РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня місяця 21 дня колегія суддів судової палати
у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у
складі:
Головуючого, судді Яковенко Л.Г.
суддів Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі
Буровій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до
Товариства з обмеженою відповідальності "Сенат", Товариства з
обмеженою відповідальністю "Делішес", ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного
нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5
про визнання протоколу загальних зборів засновників незаконним,
визнання угоди купівлі-продажу недійсною, за апеляційними скаргами
ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес" на
рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної
Республіки Крим від 2 березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду міста
Сімферополя Автономної Республіки Крим від 2 березня 2006 року
позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним і скасовано протокол
НОМЕР_1 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою
відповідальності "Сенат" від 2 листопада 2004 року. Визнано
договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Універсам
НОМЕР_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 10 листопада 2004
року, укладений між ТОВ "Сенат" і ТОВ "Делішес" недійсним. Сторони
по договору повернені в первісне становище.
В апеляційних скаргах ОСОБА_3 та ТОВ "Делішес" ставлять
питання про скасування рішення суду і просять ухвалити нове
рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись
на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з
порушенням норм матеріального і процесуального права, при
неповному з'ясуванні всіх обставин справи. Вказують, що згідно з
довідкою Головного управління статистики Автономної Республіки
Крим НОМЕР_3, відповідач по справі ТОВ "Сенат" виключений із
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 5
жовтня 2005 року за рішенням Господарського суду Автономної
Республіки Крим. В матеріалах справи також є копія ухвали
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2005
року про визнання ТОВ
Справа № 22-4377/2006 р. Головуючий у першій
інстанції Шильнов М.О.
Доповідач Синельщікова О.В.
"Сенат" банкрутом. Однак, судом не досліджувалися факт
ліквідації ТОВ "Сенат", факт наявності у ТОВ "Сенат"
правонаступників, а також те, в який спосіб припинена діяльність
юридичної особи. Вважають, що судом неправильно застосовані норми
матеріального права відносно цивільної дієздатності юридичної
особи при укладенні договору купівлі-продажу Універсаму НОМЕР_2.
Зроблено помилковий висновок про те, що директор ТОВ "Сенат"
ОСОБА_3 не мала дієздатності суб'єкту цивільного права при
укладенні договору. Також, помилковим є висновок суду про те, що
на момент угоди не дотримані вимоги про дієздатність суб'єкту,
оскільки сторонами договору купівлі-продажу є ТОВ "Сенат" і ТОВ
"Делішес", зареєстровані в ЄДРПОУ як юридичні особи, їх цивільна
дієздатність підтверджена установчими документами, в яких
визначені права директорів без довіреності здійснювати будь-які
дії від імені товариства. Визнавши недійсним протокол НОМЕР_1
загальних зборів засновників ТОВ "Сенат", суд перевищив свої
повноваження, оскільки нормами цивільного права не передбачений
розгляд цього питання в порядку цивільного судочинства. Відмовивши
у задоволенні клопотання про проведення повторної почеркознавчої
експертизи, суд порушив ч. 4 статті 10 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
, оскільки повинен сприяти всебічному
і повному з'ясуванню обставин справи. Крім того, вказують, що
висновок суду про те, що частка ОСОБА_1 в Статутному фонді ТОВ
"Сенат" є загальною сумісною власністю подружжя, суперечить
діючому законодавству, оскільки статутний капітал товариства є
загальною частковою власністю його учасників.
В запереченнях на апеляційні скарги позивачка просила їх
відхилити, як безпідставні. Вказувала, що висновки почеркознавчої
експертизи, яка встановила підробку її підпису на протоколі
загальних зборів, були досліджені в суді першої інстанції з участю
сторін, експерт допитана в судовому засіданні, а тому не малося
підстав для призначення повторної експертизи по справі. Посилалася
також на наявність свого інтересу в розглянутій справі, поновлення
державної реєстрації ТОВ "Сенат".
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,
перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів
вважає, що апеляційні скарги є обгрунтованими і підлягають
задоволенню частково за таких підстав.
Відповідно статті 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг
цивільної дієздатності.
Частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих
документів юридичної особи чи закону виступає від її імені,
зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і
розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Підставою недійсності правочину згідно частини 1 статті 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
є недодержання в момент
вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені
частинами першої-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Кодексу.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що за договором
купівлі-продажу, засвідченому 10 листопада 2004 року приватним
нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу
ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенат" продало,
а Товариство з обмеженою відповідальністю "Делішес" купило
цілісний майновий комплекс Універсаму НОМЕР_2 за адресою
АДРЕСА_1, до складу якого входять нежилі приміщення: універсам,
зазначений в плані під літ. "А", кам'яний, загальною площею 1907,7
кв.м., торгівельний кіоск лит. "Б", металевий, загальною площею
10,8 кв.м., споруди, а також устаткування згідно з актом
прийому-передачі від 10 листопада 2004 року в кількості 45
одиниць, за ціною 1 140 000 грн.
Договір від імені ТОВ "Сенат" укладено його
директором -відповідачкою ОСОБА_3, яка є однією із засновників.
На підтвердження своїх повноважень вона надала приватному
нотаріусу Статут товариства та оригінал протоколу НОМЕР_1
загальних зборів засновників ТОВ "Сенат" від 2 листопада 2004
року.
Приймаючи рішення про визнання незаконним та скасування
протоколу загальних зборів та визнавши недійсним договір
купівлі-продажу, суд першої інстанції виходив з того, що при
складанні протоколу загальних зборів засновників товариства з
викладанням прийнятого рішення, а також при укладені договору
порушені вимоги цивільного законодавства, права позивачки.
З такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції,
тому що вони відповідають обставинам справи і вимогам
матеріального і процесуального закону.
Відповідно протоколу НОМЕР_1 загальних зборів ТОВ "Сенат",
який містить підписи засновників товариства ОСОБА_1, ОСОБА_4,
ОСОБА_3, вирішено продати цілісний майновий комплекс Універсам
НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 за ціною 1 140 000 грн. товариству з
обмеженою відповідальністю "Делішес", доручено директору ОСОБА_3
підписати договір, нотаріально посвідчити, підписати акт
прийому-передачу об'єкту.
Згідно висновків судової почеркознавчої експертизі від 3
жовтня 2005 року підпис від імені ОСОБА_1 в протоколі НОМЕР_1
загальних зборів засновників Товариства з обмеженою
відповідальністю "Сенат" від 2 листопада 2004 року виконаний не
ОСОБА_1, а іншою особою засобом технічної підробки шляхом
передавлювання за штрихами оригінального підпису ОСОБА_1 з
наступною обвідкою.
Експерт Польченко Т.В. була допитана судом першої інстанції в
судовому засідання 1 березня 2006 року за результатами дослідження
та експертних висновків. Вона показала, що мала місце технічна
підробка, коли структуру паперу дослідженого документу було
порушено передавлюванням підпису гострим предметом, тому повторний
збір зразків підпису не може вплинути на результати дослідження.
Вказаний доказ підтверджує доводи позивачки ОСОБА_1, що вона
не приймала участі в загальних зборах 2 листопада 2004 року і не
давала згоди на продаж Універсаму НОМЕР_2.
Не спростовують вказаного висновку надані відповідачем
додаткові висновки спеціалістів щодо дійсності підпису ОСОБА_1 на
протоколі, тому що вони виготовлені за межами провадження по
справі, а також не містять вказівок на наявність технічної
підробки документу, не виключають такої підробки.
Згідно з п. 8.1. Статуту ТОВ "Сенат" збори засновників є
вищім керівним органом товариства, до виключної компетенції зборів
засновників віднесено п. 8.2 Статуту питання про надання дозволу
на укладення договорів на суму більш 100 000 грн.
Встановлено, що такої згоди загальними зборами ТОВ "Сенат" не
надано, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку
щодо відсутності у директора ТОВ "Сенат" ОСОБА_3 повноважень на
відчуження майна товариства за договором купівлі-продажу на суму 1
400 ООО грн., що тягне недійсність такого договору.
Вказана сума була перерахована відповідачем ТОВ "Делішес" на
рахунок ТОВ "Сенат", а тому на виконання рішення суду про
повернення сторін недійсного договору у первісне становище
необхідно вирішити питання про повернення Універсаму НОМЕР_2 у
власність ТОВ "Сенат", стягнувши з нього на користь ТОВ "Делішес"
отримані грошові кошти.
Ухвалою Господарського суду АРК від 12 травня 2006 року
зобов'язано державного реєстратора поновити в Єдиному державному
реєстрі підприємств та організацій України запис про державну
реєстрацію юридичної особи - ТОВ "Сенат", провадження у справі про
визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенат" банкрутом
припинено. Ухвала набрала законної сили 20 червня 2006 року.
Тому доводи апеляційних скарг про відсутність сторони
оспорюванного договору не приймаються до уваги апеляційного суду.
Що стосується питання про право позивачки, як засновника
товариства, вимагати визнання недійним укладеного товариством
договору, колегія судів виходить з наступного.
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сенат", зареєстрованого 5 грудня 2002 року, його засновниками є
громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які мають у Статутному
капіталі товариства частки відповідно 67%, 16% і 17%.
В рішенні Конституційного Суду України у справі за
конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо
офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4
Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
(справа про
охоронюваний законом інтерес) № 1-10/2004 від 1 грудня 2004 року
вказано, що законодавство України не виключає й можливості
звернення акціонера до суду за захистом охоронюваних законом
інтересів акціонерного товариства, учасником якого він є, але за
належно оформленим уповноваженням цього товариства або якщо таке
право надається йому статутом останнього.
Відповідно до частини 2 статті 116 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
учасники господарського товариства мають право брати
участь в управління товариством у порядку, визначеному в
установчому документі. Частиною 4 статті 58 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
встановлено, що учасники
товариства з обмеженою відповідальністю на зборах мають кількість
голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.
Згідно п. 8.7 Статуту ТОВ "Сенат" його засновники мають право
приймати участь в управлінні справами товариства.
Вважаючи, що позивачці ОСОБА_1 належить 67% у Статутному
капіталі товариства, її голос є визначальним при вирішення питань,
що віднесені до виключної компетенції загальних зборів, а також її
Iнтереси як засновника товариства співпадають з інтересами
товариства, а тому вона має право діяти у його інтересах. Не має
преюдиціального значення для вирішення цивільно-правового спору
відповідно до частини 3 статті 61 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення Господарського суду АРК від
17 липня 2006 року про
визнання дійсним правочину купівлі-продажу від 10 листопаду
2004 року спірного цілісного майнового комплексу Універсаму
НОМЕР_2, копія якого надана відповідачем. Позивачка ОСОБА_1 не
була стороною у вказаній господарській справі, не брала в ній
участі, її правовідносини з ТОВ "Делішес" і ТОВ "Сенат", як
засновником останнього, не були предметом вказаного спору.
Колегія суддів не може погодитися з доводами відповідача про
захист прав ТОВ "Делішес" як добросовісного набувача за
положеннями ст. 388 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо майно за відплатним договором придбано в особи,
яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не
міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати
це майно від набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або
особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим
шляхом.
Встановлено, що згода ТОВ "Сенат" на відчуження Універсаму
НОМЕР_2 відповідно до п.8.2 Статуту не отримана, не надавала такої
згоди і позивачка ОСОБА_1, яка має 67 % статутного капіталу, а
тому спірне майно може бути витребувано у ТОВ "Делішес".
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду про те, що
частка ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства - 67% є спільною
сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідно до вимог
частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
статті 60 Сімейного кодексу ( 2947-14 ) (2947-14)
України ( 2947-14 ) (2947-14)
.
Майно, придбане товариством за договором, а також передане у
статутний фонд є виключно власністю товариства. Корпоративні права
позивачки, як засновника товариства з обмеженою відповідальністю
"Сенат", на участь в товаристві, не регулюються частиною 3 статті
368 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
України ( 435-15 ) (435-15)
, вони
віднесені до особистих немайнових прав частиною 1 статті 100
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Тому із мотивувальної частини рішення слід виключити
помилкові висновки суду про віднесення 67% Статутного капіталу ТОВ
"Сенат" до спільної сумісної власності подружжя - позивачів по
справі.
За таких обставин рішення суду слід змінити.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309,
314, 315 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРIШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою
відповідальністю "Делішес" задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя
Автономної Республіки Крим від 2 березня 2006 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення суду висновок про
те, що 67% Статутного капіталу ТОВ "Сенат" є спільної сумісною
власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2. При поверненні сторін
договору в первісне становище цілісний майновий комплекс Універсам
НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в місті Сімферополі повернути у власність
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенат", і з Товариства з
обмеженою відповідальністю "Сенат" на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю "Делішес" стягнути сплачені за
договором 1 140 ООО (один мільйон сто сорок тисяч) грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
його проголошення. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до
суду касаційної інстанції протягом двох місяців.