Справа № 22- 8236 \ 2006 p.  Головуючий 1 інстанції  Мамедова
Л.М.
     Категорія 21  Доповідач  Висоцька В.С.
 
                      УХВАЛА IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     7  вересня  2006 року  м. Донецьк
     Апеляційний суд  Донецької області
     в складі
     головуючого  ВИСОЦЬКОЇ  B.C.
     судців  БIЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
     при секретарі  ТАРАНЕЦЬ В.О. з участю  представника  позивача
ОСОБА_1, представника відповідача КУРАЧЕНКО С.В.
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в  м.  Донецьку
справу за позовом
     ОСОБА_1 до  відділення  виконавчої дирекції Фонду
     соціального страхування від нещасних випадків на  виробництві
та професійних захворювань  України  в  м.  Дзержинську  Донецької
області (далі Фонд) про відшкодування моральної шкоди
 
     ВСТАНОВИВ:
     Рішенням Дзержинського міського  суду  Донецької області  від
5 липня 2006 року позовні вимоги  ОСОБА_1 до відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків  на
виробництві та професійних захворювань України  в  м.  Дзержинську
Донецької області  про відшкодування  моральної  шкоди  задоволені
частково. На користь  ОСОБА_1 з Фонду було стягнуто моральну шкоду
у розмірі 7 000 гривень. В решті позову відмовлено.
     В  апеляційній  скарзі  позивач  ОСОБА_1    просить   рішення
скасувати, постановити нове рішення,  повністю  задовольнити  його
вимоги про стягнення на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.,
посилаючись на  те,  що  суд  не  врахував  характер  та  тяжкість
отриманого ним  професійного  захворювання,  безпідставно  зменшив
розмір моральної шкоди.
     В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав скаргу,  проти
задоволення скарги Фонду заперечував.
     В апеляційній скарзі відповідач - Фонд просить  рішення  суду
скасувати та повернути  справу  на  новий  розгляд,  оскільки  суд
першої інстанції не врахував, що висновком  МСЕК  не  встановлений
факт спричинення позивачу моральної  шкоди  та  позивач  не  навів
доказів спричинення йому моральної шкоди.
     В судовому засіданні  представник відповідача КУРАЧЕНКО  С.В.
підтримав скаргу, апеляційну скаргу позивача просив відхилити.
     -Ухвалюючи  рішення,  суд  першої  інстанції  встановив,   що
позивачу завдано моральну шкоду трудовим каліцтвом та  професійним
захворюванням  :  завдано  фізичний  біль,  вона  не  може   вести
звичайний спосіб життя, порушені її нормальні  життєві  зв  'язки,
вимагає від нього додаткових зусиль для організації  свого  життя.
Таким  чином,  судом  встановлено    порушення    законних    прав 
позивача  по  справі.  Оскільки  по   справі  встановлено   втрату 
позивачем   30  %  професійної  працездатності,  -  у  зв'язку   з
профзахворюванням, суд визначив та стягнув із  відповідача  7  000
грн. моральної шкоди.
     Апеляційний  суд  вважає,  що  апеляційні  скарги  підлягають
відхиленню, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
     За   змістом   ст.ст.   1,21,28,34   Закону   України    "Про
загальнообов"язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
         на Фонд  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань    України    покладено    обов'язок    відшкодовувати
застрахованим особам  моральну  шкоду,  у  зв'язку  з  ушкодженням
здоров"я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума  страхової
виплати  не  може  перевищувати   двохсот   розмірів   мінімальної
заробітної плати, встановленої на день виплати.
     Як  вбачається  з   матеріалів   справи,   позивач    ОСОБА_1
знаходився  в -трудових відносинах з вугледобувним підприємством з
1987 року  по  31.12.2004  року,  працював  за  різними   посадами
(а.с.8-17). Під  впливом  шкідливих  умов  праці  позивач  отримав
професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт, про  що
свідчить акт розслідування професійного захворювання (а.с.24).
     Висновком МСЕК від 14.12.  2004  року  позивачу  вперше  було
встановлено втрату працездатності  30%  у  зв'язку  з  професійним
захворюванням  (а.с.  18-19).  За  таких   обставин   суд   дійшов
правильного висновку  про  наявність  у  позивача  права  вимагати
відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю у зв'язку  з  професійним
захворюванням, за нормами вищеназваного Закону.
     Доводи апеляційної скарги  про  відсутність  наявності  факту
заподіяння позивачу  моральної  шкоди  спростовується  матеріалами
справи.
     Згідно  медичних   документів   у   зв"язку   з   професійним
захворюванням позивач відчуває фізичний біль, йому  важко  дихати,
не може вести звичайний спосіб життя, неодноразово  знаходився  на
лікуванні (а.с.25-31).
     За таких  обставин  суд  першої  інстанції  правильно  вважав
доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.
     Доводи відповідача про відсутність у справі висновку МСЕК про
завдання моральної шкоди не відповідають вимогам п.З ст.34  Закону
України "Про загальнообов"язкове  державне  соціальне  страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності ( 1105-14 ) (1105-14)
         .
     Доводи відповідача про  зупинення  на  2006  рік  дії  абзаці
четвертого  ст.1  (в   частині   відшкодування   моральної   шкоди
застрахованим) не впливають на висновки  суду  про  під  ставність
заявлених вимог.
     Визначаючи   розмір   суми,   що   підлягає   стягненню    на
відшкодування моральної шкоди, суд  урахував  конкретні  обставини
справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив на
його душевний стан, неможливість  жити  повноцінним  життям,  й  з
дотриманням    вимог    ч.З    ст.34    Закону    України     "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили  втрату  працездатності"  ( 1105-14 ) (1105-14)
           визначив   таке
відшкодування в розмірі  7  000  грн.  Визнаючи  розмір  моральної
шкоди, суд навів відповідні мотиви стягнення саме  такого  розміру
моральної шкоди. Підстав для підвищення розміру моральної шкоди не
вбачається.
     Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи  апеляційних
скарг не спростовують висновків суду,  тому  апеляції   підлягають 
відхиленню.
     У відповідності частини 1 статті 308 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
суд  апеляційної  інстанції  відхиляє  апеляційну   скаргу,   якщо
встановлює,  що  суд  першої  інстанції   постановив   рішення   з
додержанням вимог матеріального і процесуального права.
     Керуючись ст.ст.307- 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , апеляційний
суд
 
     УХВАЛ ИВ:
     Апеляційні   скарги   ОСОБА_1    та   відділення   виконавчої 
дирекції  Фонду соціального  страхування  від   нещасних  випадків 
на  виробництві  та  професійних  захворювань  в  м.   Дзержинську
Донецької області відхилити.
     Рішення Дзержинського міського суду Донецької області  від  5
липня 2006  року  залишити без зміни.
     Стягнути з відділення виконавчої дирекції  Фонду  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань в м. Дзержинську та ОСОБА_1 витрати на інформаційно  -
технічне забезпечення по 1,50 грн. з перерахуванням на  розрахунок
26001014180002  кож  ЄДРПОУ  30045370  МФО  325707  у  ВАТ   "Банк
Універсальний" м. Львова отримувач Судовий інформаційний  центр  з
кожного.
     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з  моменту  її
проголошення.
     Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня
набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.