Головуючий у 1 інстанції: Ванівський

Категорія: 25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого –судді Цяцяка Р.П.,

суддів Курій Н.М. і Мацея М.М.,

при секретарі Панчуку І.С.,

за участю ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_4 - представників позивачки ОСОБА_5,

Кульчицького О.С. - представника ВАТ "Страхова компаніяи "Універсальна",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Страхова компаніяи "Універсальна" на рішення Франківського районного суду м. Львова від 26 травня 2010 року,

Оскаржуваним рішенням (з урахуванням ухвали Франківського районного суду м. Львова від 25 червня 2010 року про виправлення описки) частково задоволено позов ОСОБА_5 до ВАТ "Страхова компаніяи "Універсальна" про відшкодування медичних витрат і моральної шкоди та стягнуто з відповідача на користь позивачки у відшкодування медичних витрат 149 301 грн. 04 коп. і "2 000 (двадцять тисяч) грн. моральної шкоди", а також сплачені позивачкою судові витрати по справі: 50 грн. судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згадане рішення оскаржив відповідач - ВАТ "Страхова компанія "Універсальна".

Апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог в повному обсязі, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що судом було порушено норми ст.ст. 7 і 58 ЦПК України, оскільки було взято до уваги, як докази по справі, документи, які викладені іноземною мовою –за відсутності перекладу цих документів у матеріалах справи.

Вважає, що висновки суду не грунтуються на доказах, які містяться у матеріалах справи, оскільки основна частина Договору страхування, укладеного між сторонами спору, у матеріалах справи відсутня.

Вважає, що позивачкою не надано доказів понесення нею матеріальних витрат у зв’язку із страховим випадком і не надано обгрунтованого розрахунку суми позовних вимог, а судом не обгрунтовано розмір коштів, які стягнуто з відповідача.

Стверджує, що відповідачем повністю виконано умови Договору страхування, а саме –здійснено оплату витрат гарантованих Асистуючою компанією, а інші витрати, які можливо були здійснені позивачкою, то вони не були погоджені із спеціалізованою службою страховика та здійснювались без відома Асистуючої компанії.

Вважає, що відповідачем створювались перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків (позивач відмовилась заповнити заяву встановленого зразку, яка звільняє лікаря від зберігання професійної таємниці і дозволяє надавати інформацію щодо лікування пацієнта, та не представила свою медичну карту), що відповідно до умов Договору страхування є підставою для відмови у страховій виплаті.

Вважає, що судом неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи медичної карти позивачки для встановлення історії її хвороби та не взято до уваги лист Львівського обласного Державного клінічного лікувально-діагностичного кардіологічного центру від 06.05.2010 року № 173, де зазначено клінічний діагноз позивачки.

Покликаючись на те, що коронарне шунтування є операцією з протезування, вважає, що у відповідності до умов Договору страхування витрати на проведення такої операції не відшкодовуються.

Вважає, що оскільки умовами Договору страхування відшкодування моральної шкоди не передбачено, то оскаржуване рішення суду і в цій частині є незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представників позивачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а п.3 ст. 215 ЦПК – що мотивувальна частина рішення суду повинна містити мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обгрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти.

Заперечення проти задоволення позову викладені у промові представника відповідача у судових дебатах, текст якої долучено до матеріалів справи (а.с. 94-96).

В той же час, в супереч вище наведених вимог ЦПК України (1618-15) мотивувальна частина оскаржуваного рішення не містить мотивів, виходячи з яких суд відхилив доводи заперечення проти позову відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи позовної заяви обгрунтовані наступними письмовими доказами:

- витягом з пам’ятки застрахованої особи (а.с. 7 - повний текст договору страхування в суді першої інстанції взагалі був відсутнім і був витребуваний та долучений до матеріалів справи лише судом апеляційної інстанції –а.с. 140-144);

- двома фотокопіями тексту на іноземній мові (а.с. 8-9) –без наявності оригіналів, а також належно засвідченого перекладу цих текстів;

- фотокопією заяви позивачки на отримання страхової виплати (а.с. 10);

- відповіддю позивачці з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.12.2008 року (а.с. 11-12) та від відповідача (а.с. 13);

- фотокопією перекладу на українську мову довідки старшого кардіолога кардіологічного відділення Бнай-Зіон медичного центру м. Хайфа, Ізраїль, від 31.03.2008 року (а.с. 14) –за відсутності оригіналу цієї довідки.

За вище наведених обставин, письмові докази, наявні на а.с. 7, 8, 9 та 14, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами по справі.

Крім цього, страховий поліс (як зазначається у самій позовній заяві) діяв з 25.03.2008 року по 09.04.2008 року, однак сама позивачка стверджує, що її "було переведено в спеціалізовану лікарню, де проводяться операції на відкрите серце", 11.04.2008 року (а.с. 5, 50), тобто –після закінчення дії страхового полісу.

Крім цього, позивачка стверджує, що операцію на серце їй було проведено 03.04.2008 року (а.с. 5, 50), однак в Рахунку пацієнту за госпіталізацію зазначено, що операцію на серце було проведено 06.04.2008 року (а.с. 145-147).

Як вбачається з відповіді на запит суду Львівського обласного державного клінічного лікувально-діагностичного кардіологічного центру від 06.05.2010 року № 173, позивачка у 2006 році перенесла інфаркт (а.с. 79).

Страховим полісом (а.с. 140-144) встановлено, що:

- страховик (відповідач) не відшкодовує витрати пов’язані з лікуванням хронічних захворювань (п. 2.3.11) та подіями, що виникли до початку строку страхування та/або на території постійного місця проживання, що призвели до медичних та додаткових витрат під час подорожі (п. 2.3.15); витрати, коли подорож була здійснена з наміром отримати лікування (п.2.3.1.28); витрати, що перевищують 100 євро, якщо з страховиком не було попередньо письмово погодження таких витрат (п. 2.4.4); у випадку створення страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків (п. 5.4.1.3); невиконання застрахованою особою своїх обов’язків за цим договором (п. 5.4.1.5);

- страховик має право у разі необхідності призначати медичну комісію з метою обстеження застрахованої особи, а також іншу експертизу стосовно страхової події (п. 5.2.2.5);

- страхувальник зобов’язаний надати страховику всі необхідні документи та інформацію щодо страхового випадку для прийняття рішення про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування – п. 5.2.3.6) і на вимогу страховика доводити факт настання страхового випадку, обгрунтовувати необхідність або розмір здійснених витрат (п. 5.2.3.7).

За вище наведених обставин і (зокрема) умов договору страхування відповідач вправі був вимагати проведення медичної експертизи випадку, що мав місце з позивачкою під час її подорожі в Ізраїль, та вимагати від неї всієї інформації щодо її лікування в Ізраїлі, однак був позбавлений можливості отримати таку інформацію у зв’язку з відмовою позивачки від заповнення заяви встановленої форми, яка звільняє лікаря від зберігання професійної таємниці і дозволяє надати інформацію щодо її лікування.

Про вище наведене позивачку було проінформовано, як відповідачем (а.с. 13), так і Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (а.с. 11-12).

Однак, ні позов та уточнення і доповнення до нього, ні заперечення на апеляційну скаргу не містять будь-яких доводів та пояснень причин відмови позивачки від дачі нею згоди на звільнення лікарів від зберігання ними професійної таємниці і дозволу їм надати всю інформацію щодо її лікування.

За вище наведених обставин, оскаржуване рішення, як необгрунтоване, підлягає скасуванню з ухваленням нового –про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п. 1, 2 і 3, 314 ч.2, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ВАТ "Страхова компаніяи "Універсальна" задовольнити.

рішення Франківського районного суду м. Львова від 26 травня 2010 року скасувати і ухвалити нове, яким ОСОБА_5 відмовити у задоволенні її позову до ВАТ "Страхова компаніяи "Універсальна".

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ВАТ "Страхова компаніяи "Універсальна" судові витрати по справі в сумі 967 грн.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскарженим у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.