УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     8 листопада 2006 року м. Луцьк
 
     Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах
апеляційного суду
 
     Волинської області в складі:
 
     головуючого судці Мудренко Л.I.
 
     суддів Карпук А.К., Данилюк В.А.
 
     при секретарі Савчук О.В..
 
     представників позивача Тарашевського С.В., Ксендзук Г.В.
 
     відповідачів  ОСОБА_1   ОСОБА_2   представника   відповідачів
ОСОБА_3
 
     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Луцьку
цивільну справу за  позовом  Будинкового  комітету  "Господар"  до
ОСОБА_1, ОСОБА_2 про  втрату  права  на  користування  кімнатою  в
гуртожитку за апеляційною  скаргою  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  на  рішення
Луцького міськрайонного суду від 4 липня 2006 року
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     В   апеляційній   скарзі   відповідачі   ОСОБА_4.,    ОСОБА_1
покликаючись   на   порушення   судом   норм    матеріального    і
процесуального   права,   просили   скасувати   рішення   Луцького
міськрайонного суду від 4 липня 2006 року та ухвалити нове рішення
про відмову у позові.
 
     Оскаржуваним рішенням задоволено позов  будинкового  комітету
"Господар" та визнано відповідачів такими, що  втратили  право  на
користування кімнатою в гуртожитку.
 
     Апелянти  вважають,  що  при   розгляді   справи   судом   не
встановлено обставин, які мають значення для справи,  зокрема,  не
з"ясовано про наявність у позивача  права  на  звернення  з  таким
позовом. Крім того, на думку  відповідачів,  при  вирішенні  спору
судом  залишено  поза  увагою  вимоги  ст.  125,  132  ЖК  України
( 5464-10 ) (5464-10)
          ,  якими  передбачено  порядок  та  умови   виселення
громадян із гуртожитків.
 
     В судовому засіданні відповідачі та їх представник підтримали
апеляційну скаргу та просили задоволити.
 
     Представники позивача апеляційної скарги не визнали,  просили
відхилити. Судом першої інстанції встановлено, що  16  січня  2002
року ОСОБА_1 видано ордер на право зайняття з  сім"єю  -  дружиною
ОСОБА_2, дочкою ОСОБА_4. кімнати НОМЕР_1 у  гуртожитку  АДРЕСА_1./
а.с.5/.
 
     На підставі пояснень свідків, особистих пояснень відповідачів
у судовому засіданні, даних ними при розгляді справи судом  першої
інстанції  встановлено,  що  відповідачі  з  липня  2005  року  не
проживають у спірній кімнаті, вселивши  у  спірну  кімнату  сестру
відповідача ОСОБА_2/ а.с. 56-58/, та проживають у належній  їм  на
праві приватної власності квартирі АДРЕСА_2.
 
     Вирішуючи спір на підставі ст. 71 ЖК  України  ( 5464-10 ) (5464-10)
          ,
суд  першої  інстанції  дійшов  до  вірного  висновку  про  втрату
відповідачами та їх неповнолітньою дочкою  права  на  користування
спірною кімнатою у гуртожитку та  обгрунтовано  задоволив  позовні
вимоги.
 
     Доводи апелянтів про відсутність  у  будинкового  комітету  "
Господар" права на звернення з позовом до суду  не  дають  підстав
для скасування рішення суду першої інстанцій.
 
     Так, у даному судовому засіданні встановлено, що на  підставі
рішення Луцької міської ради від 31 березня 2006 року  №  НОМЕР_2,
будинковому  комітету  "Господар"  видано  свідоцтво   про   право
власності  на  частину  будівлі  гуртожитку  по  АДРЕСА_1,  та  це
свідоцтво зареєстровано у  Волинському  обласному  бюро  технічної
інвентаризації.  Указані  правовстановлюючі  документи  ніким   не
оспоренні,  тому  є  чинними.  Отже,  на  день   розгляду   справи
апеляційним судом позивачем  подано  докази  про  належність  йому
права вимоги за даним позовом.
 
     Покликання апелянтів на незаконність рішення суду у зв"язку з
недотриманням вимог закону про порядок виселення із гуртожитку  не
заслуговують на увагу, оскільки позовні вимоги  про  виселення  не
заявлялись і суд таких вимог не вирішував.
 
     Доводи апелянтів про те, що суд не з"ясував, чи є гуртожитком
спірне приміщення є безпідставними, оскільки з матеріалів  справи,
зокрема, ордера /ас.  5/,  рішення  виконавчого  комітету  Луцької
міської ради від 31  березня  2006  року  №  НОМЕР_2  /а.с.  12/.,
дослідженої у даному судовому засіданні  інвентаризаційної  справи
вбачається, що спірна кімната знаходиться у приміщенні гуртожитку.
 
     На підставі наведеного колегія суддів приходить до  висновку,
що рішення Луцького міськрайонного суду від 4 липня  2006  року  у
даній  справі  є  законним  і  обгрунтованим,  підстави  для  його
скасування відсутні.
 
     Керуючись ст. ст. 307,308, 314,315, 317,218, 319 ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
                             УХВАЛИЛА
 
     Апеляційну скаргу відповідачів  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  відхилити,
рішення Луцького міськрайонного суду від 4 липня 2006 року у даній
справі залишити без змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців  з
часу набрання ухвалою законної сили. ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДI