Справа № 22- 8237\ 2006 p.  Головуючий  1  інстанції  Бабенко
С.С.
     Категорія 121  Доповідач Висоцька B.C.
 
     УХВАЛА IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     7 вересня  2006 року  м. Донецьк
     Апеляційний  суд  Донецької  області
     в складі:
     Головуючого  ВИСОЦЬКОЇ B.C.
     суддів  ОСИПЧУК О.В., БIЛЯЄВОЇ О.М.
     при секретарі  ТАРАНЕЦЬ В.О.
     з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача
 
     КУРАЧЕНКО С.В.
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в  м.  Донецьку
апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань України в м. Дзержинську  Донецької області на рішення
Дзержинського міського суду Донецької області  від  3  липня  2006
року  по  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до  відділення  виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків  на
виробництві та  професійних  захворювань  України  м.  Дзержинську
(далі Фонд) Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
 
     ВСТАНОВИВ:
     Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від  3
липня 2006 року позов ОСОБА_1 до  відділення  виконавчої  дирекції
Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
та  професійних  захворювань  України   в   м.   Дзержинську   про
відшкодування моральної шкоди був задоволений частково, на користь
позивача з відповідача було стягнуто моральну шкоду у  розмірі  13
500 гривень.
     В апеляційній скарзі  відділення  виконавчої  дирекції  Фонду
соціального страхування від нещасних  випадків  на  виробництві  і
професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області
просить скасувати рішення суду, відмовити в задоволенні  моральної
шкоди, оскільки висновком МСЕК не  встановлений  факт  спричинення
позивачу  моральної  шкоди,  та  позивач  не  надав  суду  доказів
завдання йому моральної шкоди, дія норми, яка передбачає стягнення
моральної  шкоди,  припинена.  В  судовому  засіданні  представник
відповідача підтримав скаргу.
     В  судовому  засіданні   позивач   ТIТОВ   В.В.   заперечував 
проти  задоволення  скарги,  вважає  рішення  суду   законним   та
обгрунтованим.
     Ухвалюючи  рішення,  суд  першої  інстанції   встановив,   що
позивачу завдано моральну шкоду професійним захворюванням: він  не
може вести звичайний спосіб життя, порушені його нормальні життєві
зв"язки, вимагають від нього  додаткових  зусиль  для  організації
свого життя. Оскільки по справі встановлено втрату позивачем 30  %
професійної працездатності, суд визначив та стягнув із відповідача
13 500 грн. моральної шкоди.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  дослідивши  матеріали  справи,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню,
а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
     За  змістом  ст.ст.  1,  21,  28,  34  Закону  України   "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
         на Фонд  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань    України    покладено    обов"язок    відшкодовувати
застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту  заподіяння
йому цієї шкоди. Зазначені  норми  не  містять  яких-небудь  інших
додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
     Доводи апеляційної скарги про  відсутність  наявності'  факту
заподіяння позивачу  моральної  шкоди  спростовуються  матеріалами
справи.
     З матеріалів  справи  вбачається,  що  позивач  тривалий  час
працював на підприємствах вугільної промисловості під землею,  під
впливом систематичного і тривалого впливу шкідливих  факторів,  що
властиві вугільній промисловості,  у  нього  розвилося  професійне
захворювання. Відповідно до висновку МСЕК від 22 жовтня 2002  року
позивачу ОСОБА_1, 1964 року народження, встановлена стійка  втрата
працездатності - 30 % (а.с. 39), вперше у  зв'язку  з  професійним
захворюванням.
     Згідно історії хвороби в зв"язку з професійним  захворюванням
позивач страждає на хронічне захворювання  -  вібраційна  хвороба,
відчуває фізичний біль рук та суглобів, неодноразово проходив курс
стаціонарного лікування (а.с. 6-14).
     За  таких  обставин  суд  дійшов  правильного  висновку   про
наявність у позивача права вимагати відшкодування моральну  шкоди,
заподіяної   здоров"ю,   за   нормами    Закону    України    "Про
загальнообов"язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
         .
     Доводи апеляційної скарги про відсутність у  справі  висновку
МСЕК про завдання моральної шкоди позивачу не відповідають вимогам
п.З  ст.34  Закону  України  "Про   загальнообов"язкове   державне
соціальне страхування від  нещасного  випадку  на  виробництві  та
професійного захворювання, які спричинили  втрату  працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
          ,  згідно   з   яким   моральна   (немайнова)   шкода
відшкодовується потерпілому за його заявою  з  викладом  характеру
заподіяної моральної шкоди та за  поданням  відповідного  висновку
медичних органів лише у тому випадку,  коли  потерпілому  не  була
спричинена втрата професійної працездатності.
     Iнші доводи  апеляційної  скарги  не  спростовують  висновків
суду.
     Визначаючи   розмір   суми,   що   підлягає   стягненню    на
відшкодування  моральної  шкоди,  суд  урахував,  що   професійним
захворюванням позивачу завданий фізичний біль, він не  може  вести
звичайний спосіб життя, що призвело до порушення  його  нормальних
життєвих  зв"язків,  вимагає  від  нього  додаткових  зусиль   для
організації свого життя й з дотриманням  вимог  ч.З  ст.34  Закону
України "Про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування
від  нещасного   випадку   на    виробництві    та    професійного 
захворювання,     які     спричинили     втрату    працездатності" 
( 1105-14 ) (1105-14)
          визначив таке відшкодування в розмірі 13 500 грн.
     Визначена  судом  сума  відповідає   характеру   та   ступеню
моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи,  тому,
що потерпілий молодого віку.
     За таких підстав апеляційна  скарга  підлягає  відхиленню,  а
рішення суду залишенню без змін, як  таке,  що  відповідає  нормам
матеріального та процесуального закону.
     Керуючись  ст.ст.307  ч.1  п.1,  308,  313,314  ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , апеляційний суд
 
                            УХВАЛ ИВ:
     Апеляційну  скаргу  відділення  виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань   м.   Дзержинську    Донецької   області
відхилити.
     Рішення Дзержинського міського суду Донецької області  від  3
липня 2006 року  залишити без зміни.
     Стягнути з відділення виконавчої дирекції  Фонду  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  на  професійних
захворювань в м. Дзержинську  витрати  на  інформаційно-  технічне
забезпечення   1,50   грн.   з   перерахуванням   на    розрахунок
26001014180002  код  ЄДРПОУ  30045370  МФО  325707  у  ВАТ   "Банк
Універсальний" м. Львова отримувач Судовий інформаційний центр.
     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з  моменту  її
проголошення.
     Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня
набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.