Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 у складі судді Павловського Д.П. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 у складі колегії суддів: Чабаненко С.В. (головуючий), Іванової С.М., Шлай А.В. у справі №804/7851/14 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1126 про визнання дій неправомірними, визнання недійсним наказу і зобов'язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А1126 (надалі - ВЧ А1126), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:

1.1. визнати зарахування ОСОБА_2 до особового складу ВЧ А1126 на посаду заступника командира розвідувальної десантної роти по роботі з особовим складом таким, що відбулось з порушенням чинного законодавства;

1.2. визнати пункт (частину) наказу командира ВЧ А1126 від 20.03.2014 №60 про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника командира розвідувальної десантної роти по роботі з особовим складом недійсним;

1.3. зобов'язати ВЧ А1126 звільнити ОСОБА_2 з військової служби у зв'язку з тим, що зарахування відбулось без додержання вимог законодавства та з порушенням встановленої законом процедури.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача щодо зарахування позивача на військову посаду під час перебування останнього на навчальних зборах суперечать вимогам законодавства і порушують права та інтереси позивача.

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 залишено без змін, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1. 01.03.2014 ОСОБА_2 призваний Павлоградським об'єднаним міським військовим комісаріатом на навчальні збори терміном на 10 (десять) діб, відповідно до вимог Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11.11.2009 року №560 (z1162-09) , для чого направлений до ВЧ А1126.

4.2. У період проходження ОСОБА_2 навчальних зборів (11.03.2014 - 20.03.2014) на підставі Указу Президента України "Про оголошення часткової мобілізації" від 17.03.2014 №303, затвердженого Верховною Радою України 17.03.2014, оголошено часткову мобілізацію, яку вирішено провести, серед іншого, на території Дніпропетровської області

4.3. Наказом командира ВЧ А1126 від 20.03.2014 №60, у відповідності до Указу Президента України "Про оголошення часткової мобілізації" від 17.03.2014 №303 та мобілізаційної Директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18.03.2014 №0189 "ОКП", усіх військовозобов'язаних, які знаходились в цей період на навчальних зборах у ВЧ А1126, зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та призначено на відповідні посади, зокрема, ОСОБА_2 - заступником командира розвідувальної десантної роти по роботі з особовим складом.

4.4. У зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин, розпорядженням першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерала - полковника Г.П. Воробйова, яке було доведено до відома ВЧ А1126 телеграмою від 23.03.2014 №300/1/С/817, ОСОБА_2 усунуто від виконання службових обов'язків та зараховано у розпорядження командира частини.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що командування ВЧ А1126 діяло в межах наданих повноважень та у спосіб передбачений законодавством, при цьому законних підстав для звільнення ОСОБА_2 з військової служби за обставин, які зазначені у позовній заяв, немає.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Позивачем - ОСОБА_2, подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

7. Аргументи скаржника полягають у тому, що з огляду на норми Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) його неможливо було зарахувати на військову посаду під час перебування на навчальних зборах. Крім того, частиною 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що відповідне призначення здійснюється місцевими органами виконавчої влади через військові комісаріати. Скаржник також наголошує, що не мав допуску до державної таємниці і не проходив медичного огляду при призначенні його на посаду заступника командира розвідувальної десантної роти по роботі з особовим складом.

8. Відповідач - ВЧ А1126, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу, до закінчення встановленого судом строку не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Конституція України (254к/96-ВР) :

"Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону".

10. Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (2232-12) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №2232-XII (2232-12) ):

Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов'язку в запасі

"1. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Стаття 3. Правова основа військового обов'язку, військової служби,

служби у військовому резерві

"1. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України (254к/96-ВР) , цей Закон, Закон України "Про оборону України" (1932-12) , "Про Збройні Сили України" (1934-12) , "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" (3543-12) , інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України".

Стаття 26. Звільнення з військової служби

(у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень)

"2. Звільнення зі служби проводиться:

ґ) військовослужбовці, призвані на військову службу в особливий період, - у разі оголошення демобілізації у строки, встановлені Президентом України".

Стаття 29. Проходження зборів військовозобов'язаними та резервістами

"1. Військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону".

11. Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (3543-12) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

Стаття 4. Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації

"1. Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України".

Стаття 22. Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації

"5. Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві".

12. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (1153/2008) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Положення):

I. Загальна частина

"12. Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), і за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище (абзац 2)".

XIV. Особливості проходження військової служби та виконання військового обов'язку в запасі в особливий період

"252. У разі оголошення мобілізації:

1) проводиться призов на військову службу військовозобов'язаних та громадян призовного віку, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

2) усі військовослужбовці, які перебувають на цей час на військовій службі у Збройних Силах України, звільненню в запас не підлягають, за винятком військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до 16 років (такі військовослужбовці-жінки можуть продовжувати військову службу тільки за власним бажанням). Військовозобов'язані, призвані на збори, продовжують перебувати на зборах до особливого розпорядження відповідних органів військового управління згідно з їх повноваженнями. Накази про звільнення з військової служби військовослужбовців, не виключених зі списків особового складу військових частин, підлягають скасуванню, крім наказів про звільнення у відставку, в запас у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено таке покарання, у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади".

13. Інструкція з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністерства оборони України від 11.11.2009 №560 (z1162-09) , зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.12.2009 за №1162/17178 (z1162-09) (надалі - Інструкція):

III. Порядок проведення навчальних зборів

"3.3. Військовозобов'язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402 (z1109-08) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1109/15800 (z1109-08) (зі змінами) (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов'язаних, які складаються у трьох примірниках (додаток 3), роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду.

3.6. Військовозобов'язані, які призиваються на навчальні збори на військові посади, що передбачають доступ до державної таємниці, повинні мати допуск до державної таємниці за відповідною формою.

Військовозобов'язаних, що не мають допусків до державної таємниці, направляти на навчальні збори і призначати на військові посади, зайняття яких передбачає наявність допуску до державної таємниці, забороняється".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

14. З урахуванням норм підпункту 2 пункту 252 Положення, внаслідок оголошення Указом Президента України від 17.03.2014 №303 (303/2014) часткової мобілізації, ОСОБА_2, якого Павлоградським об'єднаним міським військовим комісаріатом призвано на навчальні збори у період з 11.03.2014 по 20.03.2014, зобов'язаний був продовжити перебування на цих зборах у ВЧ А1126 до особливого розпорядження відповідних органів військового управління.

15. Виходячи зі змісту абзацу 2 пункту 12 Положення, командир ВЧ А1126 є особою, уповноваженою видавати накази по особовому складу, в тому числі, у випадках настання обставин, передбачених підпунктом 2 пункту 252 Положення.

16. Стосовно доводів скаржника про неможливість призначення його на посаду заступника командира розвідувальної десантної роти по роботі з особовим складом, то як вбачається з військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, на дану посаду останнього призвано для проходження зборів.

17. Тому, оспорюваний наказ командира ВЧ А1126 від 20.03.2014 №60 в частині зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення посади та призначення на посаду заступника командира розвідувальної десантної роти по роботі з особовим складом прийнятий на підставі та в межах повноважень, передбачених законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин.

18. У зв'язку з цим, доводи скаржника щодо протиправності зазначеного наказу не заслуговують на увагу суду та не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

19. Щодо посилань скаржника на ті обставини, що він не володів допуском до державної таємниці і не проходив медичного огляду при призначенні його на посаду, то суд зазначає, що положення пунктів 3.3, 3.6 Інструкції, регулюють порядок проведення військових зборів, а отже не мають безпосереднього випливу на правомірність прийняття оспроюваного наказу.

20. Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_2 з військової служби, передбачених статтею 26 Закону №2232-XII, відповідають дійсним обставинам справи і є обґрунтованими.

21. Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

22. З урахуванням наведеного, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

23. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

24. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 по справі №804/7851/14 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1126 про визнання дій неправомірними, визнання недійсним наказу і зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

25. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.