АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
04.04.2006
4 квітня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду м. Києва, розглянувши в судовому
засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою С.М.Ф.
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня
2003 року в справі за позовом К.І.М., К.М.Н. до С.М.Ф.,
3-я особа - Шевченківська райдержадміністрація м. Києва - про
вселення, зобов'язання не чинити перешкод в користуванні жилим
приміщенням, стягнення моральної шкоди, зміни умов договору найму
квартири та за зустрічним позовом С.М.Ф. до К.І.М., К.М.Н.,
3-я особа - Шевченківська райдержадміністрація м. Києва - про
визнання К.М.Н. такою, що втратила право користування квартирою,
визнання недійсними приватизації квартири, договору дарування
частини квартири, - В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 1999 року К.І.М. та К.М.Н. звернулись до суду з
позовом до С.М.Ф. про вселення, зобов'язання не чинити перешкод у
користуванні жилою кімнатою площею 22,1 кв.м у квартирі 43
буд. 66 по вул. ... в м. Києві та надати ключі від квартири.
В подальшому позовні вимоги доповнили вимогою про стягнення з
С.М.Ф. моральної шкоди в сумі 20000 гривень.
Свої вимоги мотивували тим, що К.І.М. на підставі договору
дарування від 21.01.99 р. є власником 23/100 часток квартири, до
яких відноситься спірна кімната площею 22,1 кв.м та відповідна
частина приміщень загального користування. В цій кімнаті мешкає її
бабуся К.М.Н. Вона ж з неповнолітньою дочкою мешкає за іншою
адресою. В цій же квартирі в кімнатах площею 15,5 кв.м та
11,1 кв.м проживає її колишній чоловік С.М.Ф., з яким у неї
склались неприязні стосунки. В лютому 1999 року відповідач змінив
у квартирі вхідні двері, але ключів від дверей ні їй, ні бабусі не
дав.
С.М.Ф. звернувся з зустрічним позовом до К.І.М., К.М.Н.,
3-я особа - Шевченківська райдержадміністрація м. Києва - про
визнання К.М.Н. такою, що втратила право користування кімнатою в
кв. 43 буд. 66 по вул. ... в м. Києві, визнання недійсною
приватизації та свідоцтва про право власності на 23/100 вказаної
квартири на ім'я К.М.Н., визнання недійсним договору дарування на
23/100 вказаної квартири, укладеного між К.М.Н. та К.І.М.,
зобов'язання Радянської, тепер Шевченківської райдержадміністрації
м. Києва надати йому в користування кімнату розміром 22,1 кв.м в
указаній квартирі.
Свої вимоги мотивував тим, що під час шлюбу з К.І.М., який
тривав з 1993 р. по січень 1998 р., вони займали в спірній
квартирі три жилі кімнати площею 11,1 кв.м, 15,5 кв.м та
22,1 кв.м. Після розлучення для прискорення вирішення житлової
проблеми і покращання К.І.М. житлових умов поділили в квартирі
особові рахунки. Він став наймачем двох кімнат площею 15,5 кв.м та
11,1 кв.м, а колишня дружина - наймачем кімнати площею 22,1 кв.м.
В листопаді 1999 р. рішенням Радянської районної держадміністрації
м. Києва К.І.М. на сім'ю із двох осіб її та дочку була надана
окрема квартира за іншою адресою. Щоб не втратити спірну кімнату,
колишня дружина приватизувала її на ім'я своєї бабусі К.М.Н., а
потім оформила на себе договір дарування кімнати від імені бабусі.
Він із сусідами не перешкоджав К.М.Н. проживати в спірній кімнаті,
однак остання в спірну кімнату не поселялася і в ній не проживала.
Ухвалою Радянського районного суду м. Києва від 07.06.2001 р.
указана справа об'єднана в одному провадженні зі справою 2-259 за
позовом К.М.Н. та К.І.М. до С.М.Ф., С.М.Ю., 3-я особа - Радянська
райдержадміністрація м. Києва - про зміну умов договору найму
квартири 43 по вул. ... в м. Києві та за зустрічним позовом
С.М.Ф., С.М.Ю. до К.М.Н. про визнання такою, що втратила право
користування спірним житлом.
Ухвалою суду від 12 січня 2000 р. позовні вимоги С.М.Ф. про
зобов'язання Радянської райдержадміністрації м. Києва надати йому
в користування кімнату розміром 22,1 кв.м виділено в окреме
провадження.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від
26 грудня 2003 року позов К.І.М. до С.М.Ф., Шевченківської
райдержадміністрації м. Києва, 3-я особа - К.Г.А. про зміну
договору найму житлового найму - задоволено.
Позов К.І.М., К.М.Н. до С.М.Ф. про вселення, зобов'язання не
чинити перешкод в користуванні приміщенням - задоволено.
Вселено К.І.М., К.М.Н. в кімнату площею 22,1 кв.м, кв. 43,
буд. 66 по вул. ... в м. Києві.
Зобов'язано С.М.Ф. не чинити перешкод К.І.М., К.М.Н. в
користуванні жилим приміщенням площею 22,1 кв.м, кв. 43, буд. 66
по вул. ... в м. Києві.
Зобов'язано С.М.Ф. надати К.І.М., К.М.Н. ключі від вхідних
дверей кв. 43, буд. 66 по вул. ... в м. Києві.
У задоволенні зустрічного позову С.М.Ф. відмовлено. С.М.Ф.
подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, посилаючись на
його незаконність та необґрунтованість. Свої вимоги мотивує тим,
що судом дана невірна оцінка зібраним фактам. Задовольняючи
позовні вимоги за основним позовом, суд не звернув уваги, що
особистий рахунок спірної квартири був розподілений за рішенням
Радянського районного суду м. Києва від 26.03.98 р., яке було
скасовано 31.08.2000 р. на підставі протесту в порядку судового
нагляду. К.І.М. з дочкою від першого шлюбу займає трикімнатну
кв. N 315 в буд. 44-а по вул. ..., яка належить їй на праві
особистої власності. К.М.Н. з дня прописки жодного дня в цій
квартирі не проживала. В квартирі був відсутній фактичний порядок
користування житлом. Житлова кімната площею 11,1 кв.м
переобладнана під кухню, а тому в квартирі фактично 2 кімнати, а
не три. Просив рішення суду скасувати та постановити нове, яким
його позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Л.О.Ф., пояснення сторін та
представників, дослідивши та обговоривши доводи апеляційної
скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга
підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне житлове приміщення
розташоване в п'ятикімнатній комунальній квартирі площею
125,6 кв.м в кв. N 43, буд. 66 по вул. ... в м. Києві. Будинок на
балансі Шевченківської райдержадміністрації м. Києва.
В 1991 р. відповідачу за первісним позовом С.М.Ф. Радянською
райдержадміністрацією Києва в зазначеній квартирі була надана у
користування житлова кімната площею 22,1 кв.м.
На зазначену площу С.М.Ф. була прописана його мати - С.М.Ю.
В 1993 році позивачка у справі К.І.М. та С.М.Ф. уклали шлюб.
Тоді ж К.І.М. разом з дочкою Г., 1985 року народження поселилася у
спірній квартирі. Після цього сім'ї К. - С. у цій же квартирі була
надана у користування ізольована кімната площею 15,5 кв.м.
У 1994 році сім'ї була надана у користування ще одна кімната,
що звільнилася, площею 11,1 кв.м. Сім'я К. та С. складом з
чотирьох осіб займала в комунальній квартирі три ізольовані
кімнати відповідно площею 22,1, 15,5 і 11,1 кв.м.
У 1995 році в спірну квартиру були прописані та поселилися
син відповідача від першого шлюбу А. 1998 року народження та
бабуся К. - К.М.Н. - позивачка у справі.
Особовий рахунок на всі житлові приміщення був відкритий на
ім'я С.М.Ф.
Одночасно сім'я С. - К. складом С.М.Ф. з матір'ю С.М.Ю. та
К.І.М. з дочкою К.Г.О. перебувала на квартирному обліку в
Радянській райдержадміністрації з метою поліпшення житлових умов.
У січні 1998 року К.Г.М. та С.М.Ф. розлучилися.
19.02.98 року С.М.Ф. звернувся в Радянську
райдержадміністрацію м. Києва з заявою про розділення особових
рахунків на займані житлові приміщення між С. та К., за якою
відповідач просив адміністрацію відкрити йому особовий рахунок на
кімнати 15,5 кв.м і 11,1 кв.м складом сім'ї: він - С.М.Ф., його
мати С.М.Ю. та син С.А.М., за колишньою дружиною залишити кімнату
площею 22,1 кв.м, відкривши особовий рахунок на ім'я К.І.М. із
сім'єю - дочка набувача особового рахунку Г., 1985 року народження
та бабуся - К.М.Н.
26.02.98 року С.М.Ф. розпорядженням N 170 Радянської районної
держадміністрації м. Києва було відмовлено в розділі особового
рахунку в комунальній п'ятикімнатній квартирі N 43, буд. 66 по
вул. ... в м. Києві, у зв'язку з нерівномірним розподілом жилої
площі на кожну особу.
Задовольняючи позов К.І.М., К.М.Н. і відмовляючи С.М.Ф. у
задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з
того, що зміна договору житлового найму на кімнату 22,1 кв.м
відповідає фактичному порядку користування житлом, що склався між
сторонами, та фактичною згодою усіх мешканців цих кімнат на таку
зміну, а також на наявність у К.М.Н. договору найму житлового
приміщення на цю кімнату не відповідає дійсним обставинам справи
та доказам, що були досліджені в судовому засіданні.
К.М.Н. була прописана та поселилася в спірну квартиру в
1995 році як член сім'ї наймача.
Станом на 1998 рік в установленому законом порядку особові
рахунки на вказані кімнати поділені не були, договір найму на
кімнату 22,1 кв.м ні з К.І.М. ні з К.М.Н. укладений не був.
Після скасування рішення Радянського районного суду м. Києва
від 26.03.98 року особовий рахунок на всі три кімнати залишився на
С.М.Ф.
Після виселення К.І.М. з донькою з кв. 43, буд. N 66 по
вул. ... в м. Києві К.М.Н. залишилася проживати та бути прописаною
на жилплощі як колишній член сім'ї наймача С.М.Ф. і, відповідно до
вимог ст. 64 ЖК ( 5464-10 ) (5464-10)
, користується нарівні з наймачем усіма
правами, що випливають з договору найму житлового приміщення.
Безспірно також встановлено, що в лютому 1999 року С.М.Ф. в
кв. N 43 буд. N 66 по вул. ... в м. Києві встановлені нові вхідні
двері та проведена заміна замків. Комплект ключів К.М.Н. не був
переданий.
Саме з цього часу, як було встановлено під час розгляду
справи, К.М.Н. була фактично позбавлена можливості проживати за
місцем прописки.
Враховуючи, що між К.М.Н. та С.М.Ф. з родиною фактично не
склався порядок користування житловими кімнатами площею
11,1 кв.м, 15,1 кв.м та 22,1 кв.м, основний позов підлягає до
задоволення частково. Вимоги про вселення К.М.Н. та не чинення їй
перешкод у користуванні приміщенням підлягають задоволенню
частково, а саме в частині вселення її у житлові кімнати площею
11,1 кв.м, 15,1 кв.м та 22,1 кв.м в кв. N 43 буд. N 66 по
вул. ... в м. Києві, та зобов'язання С.М.Ф. не чинити перешкод у
користуванні К.М.Н. вказаними приміщеннями.
Повністю підлягають до задоволення позовні вимоги в частині
зобов'язання С.М.Ф. надати К.М.Н. ключі від вхідних дверей кв. 43,
буд. 66 по вул. ... в м. Києві.
В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди
провадження у справі закрити, у зв'язку з відмовою позивачів від
позову в цій частині. В частині зустрічних позовних вимог С.М.Ф.,
то вони також підлягають до задоволення частково.
Так, в частині його позовних вимог до К.М.Н. про визнання її
такою, що втратила право користування житловим приміщенням, то
вони до задоволення не підлягають, оскільки, як було встановлено в
судовому засіданні в лютому 1999 року, тобто з моменту
встановлення нових вхідних дверей та замків, К.М.Н. фактично не
мала змоги проживати за місцем прописки.
В частині його позовних вимог про визнання недійсним факту
приватизації, права власності на житло та договору дарування
частини квартири, то вони підлягають до задоволення з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, особові рахунки були
розділені між К.І.М. та С.М.Ф. розпорядженням N 371 Радянської
райдержадміністрації від 10.04.98 року в порядку виконання рішення
Радянського районного суду м. Києва від 26.03.98 року, яке було
скасовано 31.08.2000 р. постановою президії Київського міського
суду.
Рішенням Радянської райдержадміністрації N 1382 К.І.М. з
донькою Г. була надана ізольована двокімнатна квартира N 63 в
буд. N 20 по вул. ... в м. Києві.
Рішенням Радянської райдержадміністрації N 1382 особовий
рахунок на кімнату площею 22,1 кв.м в кв. N 43, буд. N 66 по
вул. ... в м. Києві, був переведений з К.І.М. на К.М.Н.
В грудні 1998 року К.М.Н. приватизувала займану кімнату
площею 22,1 кв.м (свідоцтво про право власності від 17.12.98 р. за
N 20213) та 21.01.99 року подарувала її К.І.М.
Враховуючи, що рішення Радянського районного суду м. Києва
від 26.03.98 року, на підставі якого було розділено особові
рахунки, було скасовано 31.08.2000 р. постановою президії
Київського міського суду, розпорядження Радянської
райдержадміністрації N 371 про відкриття особового рахунку на ім'я
К.І.М., розпорядження Радянської райдержадміністрації N 1382 про
переведення особового рахунку на ім'я К.М.Н. - є недійсними,
оскільки вони були постановлені в порядку виконання судового
рішення.
Розпорядження Радянської райдержадміністрації N 20213 від
17 грудня 1998 року про приватизацію та свідоцтво про право
власності на житло - 23/100 частин кв. N 43, буд. N 66 по
вул. ... в м. Києві, виданого на ім'я К.М.Н., та договір дарування
від 21.01.99 р. 2300 частини кв. N 43, буд. N 66 по вул. ... в
м. Києві, укладений між К.М.Н. та К.І.М. були прийняті та укладені
з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають
визнанню недійсними з таких підстав.
На момент приватизації К.М.Н. фактично не мала підстав для
відкриття на неї особового рахунку на кімнату площею 22,1 кв.м,
оскільки розмір житлової площі, що припадає на неї, значно
перевищує розмір житлової площі, що припадає на інших колишніх
членів сім'ї: С.М.Ф., його сина та матір, яким би залишились
кімнати площею 11,1 та 15,5 кв.м, відповідно до вимог ст. 104 ЖК
( 5464-10 ) (5464-10)
. Не має вона таких підстав відносно зміни договору
найму житлового приміщення, виділення їй у користування кімнати
площею 22,1 кв.м та відкриття їй особового рахунку, а саме на цю
кімнату з тих же підстав і на сьогоднішній день.
Стосовно доводів С.М.Ф. того, що він фактично з сім'єю займає
одну кімнату площею 15,1 кв.м, оскільки жилу кімнату площею
11,0 кв.м ним за згодою райдержадміністрації переобладнано під
кухню, то ці доводи не заслуговують на увагу з тих підстав, що
розпорядженням N 396 від 6 травня 1996 року Радянської районної
державної адміністрації м. Києва було відмінено розпорядження
представника Президента України у Радянському районі N 643 від
19.08.94 року "Про надання дозволу на переобладнання житлової
кімнати площею 11,0 кв.м під кухню", оскільки в зазначену кімнату
не можна підвести водопровід.
Те, що С.М.Ф. використовує цю кімнату сам як кухню, не змінює
її статусу, як житлової кімнати.
Не підлягають до задоволення і позовні вимоги С.М.Ф. про
зобов'язання Радянської районної державної адміністрації надати
йому та його сім'ї в користування кімнату розміром 21,1 кв.м,
розташовану в кв. N 43, буд. N 66 по вул. ... в м. Києві, оскільки
вказану кімнату з його користування не вилучено. В частині
особового рахунку на всі житлові приміщення сторони повернуто в
первинний стан, тобто на всі три кімнати 11,1, 15,1 і 22,1 кв.м
власником особового рахунку є С.М.Ф., а К.М.Н. має право на
проживання і користування цими приміщеннями, як колишній член
сім'ї наймача.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК ( 1618-15 ) (1618-15)
підставою для
скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового
рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 64, 104 ЖК ( 5464-10 ) (5464-10)
, ст. 301, 308, 314,
315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу С.М.Ф. задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня
2003 року скасувати та постановити нове рішення наступного змісту.
Позов К.І.М., К.М.Н. задовольнити частково.
Вселити К.М.Н. у житлові кімнати площею 11,1 кв.м, 15,1 кв.м
та 22,1 кв.м в кв. N 43, буд. N 66 по вул. ... в м. Києві.
Зобов'язати С.М.Ф. не чинити К.М.Н. перешкод у користуванні
житловими кімнатами площею 11,1 кв.м, 15,1 кв.м та 22,1 кв.м в
кв. N 43 буд. N 66 по вул. ... в м. Києві.
Зобов'язати С.М.Ф. надати К.М.Н. ключі від вхідних дверей
кв. 43, буд. 66 по вул. ... в м. Києві.
В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди
провадження у справі закрити, у зв'язку з відмовою позивачів від
позову в цій частині.
Зустрічний позов С.М.Ф. задовольнити частково.
В частині позовних вимог С.М.Ф. про визнання К.М.Н. такою, що
втратила право користування житловою площею в кв. N 43, буд. N 66
по вул. ... в м. Києві, та зобов'язання Радянської державної
адміністрації надати йому та його сім'ї в користування кімнату
розміром 21,1 кв.м, розташовану в кв. N 43, буд. N 66 по вул. ...
в м. Києві, відмовити.
Позовні вимоги в частині визнання недійсними факту
приватизації квартири, договору дарування частини квартири -
задовольнити.
Визнати недійсними: розпорядження Радянської
райдержадміністрації N 20213 від 17 грудня 1998 року про
приватизацію та свідоцтво про право власності на житло -
23/100 частини кв. N 43, буд. N 66 по вул. ... в м. Києві,
виданого на ім'я К.М.Н., та договір дарування від 21.01.99 р.
23/100 частини кв. N 43, буд. N 66 по вул. ... в м. Києві,
укладений між К.М.Н. та К.І.М., посвідчений приватним нотаріусом
З.С.М. Київського міського нотаріального округу.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги
до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
проголошення.
Головуючий
Судді