Головуючий у 1 інстанції Бузанов П.М.

Категорія 21________________________________ Доповідач Лук'янова С.В.

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Зубової Л.М. суддів Лук'янової С.В., Висоцької B.C.

при секретарі Баклановій Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 7 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

Позивач звернувся в суд з вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову позивач вказав, що він є пенсіонером, інвалідом 3 групи внаслідок професійного захворювання хронічний обструктивний бронхіт другої стадії пилової етіології. Він працював чотири роки крепильщиком, 26 років - ГРОЗ. Він працював у дуже важкому і запиленому вугільним пилом середовищі, внаслідок чого останні роки роботи він почував себе дуже погано. 14 грудня 2005 року після довгого лікування у нього було встановлено професійне захворювання хронічний обструктивний бронхіт, внаслідок цього йому протипоказаний важкий фізичний труд. 24 січня 2006 року МСЕК встановила йому втрату 40% професійної працездатності безстроково. В теперішній час він просто існує; дуже часто хворіє, хвороба його підкосила. Він змушений змінити спосіб свого життя. Хвороба прогресує, йому важко дихати, він задихається, кашляє; ліки допомагають, але не надовго. Внаслідок отриманого професійного захворювання йому спричинено моральну шкоду. Він втратив нормальні життєві зв'язки; хвороба потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому у відшкодування моральної шкоди він просив стягнути з відповідача 40 тисяч гривень (а.с.З-4).

Рішенням Жаданівського міського суду Донецької області від 7 червня 2006 року частково задоволено вказаний позов і з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди стягнуто 21 тисячу гривень. Цим рішенням встановлено, що позивач 30 років працював на підприємствах вугільної промисловості, де придбав професійне захворювання хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології 21 січня 2006 року МСЕК встановила втрату позивачем 40% професійної працездатності і третю групу інвалідності безстроково у зв'язку із вказаним професійним захворюванням. Позивачу спричинена моральна шкода професійним захворюванням, оскільки йому необхідно докладати додаткові зусилля для організації звичного способу життя; він не має можливості виконувати фізичну працю, йому протипоказана робота у підземних умовах, у контакті з пилом, токсичними газами, у несприятливих метеоумовах, важка фізична праця. Визначаючи розмір суми у відшкодування позивачу моральної шкоди, суд керувався засадами розумності, виваженості і справедливості; врахував характер і обсяг фізичних і душевних страждань позивача, які він зазнав і продовжує зазнавати; неможливість відновлення професійної працездатності; важкість вимушених змін у житті позивача; характер додаткових зусиль необхідних позивачу для організації свого життя (а.с.ЗО-31).

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення Жданівського міського суду від 7 червня 2006 року і ухвалення нового рішення через порушення норм матеріального і процесуального права. Підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичної установи, лікарсько-консультаційної комісії або МСЕК про стрес, який відчував потерпілий в результаті трудового каліцтва або професійного захворювання, та інших наслідків, дані про депресії, інші негативні прояви у потерпілого. П.27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" зупинив дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) в частині відшкодування моральної шкоди. Але суд всупереч вказаній нормі прийняв рішення про стягнення на користь позивача суми у відшкодування моральної шкоди. Суд не дав оцінки глибині фізичних страждань позивача у зв'язку з виявленим у нього професійним захворюванням, стягнув на користь позивача необгрунтовану суму, не врахував вимоги справедливості і достатності, передбачені ст..23 ЦК України (435-15) (а.с.33-34).

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися; про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується їх розписками.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - зміні в частини суми, стягнутої на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, через наступне.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін в частині права позивача на відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої професійним захворюванням; встановленим фактам і доказам в цій частині дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про те, що здоров'ю позивача шкідливими і небезпечними умовами праці завдано шкоду у зв'язку із професійним захворюванням: хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології (а.с.6, 7, 12). Право позивача на відшкодування моральної шкоди і обов'язок відповідача цю шкоду відшкодувати позивачу у зв'язку з вказаним професійним захворюванням випливає із ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і Рішення Конституційного Суду України у справі про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004.

Апеляційний суд не приймає довід апеляційної скарги відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу, оскільки такий висновок МСЕК необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності, а позивачу завдана стійка втрата працездатності у зв'язку з професійним захворюванням хронічний бронхіт пилової етіології, наявність якого МСЕК вперше позивачу встановлена 24 січня 2006 року у розмірі 40% безстроково (а.с.7, 12). Згідно ст. 57 ЦПК України доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів. Сукупність наданих позивачем і досліджених судом першої інстанції доказів: трудова книжка позивача (а.с.8-11), повідомлення про професійне захворювання від 14 грудня 2005 року (а.с.7), висновок ЛЕК від 14 грудня 2005 року (а.с.6), виписки із історії хвороби позивача (а.с. 13-17, 25-26), довідка МСЕК від 24 січня 2006 року (а.с. 12), пояснення представника відповідача, який не оспорював ні один із указаних письмових доказів, пояснення позивача, підтверджують факт спричинення позивачу моральної шкоди професійним захворюванням, у зв'язку з яким 24 січня 2006 року МСЕК вперше встановила позивачу стійку втрату 40% професійної працездатності безстроково.

Апеляційний суд не приймає довід апеляційної скарги відповідача, що п.27 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинив на 2006 рік дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вказаний Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) не скасував норму права вказаного Закону, яка передбачає право позивача на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров"я внаслідок професійного захворювання.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер та обсяг фізичних і душевних страждань, які зазнавав і продовжує зазнавати позивач; неможливість відновлення його професійної працездатності; важкість вимушених змін в житті позивача; характер додаткових зусиль необхідних для організації його життя; засади розумності, виваженості і справедливості. Але суд першої інстанції при визначенні суми у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, не врахував, що позивач звільнився з роботи у квітні 2005 року за власним бажанням у зв'язку з переходом на пенсію (а.с.8-10), а втрата професійної працездатності позивачу вперше встановлена 24 січня 2006 року (а.с. 12). Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду від 7 червня 2006 року підлягає зміні в частині суми. стягнутої з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди. Виходячи із викладеного, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, належить стягнути п'ятнадцять тисяч гривень, оскільки саме ця сума відповідає всім обставинам справи.

У відповідності до вимог ч.З ст. 81 ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року №1258 (1258-2005-п) з відповідача на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області підлягає стягненню 1 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка задовольнити частково.

Рішення Жданівського міського суду Донецької області від 7 червня 2006 року змінити в частині суми стягнутої на користь ОСОБА_1 і стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка на користь ОСОБА_1 п'ятнадцять тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка 1 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок 35228011000992 Апеляційного суду Донецької області; МФО банку 834016 в УДК в Донецькій області; ОКПО 02891428.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.