АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
Справа № 22ц - 3598 / 2006 Головуючий в 1 інстанції -
Антонюк О. А.
Категорія - 44 Доповідач - Глущенко Н.Г.
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у
цивільних справах Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - ГригорченкаЕ.I., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Шило СЮ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.
Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1
та прокуратури Дншропетровської області на рішення Жовтневого
районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2006 року по
справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського міського
управління УМВС України в Дніпропетровській області, прокуратури
Дншропетровської області, Державного казначейства України, третя
особа - Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, про
відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій
просять змінити рішення Жовтневого районного суду м.
Дніпропетровська від 10.03.2006 року задовольнивши його позовні
вимоги в повному обсязі / а. с. 98-99 /.
Прокуратура Дншропетровської області звернулася до суду теж з
апеляційною скаргою, в якій просить рішення Жовтневого районного
суду м. Дніпропетровська від 10.03.2006 року скасувати та ухвалити
нове рішення про відмову позивачу в його позовних вимогах / а. с.
101-103 /.
Зазначеним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено
частково. Стягнено з прокуратури Дншропетровської області на
користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 8,50
грн. - судових витрат, а всього 1008,50 грн. Також рішенням суду
стягнено з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1
1500 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині
позовних вимог відмовлено / а. с. 88-90 /.
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те,
що рішення суду в частині відмови йому в позовних вимогах та їх
частковому задоволенні є необгрунтованим, висновки суду не
відповідають обставинам справи / а. с. 98-99 /.
Як на підстави апеляційної скарги прокуратура
Дніпропетровської області посилається також на те, що рішення є
необгрунтованим / а. с. 101-103 /.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в
межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів
приходить до висновку, що скарги необхідно задовольнити частково,
а рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд
згідно з п.4 ч.I ст. 311 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
з наступних
підстав.
З матеріалів справи, зокрема позовної заяви, вбачається, що
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського
міського управління УМВС України в Дніпропетровській області,
прокуратури Дніпропетровської області, Державного казначейства
України про відшкодування моральної шкоди виходячи з того, що йому
було спричинено моральну шкоду в результаті тяганини при розгляді
його цивільної справи в Кіровському районному суді м.
Дніпропетровська суддею Онушко Н.М., а також бездіяльністю
Дніпропетровського міського управління УМВС України в
Дніпропетровській області та прокуратури Дніпропетровської області
при вирішенні питань щодо забезпечення належного розгляду цієї ж
цивільної справи
/а.с. 4-11/.
Між тим, розглядаючи справу по суті та ухвалюючи рішення по
справі, суд так і не встановив, які правовідносини виникли у
позивача з кожним із відповідачів та яким матеріальним законом
вони регулюються, в зв'язку з чим і не уточнив позовні вимоги
позивача по відношенню до кожного із відповідачів.
Крім того, позивач звернувся до суду з позовом про
відшкодування моральної шкоди спричиненої йому в результаті
тяганини при розгляді його цивільної справи в Кіровському
районному суді м. Дніпропетровська суддею Онушко Н.М., в зв'язку з
чим він звернувся з позовом до Державного казначейства України і з
якого, рішенням суду від 10.03.2006 року, було стягнено грошову
суму у відшкодування моральної шкоди. Однак, ухвалюючи рішення по
справі в частині стягнення грошової суми з Державного казначейства
України, суд першої інстанції так і не встановив хто є належним
відповідачем в цій частині позовних вимог і в порушення вимог
ст.ЗЗ ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
не обговорив питання про залучення
до участі у справі відповідачами або співвідповідачами -
Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (який був залучений
судом до участі у справі лише третьою особою - а. с. 39) та
Державної судової адміністрації.
Ухваливши рішення по справі, суд першої інстанції фактично
вирішив питання про права та обов'язки сторін, які не брали участі
у справі, а тому рішення суду не може залишатися в силі і підлягає
скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням процесуального
закону.
Розглядаючи справу по суті та ухвалюючи рішення по справі,
суд першої інстанції не
встановив належним чином особу позивача, як і не встановив
правильно його П.I.П. В
рішенні та в інших процесуальних документах суд першої
інстанції вказав П.I.П. позивача -
ОСОБА_1, тоді, як відповідно до паспорту позивач іменується -
ОСОБА_1.
Таким чином, апеляційні скарги підлягають частковому
задоволенню, а рішення суду скасуванню, як таке, що ухвалене з
порушенням процесуального закону. Керуючись ст.ст. 303, 307, 311
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та прокуратури Дніпропетровської
області - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10
березня 2006 року -скасувати, справу направити на новий розгляд до
того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але
може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду
України протягом двох місяців з цього часу.
СУДДI: