УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
в складі:
головуючого - судді Притуленко О. В.,
суддів: Полянської В. О.,
Мамасуєвої Л.О.,
при секретарі Власенка А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування
матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до
ОСОБА_1 про стягнення збитків за договором, за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 - представника ОСОБА_1 на рішення Феодосійського міського
суду АР Крим від 10 березня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вимоги
мотивував тим, що за договором про спільну діяльність від
21.05.2001 року відповідачка зобов'язалась провести реконструкцію
та переобладнання під готельний комплекс нежилого приміщення,
розміщеного за по АДРЕСА_1, та передати йому у власність, алі від
виконання своїх обов'язків ухилилась, внаслідок чого він поніс
матеріальну шкоду у виді доходу, не отриманого за період з червня
по вересень 2004 року, а також моральну шкоду у звязку з
приниженням ділової репутації, честі, гідності. Просив стягнути з
відповідачки 55670 грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної
шкоди.
У доповненні до позову 13.06.2005 року представник позивача -
ОСОБА_4 просив витребувати вже вказане нежиле приміщення з
незаконного володіння ОСОБА_3., зобовязати її зазначене приміщення
передати йому, стягнути з відповідачки у зв'язку з незаконним
володінням завдані збитки в розмірі 30450 грн. та 20000 грн.
моральної шкоди.
У липні 2005 року позивач, збільшивши розмір позовних вимог,
просив стягнути збитки за період з 13 червня по 06 липня 2005 року
в розмірі 108 660 грн. та моральну шкоду в розмірі 65 000 грн. У
серпні 2005 року ОСОБА_4 наново збільшив розмір позовних вимог,
просив додатково стягнути збитки в розмірі 148 591 грн., моральну
шкоду - 80 000 грн.
Ухвалою Феодосійського міського суду від 22.08.2005 року
позов ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного
володіння, відшкодування збитків і компенсації моральної шкоди,
пов'язаних з порушенням права власності, виділений в окреме
провадження.
15.12.2005 року ОСОБА_1, уточнивши та доповнивши позовні
вимоги, просив стягнути з відповідачки 291 971,42 грн.
матеріальних збитків ( зокрема 117600 грн. - дохід, не отриманий
ним з 01.07.2001 року до жовтня 2003року, у звязку з порушенням
позивачкою строку передачі йому спірного приміщення, вказаного в
п. 2.2 договору від 26.05.2001року; 55670 грн. - дохід, не
отриманний за період з червня по вересень 2004року; 48784,44
грн. - гроші, яки відповідачка отримала на ремонт та реконструкцію
приміщення, але привласнила їх; 63367,98 грн. - різність між
сплаченою ним вартістю приміщення (площею 121,6 кв. м.) та
фактично отриманим (96,2 кв. м); 5311,20 грн. -витрати понесені на
правову допомогу, 1047,75 грн. витрати, що пов'язані з явкою до
суду, 30 000 грн. - компенсація моральної шкоди.
У серпні 2005 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним
позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків за договором.
Ухвалою суду від 10 березня 2005 року зустрічний позов
ОСОБА_3 залишений без розгляду.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 10 березня
2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_1 просить
рішення суду скасувати, посилаючись на те, що воно ухвалене з
порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити
нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному
обсязі.
Апелянт вважає, що висновки суду про відсутність підстав для
задоволення позову є необгрунтованими та не відповідають
матеріалам справи.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі
доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції
виходив з недоведеності позовних вимог. Колегія суддів
погоджується з таким висновком, оскільки суд всебічно, повно і
об'єктивно встановив обставини справи, дав правильну юридичну
кваліфікацію правовідносинам сторін і визначив відповідно до цього
правову норму, якою врегульовано їхні правовідносини.
Як установлено судом, 26.05.2001 року між сторонами був
укладений договір про сумісну діяльність. Відповідно до умов
договору (п.2.2) відповідачка зобов'язалась здійснити
переобладнання та реконструкцію приміщення, розташованого на
першому поверсі будинку по АДРЕСА_1, прийняти до експлуатації та
передати приміщення у власність позивача. При цьому строк
виконання переобладнань та реконструкції приміщення був
встановлений до 01.07.2001 року. А строк передачі приміщення у
власність позивача залежав від закінчення розрахунків між
сторонами.
Відповідно до п.3.2 у разі спричинення збитків неналежним
виконанням умов договору, винна сторона відшкодовує іншій стороні
збитки. Позивач не навів доказів спричинення йому збитків,
внаслідок чого суд відмовив в задоволенні цих позовних
вимог.
Заперечуючи проти висновок суду, апелянт вказує на те, що
факт можливості отримати ним дохід у сумі 117600 грн.
підтверджується змістом позовної заяви ОСОБА_3, а також
відомостями про розмір середньостатистичного доходу за оренду
приміщень.
Проте доводи апелянта в цей частині не можна визнати
обгрунтованими, оскільки незважаючи на те, що в строк до
01.07.2001 року ОСОБА_3 не виконала умов договору, матеріали
справи не містять доказів тому, що вона мала реальну можливість їх
виконати. Як випливає зі змісту рішення Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 06.04.2005 року, сторони двічі
змінювали зазначені умови договору шляхом укладення додаткових
узгоджень у звязку з неможливістю їх реального виконання у
встановлений строк. Крім того, копія розписки ОСОБА_3.
(арк.спр.118) про отримання від представника позивача 6573 грн.
для здійснення переобладнань та реконструкиції приміщення,
свідчить про те, що станом на 23.09.2003 року позивач не виконав в
повному обсязі своїх зобовязань за договором.
Треба також звернути увагу на те, що відомості про розмір
орендної плати приміщень, надані суду представником позивача, не
можуть свідчить про розмір його збитків у спірний період, оскільки
матеріали справи не містять відомостей про те, що спірне
приміщення за категорією відповідає готелю високого рівня, до яких
віднесені готелі, вказані в зазначених прайс-листах і
прейскуранті.
Оспорюючи висновок суду про те, що укладення позивачем
попереднього договору з МКП НТФ "Старк" не є безспірним
підтвердженням реальної можливості отримання ОСОБА_1 доходів у
сумі, зазначеної в позові (якби обов'язок за договором був
виконаний відповідачкою), апелянт вказує на те, що даний висновок
суду є неспроможним, оскільки відповідно до статті 629 Цивільного
кодексу України, укладений між ним та МКП НТФ "Старк" договір був
обов'язковим для виконання й він є доказом отримання ним грошових
коштів від надання в оренду спірних приміщень.
Доводи апелянта колегія суддів вважає необгрунтованими,
оскільки на час укладення попереднього договору з МКП НТФ "Старк"
ОСОБА_1 не набув права власності на приміщення по АДРЕСА_1 і тому
відповідно до вимог ст.ст. 317, 319 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
йому не
належало право розпорядження цим майном.
Також необгрунтовані доводи апелянта про наявність доказів у
матеріалах справи щодо причинення відповідачкою збитків у сумі
48784,44 грн. Як вказує апелянт, позивач передав відповідачці на
ремонт та реконструкцію приміщення 62194,44 грн., з них 13410 грн.
нею були використані за цільовим призначенням, ішні гроші - вона
привласнила. Проте зі змісту рішення Апеляційного суду АРК від
06.04.2005 року випливає, що ОСОБА_3 для виконання зобов'язань за
договором зробила ремонт та переобладнання приміщення, вартість
лише невід'ємних поліпшень приміщення склала 13410 грн.
Оскільки ні позивач, ні його представник не надали суду
доказів щодо порушення ОСОБА_3 узгодженного відповідно до п.5
договору від 26.05.2001 року кошторису на ремонт, реконструкцію,
обладнання комплексу, суд правомірно залишив без задоволення ці
позовні вимоги.
Також відсутні у матеріалах справи докази тому, що позивач
сплатив ОСОБА_3. вартість спірного приміщення площею 121,6 кв.м.,
а отримав лише приміщення площею 96,2 кв.м. Вирішуючи спір між
сторонами про виконання умов договору та визнання права власності
на спірне приміщення, Апеляційний суд Автономної Республики Крим
з'ясував істотні умови договору та ухваленим рішенням вирішив
питання щодо предмету спору.
Доводи апелянта про право позивача на отримання компенсації
за спричинення моральної шкоди внаслідок порушення умов договору,
колегія суддів вважає неспроможними, оскільки умовами договору
відповідальність в якості компенсації моральної шкоди не
передбачена. А доводи про приниження честі, гідності та ділової
репутації позивача не підтверджені матеріалами справи.
Відсутні в матеріалах справи також докази витрат позивача на
правову допомогу, надану адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які
належать відшкодуванню на підставі ст. 84 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Матеріали справи не містять жодного документа про їх участь при
розгляді позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3. про спонукання до виконання
зобов'язань за договором про сумісну діяльність, визнання права
власності позивача на спірне приміщення.
Відсутні також в матеріалах справи докази участі позивача та
його представника у судових засіданнях. А приєднані до матеріалів
цієї справи квитки (арк.спр. 174-204) не свідчать про участь у
судових засіданнях, де рішення було ухвалено на користь позивача.
Таким чином, оскільки відповідно до вимог ст.60 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія
судців дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять
правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
колегія суддів судової палаті у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 березня
2006року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, однак може
бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців
з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Полянська В.О. Мамасуєва Л.О.