АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ЗАПОРIЗЬКОЇ ОБЛАСТI
     Справа № 22-5203  Головуючий у 1 інстанції
     2006 р.  Ярошенко А.Г.
     Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
 
                      РIШЕННЯ IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     "20" вересня 2006 року  м. Запоріжжя
     Колегія суддів судової палати з цивільних справ  апеляційного
суду Запорізької області у складі:
     Головуючого:  Калашнікової О.В.
     Суддів :  Подліянової Г.С. -
     Осоцького I.I. При секретарі: Петровій О.Б.
     розглянувши  у   відкритому   судовому   засіданні   цивільну
справу за апеляційною скаргою
 
     ОСОБА_1
     на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "07"
червня 2006 року по справі за позовом
     ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  визнання  частки  майна  особистою
приватною власністю подружжя та за зустрічним позовом  ОСОБА_2  до
ОСОБА_1 про розподіл  майна,  що  є  спільною  сумісною  власністю
подружжя та визнання права власності на квартиру, -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
     У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до  суду  з  позовом  до
ОСОБА_2 про  розподіл  спільної  сумісної  власності  подружжя  та
визнання права власності на -1\2 частину квартири.
     В позові зазначав, що 15.08.1997 року він зареєстрував шлюб з
ОСОБА_2 25.06.2000 року подружжям за спільні кошти  була  придбана
трикімнатна  квартира  АДРЕСА_1.   Договір   купівлі-продажу   був
укладений з відповідачкою, на неї також було  зареєстровано  право
власності на квартиру.  При  оформленні  договору  купівлі-продажу
сторони  договорились,  що  квартира  буде  являтися  їх  спільною
сумісною власністю.
     Посилаючись на те, що в  добровільному  порядку  відповідачка
відмовляється вирішувати питання про розподіл їх  квартири  просив
суд розділити спільне з ОСОБА_2 майно у вигляді квартири АДРЕСА_1,
виділивши йому 54 її частини, визнати за ним право власності на 54
частину вказаної квартири.
     В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги
та просив суд визнати за ним право особистої  приватної  власності
на 54 частину квартири АДРЕСА_1.
     Відповідач  позов  не  визнала  та  звернулась  до  суду   із
зустрічним позовом до ОСОБА_1  про  визнання  права  власності  на
квартиру.
     В позовній заяві зазначала, що в період шлюбу з ОСОБА_1  вона
придбала квартиру АДРЕСА_1 за власні кошти, виручені  лід  продажу
квартири, яка належала їй на праві приватної власності. її мати та
батьки відповідача ОСОБА_1 добавили до вартості квартири по 1  500
доларів США.
     Посилаючись на ці обставини просила суд визнати за нею  право
власності на 2-кімнатну квартиру  АДРЕСА_1,  стягнувши  з  неї  на
користь відповідача грошову компенсацію в сумі 1 500  доларів  США
та стягнути з відповідача всі судові витрати.
     В ході судового розгляду справи ОСОБА_2 уточнила свої позовні
вимоги та просила суд  поділити  майно,  що  є  спільною  сумісною
власністю подружжя, у вигляді 54 частки квартири АДРЕСА_1, визнати
за нею право власності на  7/8  часток  квартири  АДРЕСА_1,  а  за
відповідачем ОСОБА_1 - визнати  право  власності  на  1/8  частини
квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.
     Рішенням Комунарськкого районного суду м.  Запоріжжя  від  07
червня 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
     Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Поділено майно,
що є спільною сумісною власністю подружжя -  54  частину  квартири
АДРЕСА_1.  Визнано  за  ОСОБА_2  право  власності  на  7/8  частки
квартири АДРЕСА_1. Визнано  за  ОСОБА_1  право  власності  на  1/8
частки квартири АДРЕСА_1.
     Не погоджуючись з  рішенням  суду  ОСОБА_1  подав  апеляційну
скаргу, в  якій  посилаючись  на  невідповідність  висновків  суду
обставинам справи, просив рішення скасувати  та  постановити  нове
рішення,  яким  визнати  апеляційної  інстанції,  що  від  продажу
зазначеної квартири він отримав половину її вартості, тобто 18 900
грн., які він вніс для купівлі спірної  квартири.  Дані  обставини
ОСОБА_2 не спростовані.
     При таких обставинах колегія суддів вважає  встановленим  той
факт, що спірна квартира була придбана сторонами за час  шлюбу  за
спільні кошти подружжя,  а  тому  рішення  суду  першої  інстанції
неможливо визнати законним, воно підлягає скасуванню з  ухваленням
по справі нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмову
в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2.
     Керуючись  ст.ст.  307,  309,  313,  314,  317  ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів, -
 
                            ВИРIШИЛА:
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
     Рішення Комунарського районного  суду  м.  Запоріжжя  від  07
червня 2006 року по  цій  справі  скасувати  та  постановити  нове
рішення наступного змісту:
     "Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частки майна особистою
приватною власністю подружжя задовольнити.
     Визнати за ОСОБА_1 право власності на -1\2  частини  квартири
АДРЕСА_1.
     Визнати за ОСОБА_2 право власності на -1\2  частині  квартири
АДРЕСА_1.
     Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл   майна   та   визнання 
права  власності  на  квартиру  залишити  без задоволення."
     Рішення набирає чинності з  моменту  його  проголошення,  але
може бути оскаржено  в  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду
України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.