Справа № 22-Ц 2146 2006 p. Головуючий 1 інстанції Бакуменко
Л.А.
Доповідач Хопта С.Ф.
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Хопти С.Ф.
суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.I.
при секретарі Левочко I.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського
міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2006 року у
справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ЖЕК № 6 про
визнання особи такою, що втратила право користування жилим
приміщенням, і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті
особи ЖЕК № 6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення в квартиру та
усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року позивачка звернулась з зазначеним
позовом, в якому просила визнати відповідача таким, що втратив
право користування жилим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 з
підстав, передбачених ст. 71 ЖК України, посилаючись на те, що з
березня 2005 року він не проживає в квартирі без поважних причин.
У грудні 2005 року відповідач звернувся з зазначеним
зустрічним позовом, в якому просив вселити його в спірну квартиру
та зобов'язати відповідачку не чинити перешкод в користуванні
житлом, посилаючись на те, що відповідачка змінила замок у вхідних
дверях спірної квартири, не впускає його в квартиру, чим позбавляє
його законного права користуватись житлом і його речами, що
знаходяться в квартирі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської
області від 21 квітня 2006 року в задоволенні первісного позову
відмовлено, зустрічний позов задоволено. Вселено ОСОБА_2 в
квартиру АДРЕСА_1, та зобов'язано ОСОБА_1 не чинити відповідачу
перешкод в користуванні житлом і надати ОСОБА_2 ключ від нового
замка вхідних дверей спірної квартири.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з
підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права
та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 71 ЖК України за тимчасово відсутнім без поважних
причин наймачем, членами його сім'ї, жиле приміщення зберігається
потягом шести місяців.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в
зареєстрованому шлюбі з 18.09.1974 року по 05.10.2000 року.
ОСОБА_2 є наймачем спірної квартири АДРЕСА_1, прописаний в
квартирі з 09.01.1985 року. Крім нього в квартирі прописані
ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Квартира знаходиться на балансі ЖЕК № 6
м. Біла Церква Київської області. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 працюють у м. Києві, періодично приїздять у спірну
квартиру. 2 грудня 2005 року позивачка змінила замок у вхідних
дверях квартири, і відповідач позбавлений можливості користуватись
спірним житлом та особистими речами, що знаходяться в квартирі.
Зазначені обставини встановлені судом на підставі пояснень
сторін, письмових доказів, яким суд дав належну правову оцінку.
За таких обставин справи, оскільки позивачка чинить
відповідачу перешкоди в користуванні спірним житлом, він не може
користуватись ним з поважних причин, суд дійшов обгрунтованого
висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 71 ЖК України
для визнання відповідача таким, що втратив право користування
жилим приміщенням, про вселення його в квартиру та про
зобов'язання позивачки не чинити відповідачу перешкод в
користуванні спірним житлом.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду про те, що
відповідач не втратив права користування спірним житлом, і
позбавлений законної можливості користуватись спірним житлом у
зв'язку з перешкодами, які йому чинить позивачка.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і
процесуального права, підстав для скасування рішення при
апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської
області від 21 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.