УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
З жовтня 2006 року. Колегія суддів судової палати у цивільних
справах Донецького апеляційного суду у складі:
Головуючого Iгнатоля т. Г.
Суддів Цикал А. С. Кучерявої В. Ф.
При секретарі Лепеха А. С. Розглянувши у відкритому судовому
засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до колективного
підприємства "Фірма "Азовбудматеріали" про стягнення вартості
вкладу у колективній власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на
рішення Iллічівського районного суду м. Маріуполя від 24 липня
2006 року
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Iллічівського районного суду м. Маріуполя від 24
липня 2006 року позов ОСОБА_1 до колективного підприємства "Фірма
"Азовбудматеріали" про стягнення вартості вкладу у колективній
власності задоволено частково.
Стягнуто з колективного підприємства "Фірма
"Азовбудматеріали" на користь ОСОБА_1 вартість вкладу у
колективній власності в сумі 807,35 грн.
З рішенням суду не згодна ОСОБА_1, посилаючись в апеляційній
скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального
права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення,
задовольнивши її позовні вимоги, стягнувши з відповідача вартість
вкладу, виходячи із вартості всього майна колективного
підприємства на час її звільнення з роботи.
Заслухавши суддю- доповідача, пояснення апелянта та її
представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу,
заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали
справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з
того, що позивачка має право на одержання вартості вкладу, який
складає 1,984 % від розміру статутного фонду підприємства з
урахуванням її трудової участі в діяльності підприємства, а також
участі у збільшенні майна колективного підприємства після його
створення, що становить 807,35 грн.
З таким висновком суду неможна не погодитись.
З матеріалів справи вбачається, що організація орендарів
орендного підприємства Азовського заводу будматеріалів 3 липня
1994 року викупила в порядку приватизації державного майна
Азовський завод будматеріалів і створило колективне підприємство
"Фірма "Азовбудматеріали", 21 квітня 2000 року на загальних зборах
членів колективного підприємства було затверджено статут
підприємства, НОМЕР_1 колективне підприємство було зареєстровано
виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.
Згідно положення статей 20,23 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, суб'єктом права колективної власності є колективне
підприємство, а не члени його колективу. У власності
колективного підприємства є вироблена продукція, одержані
доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених
законом. У майні колективного підприємства визначаються вклади
його працівників. Розмір вкладу працівника у майні колективного
підприємства визначається залежно від його трудової участі в
діяльності орендного підприємства а також участі у збільшенні
майна колективного підприємства після його створення.
На вклад працівника колективного підприємства нараховуються і
виплачуються проценти в розмірі, що визначається трудовим
колективом, виходячи з результатів господарської діяльності
підприємства.
Працівникові, який припинив трудові відносини з
підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника,
виплачується вартість вкладу.
Отже, відповідно до законодавства, колективне підприємство є
власником належного йому майна, яке становлять основні фонди та
оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких
відображається в самостійному балансі підприємства
Таким чином, член колективного підприємства, який припинив
трудові відносини з ним, має право на одержання вартості
визначеного вкладу, а не частки в майні підприємства.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
право колективної власності здійснюють вищі органи
управління власника , які
можуть покладати окремі функції по управлінню колективним майном
на створені ним органи, встановлення засад визначення вкладу
працівника колективного підприємства у майні підприємства належить
до компетенції зазначених органів.
Особливості порядку виходу із складу колективного
підприємства, виплати вартості вкладу, визначаються також Статутом
підприємства та положенням "Про дольову участь у власності"
Згідно п. 32 Статуту колективного підприємства "Фірма
"Азовбудматеріали", відносини співвласників майна фірми та інші
питання власності регулюються внутрішнім положенням "Про дольову
участь у власності"
Пунктом 1.3 Положення про дольову участь у власності",
затвердженого 21 квітня 2000 року встановлено, що загальна сума
долей членів колективу, які мають долю в колективній власності,
відповідає розміру уставного фонду 40692, 25 грн. Пунктом 2.1
передбачено, що вартість вкладу (долі), а не вартість всього майна
підприємства, виплачується членам трудового колективу, які вибули.
Судом встановлено, що з урахуванням джерел формування вкладу,
ОСОБА_1 на час звільнення має 1,984 % від загальної суми в
колективній власності
Позивачка не заперечує, що на час створення колективного
підприємства її доля в колективній власності складала 1,2700 %,
звільнена була 6 червня 2005 року в зв'язку з уходом на пенсію,
під час роботи отримувала дивіденди
Вартість вкладу позивачки, визначеного судом, складає :
вартість долі, нарахована за рахунок прибутку напрацьованого на
оренді на час створення підприємства - 419,44 грн, вартість
внесених сертифікатів 21, 00 грн, збільшення долі за рахунок
прибутку в 1996 році- 76, 33 грн, збільшення долі за рахунок
прибутку у 1998 році- 92, 23 грн, кошти внесені згідно приходних
ордерів у 2001, 2002, 2003 та 2004 роках - 84,96 грн, 23.00 грн,
74,34 грн, 17,74 грн, повернуто 1,69 грн, всього складає 807,35
грн, що в процентному вираженні складає 1,9840 % від загальної
суми в колективній власності.
Як вбачається з розрахунку, при визначенні суми вкладу
позивачки враховано результати господарської діяльності
підприємства та її участь у збільшенні майна підприємства.
Доказів того, що нарахування було здійснено з порушенням
положень ст. 23 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
,
"Положення про дольову участь у власності" підприємства, Статуту
підприємства позивачка не надала, як суду першої інстанції, так і
апеляційному суду.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до
правильного висновку, що розмір вкладу позивачки складає 807,35
грн.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що розмір вкладу
позивачки в майні підприємства повинен визначатись від розміру
всього майна, а не статутного фонду, суперечить діючому
законодавству.
Iнші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність
висновків суду, рішення суду відповідає нормам матеріального та
процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 303, 307,308 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Iллічівського районного суду м. Маріуполя від 24
липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може
бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
України.
Судді: