Справа № 22-1073\2006 рік Головуючий у 1 інстанції Бельченко
Л.А.
Категорія 27 Доповідач Кочегарова Л.М.
РIШЕННЯ Iменем України
9 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Песоцької Л.I.
суддів Дяченка В.М.. Кочегарової Л.М.
при секретарі Берліній Є.С. розглянувши у відкритому
судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про захист гідності та честі, відшкодування моратьної
шкоди за апеляційною скаргою позивача на рішення Новоазовського
районного суду Донецької області від 13 вересня 2006 року,
встановила:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним
позовом. Посилався на те. що відповідачка 28 вересня 2005 року
звернулася до голови ветеранської територіальної організації з
заявою, в якій вказувала, що він сутяга та здирник, який незаконно
користується пільгами, безплатно отримує ліки за рахунок інших
ветеранів Новоазовського району, обкрадаючи їх. Ці звинувачення
принижують його честь та гідність, спричиняють моральні
страждання. Просив . зобов'язати відповідачку вибачитися перед ним
на ближчому засіданні Новоазовської районної ради ветеранів та
відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від
13 вересня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування
рішення та задоволення його позову, мотивуючи свої вимоги
невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом
матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, який доводи
скарги підтримав, заперечення відповідачки та її представника
ОСОБА_3, які просили відмовити у задоволенні скарги, перевіривши
законність і обгрунтованість рішення та обговоривши доводи
апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає
частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з задоволенням
позовних вимог ОСОБА_1 з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1.1927 року
народження є інвалідом 2-ої групи Великої Вітчизняної війни,
учасником бойових дій, який нагороджений орденами, медалями та
іншими відзнаками. ОСОБА_2 - голова Новоазовської районної
організації ветеранів. 28 вересня 2005 року вона звернулася до
голови територіальної організації ветеранів м.Новоазовська з
заявою, в якій вказала про конфліктну ситуацію між нею та ОСОБА_1
і зазначила, що він нагороджений тільки однією медаллю "За
перемогу над Німеччиною", що тільки 4 дні знаходився на тралі в
період війни, що отримав безоплатно ліки, обкрадаючи інших
інвалідів району та три машини за рахунок інших інвалідів війни
району. Ця заява розглядалася на засіданні Новоазовської
територіальної ветеранської організації.
Згідно ст. 297 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
< кожен має право на
повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи
є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з
позовом про захист її гідності та честі.
Згідно з положеннями ч.I ст.275 ЦК Україн > фізична особа має
право на захист свого особистого немайнового права від
протиправних посягань інших осіб.
Згідно ч.З ст.277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вважається, що
негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.
Згідно до положень ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі
внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано
майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає
відшкодуванню.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої
інстанції виходив з того, що при зверненні до територіальної
організації ветеранів ОСОБА_2 не мала мети принизити честь та
гідність позивача, а її висловлювання в заяві є необміркованими і
необережними.
Висновки суду не відповідають обставинам справи, наданим
доказам та положенням матеріального права.
Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що викладені
відповідачкою: в заяві факти є неправдивими, такими що ображають
його честь та гідність, викликають душевні переживання.
Доводи позивача підтверджуються матеріалами справи.
Так, з довідки Центрального військово-морського архіву від 18
травня 2000 року вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на службі в
армії з 11 грудня 1944 року до травня 1954 року в частинах
Червонопрапорної Дунайської флотилії. З них з 12 січня 1945 року
до 16 січня 1945 року в Дунайському флотському тюлуекіпажі, який в
зазначений період входив до складу діючої армії.
За даними військового комісара
Новоазовського_-Тельманівського РВК, позивач має бойові нагороди
і, крім іншого медалі "За бойові заслуги", "Захисник вітчизни",
"За перемогу над Німеччиною", "За взяття Будапешту", "За взяття
Відня" та інше.
З матеріалів справи вбачається, що протягом 2004 року в
Новоазовській центральній районній лікарні ОСОБА_1 отримав медичну
допомогу - у вигляді отримання ліків та зубопротезування. Однак,
крім позивача, медична допомога в 2004-2005 роках надавалася і
іншим ветеранам з використанням бюджетних коштів району.
З протоколу засідання комісії ветеранів міста Новоазовська
від 21 листопада 2005 року, на якому розглядалася заява ОСОБА_2
вбачається, що викладені нею факти є неправдивими.
З пояснень сторін вбачається, що з 1978 року ОСОБА_1, як
інваліду Великої Вітчизняної війни, органами соціального захисту
населення неодноразово у встановленому порядку виділялися для
користування автомобілі.
Даних про порушення порядку видачі автомобілів ОСОБА_1 суду
не надано.
Таким чином, повідомлення ОСОБА_2 в заяві про те, що ОСОБА_1
нагороджений тільки медаллю "За перемогу над Німеччиною", що
отримав безоплатно ліки, обкрадаючи інших інвалідів району та три
машини за рахунок інших інвалідів війни району є недостовірною
інформацією. Крім того, ця інформація є негативною.
Колегія суддів вважає, що направлення цієї інформації до
територіальної організації ветеранів м.Новоазовська є поширенням
недостовірної інформації, внаслідок чого принижена честь та
гідність ОСОБА_1 і тому його позовні вимоги про захист честі та
гідності є законними і обгрунтованими.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування
моральної шкоди, колегія суддів враховує характер дій
відповідачки, душевні страждання позивача, його похилий вік і те
що він є інвалідом Великої Вітчизняної війни, а також майновий
стан відповідачки і визначає розмір відшкодування моральної шкоди
в сумі 100 грн.
Оскільки заява ОСОБА_2 від 28 вересня 2005 року була
направлена на ім"я Голови територіальної організації ветеранів
м.Новоазовська, а не до Новоазовської районної ради ветеранів,
колегія суддів не вбачає підстав для покладення на відповідачку
обов'язку вибачитися перед ОСОБА_1на ближчому засіданні
Новоазовської районної ради ветеранів.
Відповідно до ст.88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
колегія суддів
вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1
понесені ним і документально підтверджені судові витрати на
загальну суму 65 грн. (15 грн. по оплаті витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 50 грн. - за
надання правової допомоги (а.с.3,5).
Керуючись ст.ст.ЗОЗ,307,309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів,-
вирішила :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від
13 вересня липня 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недостовірною інформацію викладену ОСОБА_2 в заяві
від 28 вересня 2005 року на ім"я Голови первинної ветеранської
територішіьної організації міста Новоазовська про те, що ОСОБА_1
нагороджений тільки медаллю "За перемогу над Німеччиною", що він
отримав безоплатно ліки, обкрадаючи інших інвалідів району, що він
отримав три машини за рахунок інших інвалідів війни району.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування
моральної шкоди 100 грн. та у відшкодування судових витрат 65 грн.
В решті позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання чинності
шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
України.
Судді