УХВАЛА
Iменем України
2006 року листопада " 2 " дня Апеляційний суд Донецької
області
у складі: Головуючої Гурової О.М.
Судців Молчанова СI.
Могутової Н. С
при секретарі Баклановій Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Авдіївського міського суду від 20.06.2006 року по справі за
позовом ОСОБА_1 до ЗАТ " Приватбанк " ТОВ " Страхова компанія "
Кредо " про відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, його
представника ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу,
скасувати рішення суду, що постановлено з порушенням вимог
матеріального закону, задовольнити позовні вимоги у повному
обсязі, пояснення представника відповідачів Абрамова О.О., яка
просила залишити рішення суду без змін, перевіривши доводи
апеляційної скарги по матеріалам справи
ВСТАНОВИВ
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування
рішення Авдієвського міського суду від 20.06.2006 року, яким у
задоволені вимог по стягненню матеріальної і моральної шкоди
відмовлено, з урахуванням тих обставин, що страхова компанія
незаконно відмовилася виконати свої обов,язки по виплаті страхових
сум, суд прийшов до помилкового висновку про законність дій
страховика, рішення суду підлягає відшкодуванню, просив
задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що між сторонами
склалися цивільно-правові відносини на підставі договору
страхування наземного транспортного засобу автомобіля " Нісан ",
позивач наполягає на тому, що суд неповно з,ясував обставини
справи. На думку позивача, суд неповно встановив обставини ДТП,
яке мало місце з вини сина позивача ОСОБА_3, який керував
автомобілем на законних підставах, при ДТП позивачу, як власнику
автомобіля спричинено матеріальну шкоду, страховик відмовився
відшкодувати шкоду у розмірі 18540 гривень, банк повинен
відшкодувати йому страхові виплати у повному обсязі, а також
моральну шкоду і інші виплати. Просив скасувати рішення суду,
позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, що у січні 2006 року
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до " ЗАТ " Приватбанк " ТОВ "
страхова компанія " Кредо " про відшкодування шкоди. Вказував, що
22.04.2004 року він уклав з компанією договір страхування
транспорту власного автомобіля " Нісан ". 8.04.2005 року його син
ОСОБА_3, скоїв ДТП, мав місце страховий випадок, його автомобілю
спричинені механічні пошкодження, компанія повина сплатити
потерпілому страхові виплати у
сумі 18540 гривень. Відповідачі відмовилися від сплати
незаконно, чим порушили його законні права. Просив стягнути з
відповідача суму матеріальної шкоди 19438 гривень, моральну шкоду
284500 гривень.
Рішенням Авдіївського міського суду від 20.06.2006 року у
задоволені позову відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню,
рішення суду не підлягає скасуванню з таких підстав:
Згідно ч. 2 ст. 991 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, страховик має
право відмовитися від здійснення страхової виплати відшкодування
за договором майнового страхування з підстав передбачених
договором страхування, якщо це не суперечить закону.
Суд встановив, що сторони уклали догорів страхування
наземного транспорту від 22.04.2004 року, \ а.с. 5\, де сторони у
п. 6.3.5 зазначили умови причин відмови у здійсненні страхового
відшкодування при страховому випадку при керуванню ТЗ особою, яка
не мала довіреності на керування.
Суд встановив, що позивач надав можливість сину ОСОБА_3
керувати автомобілем " Нісан ". 8.04.2005 року ОСОБА_3 вчинив ДТП,
обставини пригоди відображені у вироку Авдієвського міського суду
від 21.10.2005 року \ а.с. 88-90 \, при цьому ОСОБА_3 не мав від
батька довіреності на керування автомобілем. При ДТП було
пошкоджено автомобіль, ремонт якого є для власника матеріальною
шкодою.
Посилаючись на відсутність у особи, яка керувала ТЗ і вчинила
ДТП, письмової довіреності на керування автомобілем, страховик
відмовився виплатити потерпілому страхові суми.
Суд першої інстанції надав доказам по справі правильну
оцінку, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що оспорювані
права позивача не підлягають захисту.
Суд прийняв до уваги, що відповідно до вимог п. 2.12
Постанови КМУ від 10.10.2001 року " Про правила дорожнього руху ,"
власник транспортного засобу має право довіряти в установленому
порядку користування ТЗ іншим особам. Відповідно до ст. 245 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, форма довіреності повина відповідати формі, в
якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Позивач повинен
відповідно до ст. 244 ч. З ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вчиняти
довіреність у письмовій формі.
Доводи позивача, що він був присутнім у автомобілі при ДТП,
що ця обставина звільняє його від вчинення письмової довіреності,
не є підставою для скасування рішення суду, так як сторони по
договору страхування ТЗ домовилися, що відсутність довіреності на
керування ТЗ особі, яка вчинила страховий випадок, є підставою для
відмови у виплаті страхових сум. \ а.с. 5\.
Доводи у скарзі про незаконність висновку суду, що привели до
відмови у позові при порушення норм матеріального і процесуального
права є безпідставними, так як суд у своєї діяльності керується
вимогами діючого Закону.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду про відмову у
задоволені позову є законним, обгрунтованим і підстав для його
скасування не вбачається.
Керуючись ч 1 п 1 ст.307, ст. 308, ст. 313, 315 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Авдіївського міського суду від 20.06.2006 року
залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з
дня набрання ухвалою суду законної сили.