22-ц-776/11 Про розірвання договору щодо резервування Цільового об"єкта та відшкодування збитків - 31.03.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича Компанія Фарелл"про розірвання договору та відшкодування збитків,-

Позивачка звернулась до суду з позовом, і в судовому засіданні її представник підтримав письмовий текст позовної заяви з усними доповненнями про те, що позивачка є власником пакету іменних цільових облігацій емітента ТОВ "Виробнича компанія Фарелл"в кількості 8864 акцій, загальною вартістю 398880 грн., що була сплачена позивачкою в повному обсязі.

Відповідно до проспекту емісії цінних паперів, позивачка, як власник пакету облігацій, при їх погашенні, має право набувати право власності на житлове приміщення - трьохкімнатну квартиру площею 88,64 кв.м в 189-ти квартирному будинку в АДРЕСА_1, забудовником якого є ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"відповідно до трьохстороннього договору про резервування цільового об"єкту № 96-129 від 24.04.2007р., укладеного між сторонами. За умовами вказаного договору запланованою датою введення даного об"єкту будівництва в експлуатацію є ІІ-й квартал 2008.р., однак на даний час будівництво будинку не закінчене, об"єкт в експлуатацію не введений, а тому обмін облігацій на квадратні метри квартири не відбувся, вслід чого ТОВ "Виробнича компанія Фарелл"свої зобов"язання з умов випуску облігацій не виконало, порушивши право позивачки на отримання у власність нерухомого майна. А тому, враховуючи, що істотні умови договору, якими позивач вважає строк введення об"єкта будівництва в експлуатацію, з боку ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"не виконаний, просить договір резервування, укладений між сторонами, з цих підстав, розірвати. Крім того, просить стягнути з ТОВ "Виробнича компанія Фарелл"номінальну вартість пакету облігацій в розмірі 174000 грн. 32 коп., а з двох відповідачів, солідарно, враховуючи, що ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", як поручитель, відповідає перед кредиторами боржника за виконання обов"язку щодо повного та своєчасного виконання зобов"язання по погашенню облігацій, стягнути 525000 грн. витрат, які необхідні позивачці для відновлення її порушеного права на придбання квартири з відповідними характеристиками, вартість якої, виходячи з огляду ринкової ситуації на ринку житлової нерухомості, складає від 500000 до 550000 грн.

рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції .

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.04.2007р. між позивачкою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Партнер-Капітал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська мандатна компанія"та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Фарелл" було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, за яким у власність позивачки був переданий емітований ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл"пакет іменних цільових облігацій, номінальною вартістю однієї облігації 19,63 грн., загальною вартістю 398880 грн., який позивачка оплатила та прийняла у свою власність.

Крім того, 24.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Фарелл", Державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"та позивачкою був укладений договір № 96-189 про резервування цільового об"єкту, за яким власник пакету облігацій отримує право на отримання квартири, що буде знаходитися в об"єкті будівництва С-189 згідно із проектно-кошторисною документацією в АДРЕСА_1

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов вказаного правочину, в т.ч. щодо орієнтованого строку введення вказаного об"єкта будівництва в експлуатацію.

За умовами п.2 вказаного договору запланована орієнтована дата введення об"єкту будівництва в експлуатацію ІІ-й квартал 2008 р., яка може бути змінена емітентом в односторонньому порядку.

Вищенаведе підтверджується даними копії вищезазначених правочинів з фотокартками, копії акту прийому-передачі цінних паперів та копії виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, і договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, визначаючи, що істотним порушенням є таке, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При укладанні спірного правочину сторони досягли домовленості, щодо всіх його істотних умов, в т.ч. щодо строку його виконання, який відповідно до умов договору є не чітко визначеним, та може бути зміненим емітентом в односторонньому порядку.

В зв"язку з цим, суд вважав посилання позивачки на істотне порушення відповідачами своїх договірних зобов"язань в частині строку введення об"єкта будівництва в експлуатацію за даним договором, як на підставу розірвання договору, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, і не вбачає підстав для розірвання спірного договору, враховуючи, що договірні зобов"язання відповідачами виконуються належним чином.

Згідно із ч.5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв"язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, з чим і погоджується колегія суддів .

З метою вирішити житлове питання позивачка придбала і повністю оплатила пакет іменних цільових облігацій емітент - ТОВ Виробнича компанія "Фарелл"на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №03/02-К/093-В від 24.04.2007 р. загальною вартістю 398 880 грн.

У той же день 24.04.2007 р. між ТОВ Виробнича компанія "Фарелл", Державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"та позивачкою був укладений договір № 96-189 про резервування цільового об'єкту, за яким позивачка, як власник пакету облігацій набула право на отримання трикімнатної квартири, що знаходиться в об'єкті будівництва С-189 згідно із проектно-кошторисною документацією в АДРЕСА_1

Згідно п.2 вказаного договору запланованою датою введення об'єкту будівництва в експлуатацію зазначено ІІ-й квартал 2008 р. Однак цей строк Відповідачем 1 порушений, об'єкт не введено в експлуатацію. В цьому полягає порушення Відповідачем 1 зобов'язань, щодо умов випуску цільових облігацій, а також порушення права на отримання у власність нерухомого майна, що є підставою для розірвання договору резервування цільового об'єкта № 96-189 від 24.04.2007 р. у зв'язку з істотним порушенням його умов та відшкодування збитків у загальній сумі 699 000 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язань має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства України. Стаття 629 ЦК України також встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною. Істотним порушенням, є таке, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ст. 906 ЦК України, виконавець, який порушив договір відповідає за це порушення.

Позивачка упродовж лютого-березня-квітня 2009 р. неодноразово письмово зверталася до Відповідача 1 з вимогою розірвання договірних відносин та відшкодування збитків у зв'язку з порушенням ним договірних зобов'язань, але жодної письмової відповіді не отримала про відстрочку здачі об'єкту. Відповідач 1 упродовж 3-х років продовжує безпідставно користуватися грошовими коштами позивачки.

Суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі матеріали справи, і тому виніс помилкове рішення, в якому зазначається, що суд "не вбачає підстав для розірвання спірного договору, враховуючи, що договірні зобов'язання відповідачами виконуються належним чином".

Аналіз винесеного у справі рішення свідчить про те, що суд першої інстанції зробив висновки на неповно з'ясованих обставинах справи, що призвело до винесення незаконного, не обгрунтованого належними доказами, неправильного по суті та несправедливого рішення.

Колегія суддів, розглядаючи апеляційну скаргу в межах її доводів, згідно з ст. 303 ЦПК України, знайшла в рішенні суду протиправні висновки, рішення суду не обґрунтоване на вимогах чинного законодавства та не доведено доказами, яким суд надав не належну правову оцінку, права позивачки порушені, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги.