колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Щолокової О.В.

Суддів : Міхасішина І.В., Колоса С.С.,

при секретарі : Зозулі Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю "Мезон-К" на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 03 лютого 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мезон-К" про поновлення на роботі і стягнення заборгованості по заробітній платі та нанесення збитків, -

В серпні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, які неодноразово змінювала протягом розгляду справи, до ТОВ "Мезон-К", про поновлення на роботі і стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексації за період з 01 лютого 2009 року по день винесення судового рішення, що станом на 03 лютого 2010 року становитиме 13 531, 46 грн. плюс індексація, 1494 грн. відшкодування не отриманої надбавки, 1300 грн. моральної шкоди, 1000 витрат на правову на допомогу, 1280 грн. компенсації за невикористану відпустку, 100 грн. відшкодування вартості невикористаного медогляду.

рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 03 лютого 2010 року позов ОСОБА_1. задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі в якості повара в їдальні ТОВ "Мезон-К" розташованого на території військової частини А1185 в с. Гущенці, Калинівського району Вінницької області. рішення в цій частині допущено до негайного виконання. Стягнуто з ТОВ "Мезон-К" на користь ОСОБА_1. заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2009 року по 03 лютого 2010 року 13 531, 46 грн. плюс індексацію, 1494 грн. не отриманої надбавки, 1000 грн. моральної шкоди, 1280 грн. компенсації за не отриману відпустку, 100 грн. компенсації за невикористану медичну довідку про медогляд і 1100 грн. за надання ОСОБА_1 юридичної допомоги.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Мезон-К" підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Як встановлено судом відповідно до наказу від 01 січня 2009 року № 1-н ОСОБА_1 була прийнята на роботу в якості кухаря їдальні в/ч А – 1185 с. Гущенці Калинівського району (а.с. 22).

Наказом № 55 – к від 15 квітня 2009 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи 02 березня 2009 року за прогул без поважних причин (п.4 ст. 40 КЗпП України).

Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що 02 березня 2009 року їй повідомили про її звільнення і в подальшому до роботи не допускали без будь – яких пояснень.

Факт відсутності позивачки на робочому місці з 02 березня 2009 року сторонами не заперечується. Крім того відповідачем неодноразово фіксувалась відсутність позивачки на робочому місці без поважних причин, що підтверджується відповідними актами в період з 02 березня 2009 року до 13 квітня 2009 року (а.с. 24-25).

Також ТОВ "Мезон – К" неодноразово направлялись листи з проханням надати пояснення з приводу відсутності на роботі (а.с. 40-46), на адресу позивачки за місцем її проживання, зазначеним в особовій картці форми № П-2 на ОСОБА_1, що заповнюється при прийому на роботу (а.с. 21). Лист від 09 квітня 2009 року був вручений позивачці, що підтверджується розпискою про його отримання (а.с. 44).

Про причини відсутності на роботі позивачка ніяким чином відповідача не повідомила. Також позивачка не надала суду беззаперечних та переконливих доказів того, що її не допускали на робоче місце та хто саме це зробив.

Звернення ОСОБА_1 до різних органів державної влади не можна визнати доказом недопущення позивача до роботи.

Посилання суду першої інстанції на письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не допитувались в судовому засіданні про те, що вони не підписували акт про відсутність на роботі ОСОБА_1, є неправомірним та не може бути прийнятим до уваги, оскільки ці пояснення не відповідають принципам допустимості доказів, встановлених ст. 59 ЦПК України.

Разом з тим свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, допитані в судовому засіданні, пояснили, що ОСОБА_1 з 02 березня 2009 року перестала виходити на роботу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 допустила прогул без поважної причини, а тому відповідач на законних підставах та відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України звільнив її із займаної роботи (посади).

Крім того, згідно з положеннями ст. 233 КЗпП України, місячний строк звернення до місцевого суду за вирішенням спору про звільнення застосовується незалежно від підстав припинення трудового договору й обчислюється з дня видачі працівникові копії наказу про звільнення чи трудової книжки або з дня відмови від їх одержання.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом 25 серпня 2009 року. Наказ про її звільнення був виданий 15 квітня 2009 року.

Згідно з актом від 15 квітня 2009 року (а.с. 39) працівники ТОВ "Мезон К" прибули до місця проживання ОСОБА_1 для вручення їй трудової книжки та ознайомлення її з наказом про звільнення. Проте, ОСОБА_1 відмовилась отримати трудову книжку та ознайомитись з наказом про звільнення.

Твердження позивачки про те, що вона не проживає за вказаною в акті адресою, а тому не могла отримувати трудову книжку та ознайомитися з копією наказу про звільнення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ця адреса була зазначена в її особовій картці при прийомі на роботу (а.с. 21). А про зміну свого місця проживання адміністрацію підприємства остання не повідомляла.

Виходячи з наведеного судова колегія приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропустила встановлений ст. 233 КЗпП України строк для звернення до суду без поважних причин.

За таких обставин, та враховуючи те, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи було неправильно застосовано норми матеріального права судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,-

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мезон-К" задовільнити.

рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 03 лютого 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мезон-К" про поновлення на роботі і стягнення заборгованості по заробітній платі та нанесення збитків відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

З оригіналом вірно: