808/2315/17 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - 07.08.2018 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у складі судді Прасова О.О. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у складі колегії суддів Божко Л.А., Дурасова Ю.В. Лукманова О.М. у справі №808/2315/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В :

31 липня 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - підприємець, платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2017 року №0008971407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17000 грн.

15 листопада 2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду у задоволенні позову підприємця відмовлено. 06 березня 2018 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову Запорізького окружного адміністративного суду залишено без змін.

Судові рішення мотивовані доведеністю факту продажу саме позивачем алкогольного напою - пива "Балтика-3" без необхідної ліцензії, чим порушені вимоги частини 13 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирта етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

01 червня 2018 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач доводить, що в силу пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України він, як платник єдиного податку другої групи, може не застосовувати реєстратор розрахункових операцій. Також позивач посилається на відсутність у матеріалах перевірки зібраних до прийняття спірного повідомлення-рішення доказів реалізації ним пива, яке містить спирт етиловий від 0,5% об'ємних одиниць, що є обов'язковим у відповідності до положень статті 83 Податкового кодексу України. На спростування висновків відповідача щодо продажу ним алкогольних напоїв посилається на складений під час перевірки опис готівки на місці проведення розрахунків, відомість про результати перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів товарно-матеріальних цінностей, невідповідність адреси місця торгівлі, що було перевірене працівниками відповідача, та місця здійснення господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві платника єдиного податку позивача.

25 червня 2018 року від податкового органу на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 26 червня 2017 року співробітниками податкового органу проведена фактична перевірка позивача, результати якої відображені у акті №0324/08/01/14/НОМЕР_1. Зокрема встановлено, що в торгівельному павільйоні за адресою: АДРЕСА_1 (біля торгового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1") позивачем продано одну залізну банку "Балтика-3" по ціні 18 грн. 00 коп. без використання РРО. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) у підприємця відсутня.

Згідно із зазначеним у акті перевірки висновком, позивачем порушений пункт 1 статті 3 Закону України "Про реєстратори розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а також частина 13 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Як встановлено наведеною нормою Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Виходячи з відсутності такої ліцензії, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0008971407 від 06 липня 2017 року про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 17000 грн.

Предметом даного спору не є штрафні санкції за порушення Закону України "Про реєстратори розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому посилання позивача у касаційній скарзі на наявність у нього статусу платника єдиного податку та звільнення від використання реєстраторів розрахункових операцій судом до уваги не приймається.

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи це, Верховний Суд не приймає до уваги посилання позивача у касаційній скарзі на недоведеність факту торгівлі алкогольними напоями, що слідує з неправильно зазначеної адреси, за якою відповідачем встановлений факт торгівлі. До повноважень суду касаційної інстанції не належить переоцінка доказів та встановлення обставин, що не були встановлені судами інших інстанцій.

Що стосується посилання позивача на неправильне застосування судами положень статті 83 Податкового кодексу України суд касаційної інстанції виходить з того, що нею встановлюється загальний перелік матеріалів, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок. З посиланням на вказану статтю позивач стверджує про обов'язок відповідача мати на момент прийняття податкового повідомлення-рішення докази реалізації пива саме міцністю вище 0,5% об'ємних одиниць етилового спирту.

Суд не бере до уваги ці доводи позивача, оскільки до початку фактичної перевірки відповідач не може знати, які порушення будуть встановлені під час її проведення. Натомість, результати перевірки фіксуються у акті перевірки, який відповідно до пункту 80.10 статті 80, пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України підписується посадовими особами контролюючих органів, особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків, його законними представниками (у разі наявності) та реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.

Міцність алкогольного напою, реалізація якого була зафіксована відповідачем у акті перевірки, могла бути встановлена відповідачем під час перевірки, а тому відома йому на момент складання акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення. Заперечень позивача з цього приводу акт перевірки не містить, додаткових документів відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України до прийняття податкового повідомлення-рішення позивачем надано не було.

Тому у відповідача були наявні передбачені статтею 83 Податкового кодексу України документальні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення №0008971407 від 06 липня 2017 року про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 17000 грн.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі №808/2315/17 залишити без змін.