-Апеляційний суд Вінницької області
Ухвала I менем України
09.11.2006 року м.Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Вінницької області у складі:
Головуючої: Голембевської Л.М.
Суддів: Камзалова В.В., Морозовського В.I.
При секретарі: Торбасюк О.I.
За участю: ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її
представника ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.09.2003 року по
справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод
в користуванні земельною ділянкою, -
Встановила:
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.09.2003
року вказаний позов задоволено частково.
Усунено перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною
площею 2099,92 м2, що знаходиться під домоволодінням АДРЕСА_1,
шляхом перенесення огорожі зі сторони домоволодіння ОСОБА_1: знизу
земельного участку на 19,45 м встановивши нижню межу земельної
ділянки 28,9 м відповідно до плану, визначеному в технічному
паспорті.
Верхню межу від домоволодіння АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3 визначено
35,42 м відповідно до плану визначеному у техпаспорті.
Ліву межу від домоволодіння АДРЕСА_2 встановлено в розмірі
72,29 м.
Праву межу від домоволодіння АДРЕСА_3 встановлено 58 м.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати за
проведення експертизи в сумі 303 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.10.2003
року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з наданням
строку для усунення недоліків.
Ухвалою цього ж суду від 31.10.2003 року, залишеною без змін
ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13.01.2004 року,
апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Верховного Суду України касаційну скаргу ОСОБА_1
задоволено.
Справа №22 - 2455 2006 р. Категорія:33 Рішення ухвалено
під головуванням Сауляка Ю.В.
Суддя-доповідач: Голембевська Л. М.
Ухвалено ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 31
жовтня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області
від 13 січня 2004 року скасувати, а справу направити до
Апеляційного суду Вінницької області для вирішення питання про
прийняття апеляційної скарги на рішення місцевого суду.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
Ленінського районного суду від 17.09.2003 року в зв'язку з
недоведеністю обставин, що мають значення для справи та ухвалити
нове рішення, оскільки рішення вважає незаконним, постановленим з
порушенням вимог процесуального законодавства.
Позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечила проти
задоволення апеляційної скарги. На їх думку суд повно встановив
всі обставини по справі і, врахувавши та давши їм правильну
оцінку, прийняв правильне рішення задовольнивши позов частково,
оскільки рішення є законним і обгрунтованим, просить відхилити
апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи,
перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої
інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що
апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення зі слідуючих
підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно договору
купівлі-продажу житлового будинку від 22.03.2003 року ОСОБА_6, яка
проживає АДРЕСА_4, з однієї сторони та ОСОБА_3, яка проживає
АДРЕСА_5 з другої сторони склали цей договір про те, що ОСОБА_6
продала, а ОСОБА_3 купила житловий будинок з господарськими
будівлями, що знаходиться АДРЕСА_1 з земельною ділянкою розміром:
Згідно рішення виконкому НОМЕР_1 норма - 1000 м2.
Залишок 125 м2 - в тимчасове користування на 3 роки.
Залишок - 974 м2 - в тимчасове користування на 5 років.
Згідно довідки Вінницького міського управління земельних
ресурсів від 28.05.2003 року встановлено, що ширина земельної
ділянки ОСОБА_3 згідно контрольним промірам, з сторони протилежної
від вулиці по даним БТI становлять 28,9 м, а фактично по промірам
становлять 19,45 м. Верхня межа від домоволодіння АДРЕСА_2 до
АДРЕСА_3 визначена 35,42 м відповідно до плану визначеному у
техпаспорті.
Ліва межа від домоволодіння АДРЕСА_2 встановлена в розмірі
72,29 м.
Права межа від домоволодіння АДРЕСА_3 встановить 58м.
Згідно висновку судово-будівельно-технічної експертизи №208
від 29.08.2003 року, з боку земельної ділянки АДРЕСА_3, яка
рахується за ОСОБА_1,'є безпідставна зміна сумісної межі в
напрямок земельної ділянки АДРЕСА_1 на 9,45 м та встановленні межі
з сторони протилежної від вулиці становлять 28,9 м, а фактично по
промірам становлять 19,45 м. Верхня межа від домоволодіння
АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3 визначена 35,42 м.
Ліва межа від домоволодіння АДРЕСА_2 встановлена в розмірі
72,29 м.
Права межа від домоволодіння АДРЕСА_3 встановить 58 м.
Рішенням Вінницького міськвиконкому НОМЕР_1 земельна ділянка
біля будинковолодіння АДРЕСА_1 площею 2099 кв. м. передавалась
попередньому власнику у користування, з них ділянка площею 1000
кв. м. у постійне користування, ділянка площею 125 кв. м. у
тимчасове користування на 3 роки і ділянка площею 974 кв. м. у
тимчасове користування на 5 років.
Тому посилання відповідача на те, що на день розгляду справи,
позивачка, яка придбала житловий будинок у гр. ОСОБА_6 22.03.2003
р., мала в користуванні земельну ділянку 1000 кв. м., а не 2099
кв. м, оскільки, у 1999 - 2001 p.p. закінчився термін користування
частинами земельної ділянки, виділеної попередньому власнику
житлового будинку ОСОБА_6 рішенням Вінницького міськвиконкому
НОМЕР_1 не відповідають дійсності, оскільки відповідно Технічного
паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1, виданого БТI, попередній
власник будинку ОСОБА_6, як свідчить запис, вчинений БТI, мала у
користуванні земельну ділянку площею 2099 кв. м., у період з
20.08.2002 р., до моменту продажу житлового будинку 22.03.2003 p.,
тому термін користування частинами земельної ділянки у 1999 - 2001
p.p. не закінчився.
Відповідно до ст. 27 діючого на той час Земельного кодексу
( 2768-14 ) (2768-14)
УРСР 1991 р. припинення права користування землею у
випадку закінчення строку, на який було надано земельну ділянку
провадиться рішенням відповідної Ради народних депутатів.
Рішення Вінницькою міською радою чи її виконавчим комітетом
про припинення права користування земельними ділянками 125 кв. м.
і 974 кв. м., що надавались у тимчасове користування у зв'язку з
закінченням строків не приймалось, вимога про їх звільнення не
заявлялась, їх вилучення не проводилося, названі земельні ділянки
у складі єдиної площі 2099 кв. м. навколо будинку АДРЕСА_1
перебували в користуванні у всіх попередніх власників цього
будинку, починаючи з дня їх виділення в користування рішенням
виконкому від 05.12.1996 року і до моменту продажу будинку
позивачці 22.03.2003 р. попереднім власником будинку ОСОБА_6.
Згідно ст. 120 ЗК України при переході права власності на
житловий будинок до позивачки перейшло і право користування тією
земельною ділянкою площею 2099 кв. м., яка перебувала в
користуванні попереднього власника ОСОБА_6, оскільки припинення
права користування цією земельною ділянкою до цього часу
Вінницькою міською радою не проводилося.
Посилання ОСОБА_1 на те, що рішенням Вінницької міської ради
НОМЕР_2 п. 21 йому виділено в користування земельною ділянкою 1112
кв. м., а саме: 400 кв. м. за рахунок земель постійного
користування громадянина ОСОБА_1 712 кв. м. за рахунок земель
міської ради, які не передані у власність або користування (а. с.
119); не відповідає дійсності, оскільки рішенням Вінницької
міської ради НОМЕР_3п. 1 задоволено протест прокурора м. Вінниці
від 10.05.2006 року №9223с 06 на п. 21 рішення Вінницької міської
ради НОМЕР_2 "Про надання громадянам дозволів на складання
проектів відведення земельних ділянок" визнано такими, що втратили
чинність п. п. 21, 21.1, 21.2 рішення.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами
справи, що висновок №208 від 29.08.2003 року будівельно-технічної
експертизи складений згідно ухвали Ленінського районного суду м.
Вінниці від 03.07.2003 року (а. с. 23 - 38).
Дана експертиза проведена відповідно до вимог ст. 147 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
і покладена в основу судового рішення.
Як пояснив відповідач ОСОБА_1 клопотання про проведення
повторної будівельно-технічної експертизи він в судовому засіданні
не заявляв.
Дослідження проведені експертом на прохання відповідача, про
що складено висновок №225 від 08.10.2003 року (а. с. 73 - 78) про
те, що існуюча межа між земельними ділянками позивачки і
відповідача не змінювались, шляхом їх перенесення в період з 2003
року, нічим не підтверджені і спростовуються актом державного
виконавця від 2004 року по виконанню рішення суду від 17.09.2003
року, відповідно до якого змінену межу земельної ділянки було
встановлено шляхом перенесення огорожі в сторону будинковолодіння
відповідача відповідно до рішення суду і технічного паспорта
позивачки.
Крім того, висновок експерта від 08.10.2003 року проведений
згідно листа ОСОБА_1 від 22.09.2003 року, доданий до справи після
проголошення судового рішення і проведений з порушенням вимог
процесуального закону, а тому не може бути прийнятий судом до
уваги в якості належного доказу по справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої
інстанції повно і всебічно з'ясовано обставини справи, вірно
визначено правовідносини, що склалися між сторонами, дано належну
оцінку зібраним доказам, тому суд підставно дійшов висновку про
часткове задоволення позову, відмовивши в задоволенні позовних
вимог про стягнення моральної шкоди за недоведеністю.
Судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального
та процесуального права, а тому підстав для скасування чи зміни
оскаржуваного рішення не вбачається.
Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і висновків суду не
спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.09.2003
року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної
скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до
Верховного Суду України.