлення і
подання на затвердження протоколів про результати підписки і
продажу акцій, своєчасне оформлення платіжних доручень і
перерахування коштів до позабюджетного Фонду приватизації. Нею ж
приймались рішення про виділення акцій, зокрема ОСОБА_5 в
кількості 10 штук.
Судом також невірно трактовано, що ОСОБА_5 знаходився у
трудових відносинах з ВАТ "Укрнафта" в період проведення підписки
на акції AT "Укрнафта". Той не перебував тоді у трудових
відносинах і в нього було відсутнє право на пільгову підписку на
акції, як працівника підприємства.
Посада начальника зміни ЦIТС не відноситься до категорії
директорів, їх заступників, головних спеціалістів, керівників
структурних підрозділів, а тому судом грубо порушено норми
матеріального права, зокрема ст. 9 Указу Президента України "Про
корпоратизацію підприємств" ( 210/93 ) (210/93)
та норми Наказу
Держдепартаменту України "Про затвердження та введення в дію
Державного Класифікатору України "Класифікатор професій" ДК
003-95".
Суд першої інстанції не виконав вказівки апеляційного суду
від 12.01.1999р. по цьому питанню.
Справа № 22-ц-1227/006р. Головуючий у I інстанції Пулик В.В.
Категорія 44 Доповідач Горблянський Я.Д.
Рішення про набуття ОСОБА_5 права власності на акції ВАТ
"Укрнафта" повністю спростовується наявними обставинами справи та
суперечить вимогам норм ст. 13 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ст. 6 Закону України "Про ціні папери та фондовий
ринок" ( 1201-12 ) (1201-12)
, ст. 129 ЦК України (1963р. ( 1540-06 ) (1540-06)
), ст.
334 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Судом грубо порушені вимоги ст. 233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
,
а застосована ст. 71 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
щодо строків.
Оскільки ОСОБА_5 не набув права власності на акції ВАТ
"Укрнафта", то у ОСОБА_3 відсутнє право на успадкування прав її
чоловіка на підписку на пільгове придбання акцій.
Також суд відмовив безпідставно у задоволенні клопотання про
направлення справи на розгляд Шевченківському районному суду м.
Києва, оскільки спір повинен розглядатися за місцезнаходженням
юридичної особи, чим порушив ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
ВАТ "Укрнафта" також не погоджується з висновками суду про
належність правовідносин в сфері приватизації до трудових
відносин. На момент виникнення спірних правовідносин відповідач не
ніс відповідальності перед працівниками в реалізації його права на
приватизацію, а тому вважаючи, що право на приватизацію
підприємства відноситься до трудових правовідносин суд грубо
порушив та невірно застосував вимоги ст. 2 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
, ст. 1 Закону України "Про приватизацію майна державних
підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
Суд всупереч ст. 173 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
при заявленні
змін до позовних вимог не запропонував позивачці та її адвокату
викласти ці зміни в письмовому вигляді, не з'ясував про визнання
позову відповідачем, обгрунтування позовних вимог, лише уточнив,
чи вірно порахована сума та оголосив про перехід до судових
дебатів. Врахувавши вище наведене, просить скасувати рішення
Долинського районного суду та ухвалити нове рішення, яким
відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник апелянта ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу,
просить рішення Долинського районного суду скасувати і ухвалити
нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.
Позивачка ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнала, просить цю
скаргу відхилити, а рішення Долинського районного суду, яким її
позов задоволено, залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи,
оцінивши зібрані докази, колегія суддів вважає, що апеляційна
скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючи підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 працював на
підприємстві "Долинанафтогаз" AT "Укрнафта" з 1962 року на різних
інженерно-технічних посадах, в тому числі в 1994 та 1995 роках
начальником зміни центральної інженерно-технічної служби.
10.11.1994р. він був звільнений з роботи за ст. 40 п. 1 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
в зв'язку зі скороченням штату працівників,
однак даний наказ був відмінений 14.12.1994 року.
27.12.1994 року ОСОБА_5 повторно звільнений з роботи по ст.
40 п. 1 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, однак 28.07.1995 року цей наказ
був відмінений адміністрацією підприємства, як незаконний. Йому
було виплачено середньомісячний заробіток за час вимушеного
прогулу, вихідні допомоги та грошові допомоги пенсіонера.
В зв'язку з проведенням акціонування ВО "Укрнафта", в склад
якої входило і підприємство "Долинанафтогаз" на правах структурної
одиниці і створенням ВАТ "Укрнафта", з 10.03 по 10.08.1995р. на
підприємстві "Долинанафтогаз" проводилась пільгова підписка на
акції акціонерного товариства по списках НОМЕР_1. В період
незаконного звільнення ОСОБА_5 адміністрація ВАТ "Укрнафта"
розподіляло серед своїх працівників приватизаційні акції, в тому
числі і пільгові по списку НОМЕР_1. Судом першої інстанції
встановлено, що ОСОБА_5, працюючи начальником зміни центральної
інженерно-технічної служби НГВУ "Долинанафтогаз", був
безпосереднім учасником виробничого процесу, а тому мав право на
отримання акцій за списком НОМЕР_1.
В судовому засіданні встановлено, що з вини голови комісії
НГВУ "Долинанафтогаз" по проведенню підписки на акції AT
"Укрнафта" ОСОБА_6 не був надісланий до комісії з продажу акцій AT
"Укрнафта" відповідний додаток до списку НОМЕР_1 НГВУ
"Долинанафтогаз" в зв'язку з поновленням ОСОБА_5 на роботі. Скарга
ОСОБА_5 від 04.08.1995р. про порушення його права на придбання
акцій за списком НОМЕР_1 поступила до комісії по продажу акцій
тальки 27.08.1995 року, через 17 днів після закінчення підписки на
акції.
В зв'язку з цим його скарга була задоволена частково і йому
було виділено 10 сертифікатів акцій та роз'яснено, що у випадку
випуску додаткової емісії він зможе отримати акції у достатній
кількості.
В судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами виник
в зв'язку з трудовими відносинами.
ОСОБА_5 був поновлений на роботі в добровільному порядку в
зв'язку з незаконним звільненням, а тому адміністрація зобов'язана
була виділити пільгові приватизаційні акції за списком НОМЕР_1 в
кількості 90 штук після поновлення на роботі, але до закінчення
підписки на акції та до закінчення прийому заяв на придбання цих
акцій.
Тому судом першої інстанції підставно відкинуті доводи
відповідача, що ОСОБА_5 не перебував з ними в трудових відносинах
під час підписки на акції і не мав на них право.
Судом першої інстанції також встановлено, що підписку на
акції AT "Укрнафта" та їх розподіл проводила адміністрація AT
"Укрнафта", а не Фонд держмайна України. Тому законні права
ОСОБА_5 були порушені відповідачем.
В зв'язку зі смертю ОСОБА_5 ухвалою Долинського районного
суду від 18.11.2003р. до участі в справі, як правонаступника,
допущено ОСОБА_3, оскільки вона є спадкоємцем першої черги за
законом.
Оскільки згідно ст. 28 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
акції акціонерного товариства можуть бути
придбані також на підставі договору з її власником або держателем
за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на
фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи
правонаступництва юридичних осіб, то суд першої інстанції
визначив, що вимоги ОСОБА_3 про виділення їй приватизаційних акцій
або стягнення на її користь вартості цих акцій є правомірними,
визнавши необгрунтованими посилання представника відповідача на
те, що у ОСОБА_5 не виникло право власності на акції товариства,
оскільки він їх не отримав, а тому і ОСОБА_3 не може їх
успадкувати. Судом також відкинуто посилання представника
відповідача про спливи строків звернення до суду з даним позовом,
оскільки на даний вид вимог поширюється загальний строк для
захисту права -три роки, який визначений ст. 71 ЦК України (в
редакції 1963р. ( 1540-06 ) (1540-06)
). З даними висновками суду першої
інстанції погоджується і колегія суддів.
Оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції були
відсутні приватизаційні сертифікати акцій, тому судом стягнуто з
відповідача на користь позивачки вартість сертифікату згідно
довідки Долинського відділення Iвано-Франківської філії
"Приватбанку" та інформації про результати торгів на ПФТС, а саме
за 80 сертифікатів акцій 453180 грн. (80 х 5670-420).
Колегія судців вважає, що рішення суду першої інстанції
ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права,
а доводи апеляційної скарги не спростовуються її законності і
обгрунтованості.
Підстав для скасування рішення Долинського районного суду і
ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313,
314, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Укрнафта" відхилити.
Рішення Долинського районного суду від 31 липня 2006 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак
може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до
Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею
законної сили.