АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     01 листопада 2006 року м. Полтава
 
     Колегія   суддів   Судової   палати   у   цивільних   справах
Апеляційного суду Полтавської області в складі:
 
     Головуючого: Дорош А.I.
 
     Суддів: Абрамова П.М., Обідіної О.I.
 
     при секретарі Рибак О.В.
 
     за участю
 
     позивача ОСОБА_1 представника позивача  ОСОБА_2  представника
відповідача ОСОБА_3
 
     розглянула у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Полтаві
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
 
     на рішення Диканського районного суду Полтавської області від
28 серпня 2006 року
 
     по справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання  договору
купівлі-продажу недійсним та відшкодування матеріальної шкоди, -
 
     Колегія суддів, заслухавши  доповідь  судді-доповідача  Дорош
А.I. , -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     03.07.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з  даним  позовом.
Вказувала, що 28.02.2006 року разом зі своїм чоловіком придбали  у
відповідачки  корову  за  3700  грн.  Під  час  утрамання   корови
виявилося,  що   її   неможливо   випасати   з   іншими   коровами
громадськості села, хоча під час продажу відповідач запевняла,  що
корова високоудійна і смирна. 12.05.2006 року її чоловік  повернув
корову відповідачу та зажадав повернення 3700  грн.,  але  остання
відмовилася від повернення грошей у зв"язку з їх  відсутністю.  На
початку червня  2006  року  відповідач  повернула  їй  2000  грн.,
отримані після здачі корови на м"ясокомбінат, а  решту  1700  грн.
повертати  відмовилася.  Просила  суд  визнати  недійсним  договір
купівлі-продажу корови від 28.02.2006  року  вартістю  3700  грн.,
укладений між нею та відповідачем у зв"язку з продажем  неякісного
майна, стягнути з відповідача на свою користь 1700 грн. в  рахунок
відшкодування вартості корови, понесені судові витрати.
 
     Рішенням Диканського районного суду Полтавської  області  від
28  серпня  2006  року  у   задоволенні   позову   відмовлено   за
безпідставністю вимог.
 
     В апеляційній  скарзі  позивач  ОСОБА_1  просить  вищевказане
рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по  суті  позовних
вимог, а саме стягнути з відповідача
 
     2
 
     на її користь 1500 грн., посилаючись  на  недотримання  судом
п.1 Пленуму Верховного Суду України від 20.12.1976 р.  №  11  "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ; судом не  розглянуто  всебічно  і
повно всі обставини  справи  в  їх  сукупності;  визнаючи  одні  і
відхиляючи інші докази, суд мав це обгрунтувати; висновки суду про
те, що  вона  тривалий  час  утримувала  корову,  не  відповідають
дійсним обставинам справи; висновок суду про продаж якісної корови
грунтується   лише   на   показаннях   свідків;   незважаючи    на
обгрунтування нею позовних вимог із застосуванням норм ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , які регулюють якість  товару  ст.ст.673-675,  678  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  судом  достовірно  не  було  встановлено,  що
продана корова була якісною, а тому  в  основу  рішення  покладені
припущення, зроблені судом.
 
     У запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 просить
відмовити у позові за безпідставністю вимог.
 
     Апеляційна  скарга  не  підлягає  задоволенню   з   наступних
підстав.
 
     Згідно ч.I ст.З08 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          апеляційний  суд
відхиляє апеляційну  скаргу  і  залишає  рішення  без  змін,  якщо
визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
 
     Як встановлено  судом  першої  інстанції  та  не  оспорюється
сторонами, 28.02.2006 р. за взаємною згодою був укладений  договір
купівлі-продажу корови, згідно якого позивач передала  відповідачу
гроші в сумі 3700 грню, згідно домовленості, а відповідач передала
корову, яка була тільна. При  цьому  позивач  попередньо  оглядала
корову була задоволена її зовнішнім виглядом та якістю. 12.05.2006
р. після того,  як  корова  втекла  з  череди,  куди  була  вперше
відпущена,  позивач  повернула  корову  відповідачу.  Позивач   не
зверталася  до  відповідача  у  передбаченому  законом  порядку  з
вимогою про розірвання договору купівлі-продажу корови.
 
     Відмовляючи  у  задоволенні  позову  про  визнання   договору
купівлі-продажу корови недійсним  з  підстави  продажу  неякісного
майна, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що
законом не передбачено підстави для визнання договору недійсним  у
зв"язку з продажем неякісного товару.
 
     Згідно  ст.  215  ч.1   ЦК   України   ( 435-15 ) (435-15)
           підставою
недійсності правочину є недодержання в момент  вчинення  правочину
стороно (сторонами) вимог,  які  встановлені  частинами  першою  -
третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
 
     Згідно ч.ч.I-З, 5, 6 ст.  215  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          зміст
правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного
законодавства,   а   також    моральним    засадам    суспільства;
волевиявлення учасника правочину має бути  вільним  і  відповідати
його внутрішній волі; правочин має  бути  спрямований  на  реальне
настання правових  наслідків,  що  обумовлені  ним;  правочин,  що
вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та
інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
 
     Відповідно п. 1 ч.2 ст. 678 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  на  яку
посилається позивач, як на  підставу  правомірності  звернення  до
суду з даним позовом та  обгрунтування  заявлених  вимог,  у  разі
істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право за
своїм вибором  відмовитися  від  договору  і  вимагати  повернення
сплаченої за товар грошової суми.
 
     З  врахуванням  викладеного,  колегія  суддів  приходить   до
висновку, що доводи апеляційної скарги не  спростовують  висновків
суду першої інстанції, рішення суду першої  інстанції  ухвалене  з
дотриманням норм матеріального і процесуального права,
 
     3
 
     підстав для його скасування не  вбачається,  тому  апеляційну
скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
 
     Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313  -  315,
319 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів, -
 
     УХВАЛИЛА:
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а  рішення  Диканського
районного  суду  Полтавської  області  від  28  серпня  2006  року
залишити без змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена шляхом подачі касаційної  скарги  безпосередньо  до
Верховного Суду України протягом двох місяців з дня  набрання  нею
законної сили.
 
     СУДДI: