818/777/16 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 16.04.2018 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення № 805130000/2016/000026/2 від 25.05.2016 про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2016/00051 від 25.05.2016.

Позов обґрунтовано тим, що для митного оформлення товарів, що надійшли на підставі зовнішньоекономічного Контракту № 8Р-ЕХР-38-2016-01 від 12.04.2016, позивачем до Сумської митниці ДФС надано всі необхідні документи в повному обсязі, які свідчать про кількість та ціну товару, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС № 805130000/2016/000026/2 від 25.05.2016 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2016/00051 від 25.05.2016.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності оскаржуваних рішень митного органу про коригування митної вартості товару як таких, що прийняті за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, відмовивши у задоволені позову, оскільки вважає, що подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару №4 від 22.04.2016 на суму 28276,13 дол. США, що більше суми по інвойсу №030411-030412-030413- 030414 від 05.05.2016, а саме: 27308,99 дол. США. Також декларантом надано копію митної декларації країни відправлення №16343100ЕХ 094790 від 06.05.2016, в якій умови поставки товару відрізняються від заявлених в митній декларації та в контракті № 8Р-ЕХР-38-2016-01 від 12.04.2016: в гр. 20 зазначено "FОВ Istanbul", а в поданій МД в гр. 20 зазначено "ЕХW Istanbul".

Від позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких ТОВ "Симфонія тепла" не погоджується із доводами касаційної скарги. В обґрунтування зазначено, що не впливає на числове значення заявленої митної вартості сплата товариством попередньої оплати в сумі більшій ніж сумі фактично поставленої партії товару. Також не могло вплинути на числове значення заявленої митної вартості, зазначення в експортній декларації базису поставки ЕХW Istanbul" замість "FОВ Istanbul". Просив відхилити касаційну скаргу, а рішення попередніх інстанцій залишити в силі.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

24.01.2017 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою Сумської митниці ДФС відкрито.

02.02.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147 (2147а-19) .

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами встановлено, що 12.04.2016 між ТОВ "Симфонія тепла" та SISTEM PLASTIK LTD.STI (Туреччина) укладено контракт № 8Р-ЕХР-38- 2016-01, за умовами якого позивач придбав товар (труби гнучкі, армовані скловолокном, з полімерів пропілену).

Згідно п.3 договору поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (Ех Works) - Стамбул, Турецька республіка, включаючи пакування та маркування, відповідно до правил "Інкотермс-2010" або на інших умовах, визначених в Інвойсі.

26.05.2016 позивачем було подано до митного оформлення електронну митну декларацію № 805130000/2016/006491 на вантаж.

На підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації також було додано: контракті 8Р-ЕХР-38-2016-01 від 12.04.2016; міжнародна автомобільна накладна від 18.05.2016; коносамент від 10.05.2016; банківський платіжний документ від 22.04.2016; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 18.05.2016; інвойс від 05.05.2016; пакувальний лист від 05.05.2016; інформація про позитивні результати здійснення санітарно- епідеміологічного контролю товару від 10.05.2016; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 10.05.2016; сертифікат про походження товару віл 06.05.2016; копія митної декларації країни відправлення від 06.05.2016.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Симфонія тепла" здійснено попередню оплату товару, з урахуванням погодженої партії товару в сумі 27 308,99 доларів США, про що зазначено в інвойсі від 05.05.2016 та митній декларації.

Позивачем було обрано перший метод визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та заявлено митну вартість - 1,90 USD/кг.

У зв'язку з тим, що подані документи не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу та містили розбіжності, посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Декларантом, у свою чергу, було додатково надано митному органу: контракт № 8Р-ЕХР-38-2016-01 від 12.04.2016; митна декларація країни відправлення; сертифікат походження товару; прайс-лист виробника ; платіжні документи (банківський переказ) нерезиденту; транспортні (перевізні) документи, довідка про витрати (фрахт, навантаження) до митного кордону України.

25.05.2016 Сумською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2016/000026/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із наявністю обґрунтованих сумнівів та відсутністю відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Процедуру консультацій проведено (ст. 57 МКУ).

25.05.2016 Сумською митницею ДФС видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2016/00051.

В обґрунтування прийнятого рішення, відповідач посилався на те, що поданий декларантом банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, містить суму 28276,13 доларів США, що більше суми інвойсу від 05.05.2016р. 27308,99 доларів США, а також містяться розбіжності щодо умов поставки в митній декларації країни відправника та заявленій митній декларації, тому застосував другорядний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних товарів, взявши до уваги цінову інформацію щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України за митною декларацією №508010000/2016/001338 від 17.05.2015 року на підставі мінімального рівня митної вартості аналогічних товарів - 2,67 доларів США.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Як встановлено апеляційним судом, про наявність помилки щодо умов поставки при оформленні експортної декларації свідчить лист відправника товару. Разом з тим, сторонами контракту була попередньо узгоджена партія товару на суму 28 276, 13 дол. США, яка позивачем сплачена в квітні 2016 року. Проте 05.05.2016 партія товару скоригована сторонами угоди та склала 27 308,99 дол. США, про що свідчить скоригований інвойс від 05.05.2016, який було надано позивачем до митного органу та саме така сума товару зазначена в митній декларації.

Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваного рішення відповідача.

Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

1. Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 - без змін.