ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2018 року
Київ
справа №821/2432/13-а
касаційне провадження №К/9901/3859/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 (головуючий суддя Хом'якова В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 (головуючий суддя Потапчук В.О., судді: Коваль М.П., Семенюк Г.В.) у справі №821/2432/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Тарса Україна" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Тарса Україна" звернулось до суду з позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 №0002611500.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.07.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014, позов задоволено.
Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала касаційну скаргу, в якій просила постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема підпункту 16.1.8 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.
Зокрема, зазначає, що платники податків зобов'язані враховувати висновки податкового органу при перевірці, що позивачем зроблено не було.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, результати якої оформлені актом №229/10/15-112.
Проведеною перевіркою встановлено завищення позивачем в поданій декларації показника від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 521293,00грн. внаслідок неврахування висновків попередньої перевірки.
На підставі акта №229/10/15-112 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013 №0000141500, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 521293,00грн.
За результатами розгляду первинної скарги рішенням від 15.05.2013 №34/10/10.2-06 податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013 №0000141500 скасоване частково в сумі 428156,00грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
У зв'язку із викладеним, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 №0002611500, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 93137,00грн.
Згідно з висновками податкового органу, рядок 06.5 декларації по податку на прибуток за 2012 рік "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік)" позивачем включена сума в розмірі 1372744,00грн., яка визнана завищеною на 521293,00грн. за результатами попередньої перевірки позивача.
Тобто, підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок податкового органу, що позивачем завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яку зменшено на підставі акту перевірки від 31.01.2013 №032/22/37871328.
Так, відповідачем на підставі акта від 31.01.2013 №032/22/37871328 було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.02.2013 №000322200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 521293,00грн., в тому числі на 93137,00грн. за 2011 рік.
Податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 №032/22/37871328 оскаржене позивачем до Державної податкової служби у Херсонській області 22.02.2013.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.03.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 821/749/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Тарса Україна" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013 №000322200. У зв'язку з відкриттям провадження у справі №821/749/13-а, Державна податкова служба у Херсонській області рішенням від 12.03.2013 №1251/10/10.2-06 залишила первинну скаргу позивача без розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік податкове повідомлення-рішення від 13.02.2013 №000322200 було неузгодженим, у зв'язку з чим у позивача був відсутній обов'язок щодо врахування зазначеного рішення при поданні звітності.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
Статтею 56 Податкового кодексу України врегульовано порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу, відповідно до положень якої у випадку оскарження рішення в адміністративному порядку днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження, а у випадку оскарження рішення в судовому порядку грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
В той же час, відповідно до вимог Податкового кодексу України (2755-17) у випадку неоскарження платником рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається узгодженим після закінчення 10 денного терміну з дня отримання податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 13.02.2013 №000322200, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 521293,00грн., в тому числі за 2011 рік на 93137,00грн., на час подання звітності за 2012 рік ще не було прийнято та відповідно не було узгодженим, а тому висновок податкового органу про наявність у позивача обов'язку враховувати зазначене рішення при поданні податкової звітності є безпідставним.
Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.06.2013 №0002611500 є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 у справі №821/2432/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
............................
...........................
...........................
Т.М.Шипуліна,
Л.І.Бившева,
В.В.Хохуляк,
Судді Верховного Суду