АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛIКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 09 дня, колегія суддів судової палати
у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:
Головуючого, судді Панкова М. В., Суддів Iсаєва Г. А.,
Белинчук Т.Г.,
При секретарі Буровій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі
адміністративну справу за заявою ОСОБА_1та ОСОБА_2до Державного
Казначейства України, третя особа - слідчий СУ ГУ МВС України в
Автономній Республіці Крим Дороговцев Сергій Михайлович про
відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою заступника прокурора Автономної
Республіки Крим Кошмана А. В. на ухвалу Євпаторійського міського
суду АР Крим від 17 січня 2003 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду в
порядку ст. 56 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Закону
України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові
діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду"
( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
із заявами про стягнення з Державного бюджету
України на користь кожного з них по 500 000 грн. моральної шкоди,
заподіяної незаконним накладенням арешту на автомобілі, які
належать їм на праві власності.
Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 17 січня
2003 року заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенні частково.
Постановлено стягнути з Держави України шляхом списання із
загального рахунку доходів Національного Банку України на користь
заявників в рахунок відшкодування моральної шкоди по 90 000 грн.
кожному .
В апеляційній скарзі заступник прокурора АР Крим Кошман А. В.
просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та просить
постановити по справі нову ухвалу, якою в задоволені заяв ОСОБА_1
та ОСОБА_2 відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того,
що ухвалу суду постановлено з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду
апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи
апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви, суд
першої інстанції виходив з того, що доводи заявників про те, що їм
завдано моральної шкоди знайшли своє підтвердження в суді, з тих
підстав, що на майно заявників було незаконно накладено арешт. На
підставі чого суд прийшов до висновку, що моральна шкода підлягає
стягненню відповідно до вимог Закону України "Про порядок
відшкодування моральної шкоди, завданої громадянину незаконними
діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду"
( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
та ст. 56 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
З даними висновками суду першої інстанції не може погодитися
колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
Закон України від 01.12. 1994 року № 266/94-ВР "Про порядок
відшкодування моральної шкоди, завданої громадянину незаконними
діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду"
( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
встановлює підстави та порядок
відшкодування шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України
У відповідності до ст. 1 вказаного Закону підлягає
відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного
засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного
взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході
розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку,
виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного
відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що
обмежують права громадян.
При чому, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі
незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового
слідства, прокуратури і суду.
Але стаття 2 зазначеного Закону встановлює вичерпний перелік
підстав, при яких у громадян виникає право на відшкодування шкоди
за рахунок коштів держави, - це постановления виправдувального
вироку суду; закриття кримінальної справи за відсутністю події
злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю
участі обвинуваченого у вчиненні злочину; відмова в порушенні
кримінальної справи або закриття кримінальної справи; закриття
справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що в ході слідчих дій в
рамках розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_3, сина
позивачів, постановою слідчого СУ ГУ МВС України в АР Крим
Дороговцева С.М. від 11.01.1999 року було накладено арешт на
автотранспорт, який належав позивачам (а.с. 5).
Рішенням Євпаторійського міського суду від 11.05.2000 року
автотранспорт позивачів виключено з опису та звільнено від арешту
(а.с. 6).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що
позивачі не вправі порушити питання про відшкодування моральної
шкоди на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди,
завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,
досудового слідства, прокуратури і суду" ( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
, та ст. 56
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Ураховуючи, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу
допустив порушення норм матеріального права, колегія судців,
вважає за необхідне, постановлену ухвалу скасувати та ухвалити по
справи нову постанову про відмову у задоволені заяви.
Приймаючи до уваги, що скасована ухвала суду від 17.01.2003
року виконана, про що свідчить постанова про закінчення
виконавчого провадження від 08.09.2003 року (а.с. 131, 134) та
заявники отримали по 90000 грн кожний, на підставі ст. 265 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
належить допустити поворот виконання ухвали
суду, зобов'язав кожного з заявників повернути до Державного
Казначейства України, для зачислення на єдиний казначейській
рахунок до Державного бюджету України, безпідставно стягнути по
90000 грн. з кожного.
На підставі викладеного і керуючись статтями 195, 198, 202,
205, 207, 212, 265 Кодексу Адміністративного Судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки
Крим Кошмана А. В.задовольнити.
Ухвалу Євпаторійського міського суду АР Крим від 17 січня
2003 року скасувати, та ухвалити по справи нову постанову , якою в
задоволені заяви ОСОБА_1та ОСОБА_2до Державного Казначейства
України про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Допустити поворот виконання ухвали Євпаторійського міського
суду АР Крим від 17 січня 2003 року, стягнув з ОСОБА_1та ОСОБА_2на
користь Державного Казначейства України, для зачислення на єдиний
казначейській рахунок до Державного бюджету України, по 90000 грн.
(дев'яносто тисяч гривень) з кожного.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржено в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду
України протягом одного
МIСЯЦЯ.