Справа №22ц-1311 

Головуючий в 1 інстанції:Заболотний В.М.

Категорія 45 Доповідач : Бездрабко В.О.

колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Бездрабко В.О.

Суддів : Приходько Л.А.

Полікарпової О.М.

при секретарі : Пащекун К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 21 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення порядку користуваня земельною ділянкою,

В липні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить 52/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 Відповідачці ОСОБА_4 належить 48/100 частин домоволодіння.

Вказана будівля розташована на земельній ділянці площею 465 кв м. Межі користування земельною ділянкою між співвласниками визначалися у 1968 році.

Вважає склавшийся порядок користування земельною ділянкою таким, що порушує її права, оскільки змінилися частки співвласників у домоволодінні, належна їй частка перевищує частку ОСОБА_4, а тому просила визначити порядок користування земельною ділянкою між сторонами відповідно до їх часток у домоволодінні, які існують на теперішній час, згідно 2 варіанту судово-будівельної експертизи від 11.10.2010року.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 21 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, та задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, осіб, які з"явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, яким належить 52/100 та 48/100 частин домобудівлі, відповідно. Право власності сторін на нерухоме майно зареєстровано в установленому законом порядку через відповідний орган державної реєстрації.

Як свідчать матеріали дослідженої в судовому засіданні інвентарної справи за рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 25.07.1968 року між попередніми власниками був проведений реальний розподіл вказаної будівлі з визначенням часток у праві власності, які складали по Ѕ частині.

Згідно рішення виконавчого комітету Дніпровської районної ради у м.Херсоні від 20.02.1976 року частки у домоволодінні співвласників було змінено на 52/100 та 48/100 частин у зв"язку з прибудовою господарських споруд.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки позивачка заперечувала проти визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, виходячи з первісних часток у домоволодінні та склавшогося з 1968 року порядку користування земельною ділянкою, то у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) суду при визначені частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

В судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_3 роз"яснено її право на визначення порядку користування земельною ділянкою, виходячи з розміру часток у будівлі на час виникнення спільної часткової власності між попередніми співвласниками, проти чого позивач відмовилася, а суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог законодавства і підстав для його скасування чи ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 21 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.