УХВАЛА IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючого Матюшенка I.В. суддів: Малахової Н.М., Ткача С.О. при секретарі Iльбицькій Т.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу судді Малинського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора Житомирського обласного Головного управління земельних ресурсів Дученка Миколи Володимировича про визнання недійсним припису від 17 серпня 2005 року НОМЕР_1,
встановив :
Ухвалою судді Малинського районного суду від 21 серпня 2006 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження за вище вказаним позовом.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу судді і передати питання на вирішення до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судді обставинам справи. Так, на думку апелянта, суддя дійшов помилкового висновку про те, що позов заявлено фактично від імені юридичної особи і дані правовідносини виникли у сфері господарської діяльності.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до положень статей 2 та 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальноі дії), дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 2005 року державним інспектором Житомирського обласного Головного управління земельних ресурсів Дученком М.В. складено та вручено директору виробничо-комерційної фірми "IНФОРМАЦIЯ_1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 припис за НОМЕР_1 про усунення порушень у сфері землекористування.
За змістом вказаного припису ВКФ "IНФОРМАЦIЯ_1" у формі ТОВ мала у 15-и денний термін встановити межові знаки на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні фірми, та припинити використання самовільно зайнятої ділянки. У разі невиконання зазначених вимог попереджено ОСОБА_1, як директора фірми, про можливість притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП. Остання передбачає адміністративну відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють контролюючі функції в галузі використання природних ресурсів.
Таким чином, на підставі системного аналізу ст. ст. 2, 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15) та ст. 188-5 КУпАП апеляційний суд вважає, що оспорюваний ОСОБА_1 припис не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної (щодо неї) дії і перевірка судом його законності може бути здійснена лише при розгляді питання про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин висновок судді Малинського районного суду щодо відмови у відкритті провадження у справі є вірним. Проте, з мотивувальної частини ухвали судді від 21 серпня 2006 року слід вилучити посилання на те, що "дані правовідносини виникли у сфері господарської діяльності і у відповідності до ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) повинні вирішуватися у господарському суді".
Керуючись ст. ст. 196, 198-200, 205, 206 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15) , апеляційний суд,
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Ухвалу судді Малинського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього дня може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.