22-6908/2006рік Про визнання договору міни нежитлового приміщення удаваним та визнання переважного права купівлі частки у загальній частковій власності на нежиле приміщення - 30.08.2006 Прийняття

при секретарі Миснянко М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляціях ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 15 травня 2006 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм" до закритого акціонерного товариства "Продторг", ОСОБА_3, треті особи: Перша Горлівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визнання угоди удаваною та визнання переважного права купівлі частки у загальній частковій власності на нежиле приміщення,

До апеляційного суду з апеляційними скаргами звернулись ОСОБА_1 та голова ліквідаційної комісії ЗАТ "Продторг" ОСОБА_2.

Вони просили скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 вважають, що суд першої інстанції неповно проаналізував надані сторонами докази, неправильно застосував норми матеріального права, не у повній мірі з"ясував усі обставини справи, тому прийшов до хибного висновку про те, що договір міни мав удаваний характер, був укладений з метою приховати фактичний договір купівлі-продажу частини нежилого приміщення.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що договір міни, укладений між товариством "Продторг" та ОСОБА_1, фактично приховав справжню угоду - договір купівлі-продажу частини нежилого приміщення, оскільки ОСОБА_1 придбав те обладнання, яке він потім поміняв на частину приміщення, хоча і за свої кошти, але за дорученням посадових осіб "Продторгу", які вказали на конкретне обладнання. Придбане майно ОСОБА_1 передав у власність "Продторгу" не після нотаріального посвідчення угоди 18 червня 2003 року, а до того, тому фактично "Продторг" став власником майна ще до укладання договору міни.

Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог, з таких підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що "Продторг" та ОСОБА_1, коли укладали у нотаріуса 18 червня 2003 року договір міни, фактично мали на увазі договір купівлі-продажу частини нежилого приміщення. Суд зробив висновок, що вказаний договір міни є удаваною угодою, тому визнав його недійсним та встановив, що 18 червня 2003 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу спірної частини нежилого приміщення. Оскільки ТОВ "Шарм" є учасником спільної часткової власності приміщення та бажає на правах першочергового покупця придбати спірну частину приміщення, суд перевів на це товариство права покупця.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно зі ст. 241 ЦК України (в редакції 1963) за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше (на відміну від договору купівлі-продажу, за яким продавець зобов"язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму - ст. 224 ЦК України в редакції 1963)

Як вбачається з договору міни, укладеного 18 червня 2003 року між закритим акціонерним товариством "Продторг" і ОСОБА_1, товариство передало у власність ОСОБА_1 у частину нежилого приміщення вартістю 112074 грн., розташованого у будинку АДРЕСА_1, в обмін на майно та обладнання загальною сумою 112077 грн. 85 коп.

Вказаний договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за НОМЕР_1(т.1а.с.28).

Виконавчий орган ЗАТ "Продторг" - рада директорів, яка у відповідності до вимог п.8.3, п.8.3.1 Статуту товариства (т.1 а.с.100-107) здійснює керівництво товариством у період між загальними зборами, 2 червня 2003 року надала свою згоду на проведення такого обміну (т.1 а.с. 10 8).

Досягнувши домовленості про укладання договору міни та обговоривши умови цієї угоди, ОСОБА_1 у квітні-травні 2003 року за власні кошти (що було також встановлено судом першої інстанції) придбав необхідне майно та обладнання (т.1 а.с.65-83).

Це майно на загальну суму 112077 грн. 85 коп. у відповідності до укладеного договору міни було передане представнику "Продторгу" за актами прийомки-передачі від 19 червня 2003 року (т.1 а.с.121-124).

Представник ЗАТ "Продторг", ОСОБА_1 та нотаріус, який посвідчив угоду, як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді категорично стверджували, що намір сторін в угоді був спрямований на укладання саме договору міни.

Визнавши договір міни удаваною угодою та встановивши, що у ОСОБА_1 перед "Продторгом" нібито виникло грошове зобов"язання, тому ОСОБА_1 фактично провів з "Продторгом" розрахунок за отримане у власність приміщення у грошовій формі, суд першої інстанції не навів на підтвердження цього висновку жодного доказу.

Довід позивача про те, що ОСОБА_1 купував майно, яке потім обміняв, за вказівкою керівництва "Продторгу", не є таким, що тягне за собою визнання укладеної угоди удаваною. Будь-яких доказів щодо передачі ОСОБА_1 грошей в обмін на одержану частину приміщення, а не майна, переліченого у договорі міни, позивач до суду також не надав.

Апеляційний суд не може прийняти як доказ магнітофонний запис, зроблений позивачем, оскільки цей доказ одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, тому у відповідності до вимог ст. 59 ЦПК України він не є допустимим.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду як таке, що не відповідає вимогам матеріального закону, слід скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позову.

Керуючись ст.ст. 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд

Апеляційні скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Центраяьно-Міського районного суду м.Горлівки від 15 травня 2006 року скасувати.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Шарм" у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.