УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних
справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Пригорнєвої Л.I.,
суддів - Кравченко Н.В., Бори сова Е.А.,
при секретарі - Пономаревій О.I., розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною
скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області на
рішення Первомайського міського суду Луганської області від
ЗО червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та профзахворювань України у м.
Первомайську Луганської області про стягнення не донарахованих
щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від
ЗО червня 2006 року позовні вимоги були задоволені в повному
обсязі. Суд стягнув з відповідача на користь позивача не
донараховані щомісячні страхові виплати за період з 1 березня 2002
р. по 1 червня 2006 р.. у розмірі 2145 гр.48 коп., а також
зобов'язав відповідача виплачувати позивачу з 1 червня 2006 р до
наступного перерахунку по 393 гр.73 коп.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до
суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати
і ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні
позову.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав
апеляційну скаргу, просить ії задовольнити.
Представник позивача не згоден з апеляційною скаргою,
простить відмовити в ії задоволенні.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце
слухання справи, до суду не з'явився, поважних при чин відсутності
не надав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення осіб, які
приймають участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи,
перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи
апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до
наступного.
Згідно ст. 10 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
обставини цивільних
справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же,
зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні
умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При
дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і
ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади,
експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд розглядає цивільні
справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами
доказів.
Згідно ст. 60 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх
вимог або заперечень.
Приймаючи рішення по справі суд виходив з того, що предметом
спору по даній справі є коефіцієнти, застосовані відповідачем для
перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в
попередньому календарному році середньої заробітної плати в
галузях національної економіки за даними центрального органу
виконавчої влади з питань статистики, передбаченого ч.2 ст.29
Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
.
В період з 14.03.2002р. по 06.03.2006 p.. Правління Фонду
щорічно виносило постанови "Про перерахунок сум щомісячних
страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)", згідно яких з 01
березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних
виплат потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної
реальної заробітної плати в галузях економіки.
Судом було встановлено, що така практика суперечить принципу
повного відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок
пошкодження здоров'я , що цим фактично були внесені зміни в ч.2
ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
в частині терміну, так як ця норма права не містить в
собі такого терміну як реальні заробітна плата.
Законодавство в спірних правовідносинах не передбачає
використання показника реальної середньої заробітної плати.
Також суд виходив з того, що належним відповідачем по справі
є саме відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, бо
саме у нього знаходиться особиста справа позивача і безпосередньо
ним проводиться перерахунок належних позивачеві страхових виплат і
їх виплата, а позивач просив стягнути на його користь страхові
виплати у встановленому законом розмірі.
Тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення
позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача не
донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002р.
по 01.06.2006 р.. у розмірі 2145 гр.78 коп., з урахуванням
коефіцієнтів зростання номінальної середньої заробітної плати в
галузях економіки за зазначений період, а також зобов'язав
відповідача виплачувати позивачу з 01.06.2006р. до наступного
перерахунку по 393 гр.73 коп.
Вказані обставини та висновки суду 1 інстанції
підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам ч.2 ст.
29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.06.2005р., залишеною без змін ухвалою Вищого Адміністративного
Суду України від 06.09.2006р., визнано недійсними :
п.4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для
розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним
страхуванням від нещасного випадку на виробництві та
профзахворювання, які спричинили втрату працездатності,
затвердженого постановою Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від
01.11. 2001р. № 43 із змінами внесеними п.З постанови Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань України від 31.01.2002р. №7,
постанову правління Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від
14.03.2002р. № 15 "Про перерахування сум щомісячних страхових
виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01 березня 2002р., постанову
правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та профзахворювань України від 04.03.2003р. № З "Про
перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим з 01 березня 2003р.,
як такі, що не відповідають вимогам ч.2 ст. 29 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції
правильно дійшов висновку про необхідність задоволення позовних
вимог позивача.
Розмір сум, які підлягають виплаті позивачу визначено
правильно
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не
спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування
рішення суду.
Керуючись ст. 307,308, 314,315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань України в м. Первомайську Луганської
області на рішення Первомайського міського суду Луганської
області від ЗО червня 2006 р. -відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від
ЗО червня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може
бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з
моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.