22ц-2464 Про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов‘язання скласти акт - 15.09.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 28 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов"язання роботодавця скласти акт про нещасний випадок на виробництві, -

30 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Херсонської філії відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов"язання роботодавця скласти акт про нещасний випадок на виробництві.

Свій позов позивачка обгрунтувала тим, що працює в ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк" з 16.08.2004 року, в червні 2005 року відповідачем було орендоване інше приміщення по вул.Перекопська,21 в м.Херсоні, у зв"язку з чим особовий склад установи змушений був виконувати роботу щодо переносу всього обладнання до нового приміщення. 24.06.2005 року, біля 15 години, перебуваючи на посаді провідного економіста відділу пластикових карток, переносячи теки із банківською документацією, позивачка оступилася на сходах між 2 та З поверхом, у зв"язку з чим було травмовано хребет. Відповідач відмовився провести розслідування та скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 та не вніс цю подію до обліку нещасних випадків, пов"язаних із виробництвом, чим порушує її право на відшкодування завданої шкоди. 26.02.2009 року вона звернулася до відповідача письмово з вимогою визнати факт одержання травми на виробництві 24.06.2005 року, але листом від 17.03.2009 року їй було відмовлено.

В ході судового розгляду справи представник позивачки звернула позовні вимоги до ВАТ акціонерний банк "Укргазбанк", представник ВАТ акціонерний банк "Укргазбанк" заперечував проти позову.

рішенням суду від 28 травня 2009 року позов задоволено. Вирішено: визнати факт нещасного випадку на виробництві, що стався з позивачкою 24.06.2005 року; ВАТ АБ "Укргазбанк" (Херсонська філія ВАТ АБ "Укргазбанк") скласти акт про нещасний випадок, пов"язаний із виробництвом за формою Н-1, що стався з позивачкою 24.06.2005 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити і припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Судом першої інстанції установлено і сторонами при апеляційному розгляді справи підтверджується, що позивачка в червні 2005 року працювала в ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк" на посаді провідного економіста відділу пластикових карток. Також представник відповідача пояснив, що вже кілька років позивачка фактично не виходить на роботу, проте наказу про її звільнення немає.

Згідно довідки ТОВ "Гаряче джерело" (а.с.9) позивачка знаходилася на амбулаторному лікуванні в бальнеолікарні "Арабатська стрілка" ТОВ "Гаряче джерело" з 02.08.2005 року по 10.08.2005 року; "диагноз:осложненный остеохондроз поясничного отдела позвоночника".

Згідно наданої медичним центром "Вибір" інформації з 19.07. по 02.08.2007 року хвора ОСОБА_1, 1968р.н. знаходилася на лікуванні у лікаря-невропатолога з приводу "остеохондроза позвоночника, протрузии межпозвоночных дисков L4 - S1, корешково-сосудистого синдрома L4 - S1" (а.с. 8).

Відповідно до повідомлення з нейро-центру Дюссельдорфа (а.с.11) позивачка проходила лікування, 18.08.2007 року з використанням магнітно-резонансної томографії поясничної області хребта поставлений діагноз "небольшое левостороннее медико-латеральное выпадение связки диска в области L 5/S 1" . В цьому повідомленні зазначено, що болі в поясничній області появились три роки тому.

Згідно епікризу №13259 (а.с.19) позивачка знаходилася на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Херсонської обласної клінічної лікарні з 17 по 28 липня 2008 року з діагнозом "деструктивно-дистрофический процес позвоночника, протрузии м/позвоночных дисков L3-S1, дисциркуляторная энцефалопатия с нарушением ф-ции тазовых органов по периферическому типу, корешково-сосудистым с-мом L4-S1 справа, с парезом правой стопы (з бал.).

Відповідно до відповіді головного лікаря Херсонської обласної клінічної лікарні на запит адвоката (а.с.21) позивачка знаходилася на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні вказаної лікарні з 29 вересня по 07 жовтня 2008 року з приводу ускладненого остеохондрозу, деформованого спондильозу переважно поперекового відділу хребта, з протрузіями міжхребтових дисків, дисциркуляторною міелорадикулоішемією, переходячим парапарезом, корінцевим симптомом L4-S1 зліва.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що дослідженими по справі доказами доведено факт одержання позивачкою 24.06.2005 року травми хребта на робочому місці, що є нещасним випадком відповідно до ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон N'1105-XIV від 23.09.1999 (1105-14) р) . В результаті вона проходила лікування, 18.08.2007 року після обстеження з використанням магнітної резонансної томографії поясничної області хребта встановлено, що три роки тому вона одержала травму хребта, як наслідок поставлений діагноз "небольшое левостороннее медико-латеральное выпадение связки диска в области L 5/S 1". Також суд виходив з того, що 27.06.2005 року позивачка зверталася до відповідача з письмовою заявою про визнання факту нещасного випадку, проте заява не була зареєстрована та розглянута відповідно до вимог законодавства. При цьому суд в тому числі послався на показання спеціаліста лікаря-невропатолога ОСОБА_2, допитаного в якості свідка, та медичні документи (а.с.46).

Однак до такого висновку суд дійшов при неповному з"ясуванню обставин, що мають значення для справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, що згідно з вимогами п.п.1 та 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Згідно ст. 22 Закону України "Про охорону праці" (в редакціїї закону від 21.11.2002 року (229-15) ) роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об"єднаннями профспілок; за підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування; у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця; рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Аналогічна норма щодо обов"язковості розслідування та обліку нещасних випадлків міститься і в ст. 171 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону №1105-XIV від 23.09.1999р нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Суд першої інстанції, зазначивши в рішенні, що підставою для задоволення позову є нещасний випадок, який стався з позивачкою на робочому місці 24.06.2005 року, не навів доказів такого випадку і фактично задовольнив позов на підставі припущення позивачки.

З матеріалів справи вбачається, що при обстеженні в неврологічному відділенні Херсонської обласної клінічної лікарні з 17 по 28 липня 2008 року (а.с.19) було встановлено, що позивачка хворіє більше 10 років, початок захворювання - поступове, на протязі останніх 2-х років стан поступово погіршується, часто виникає паретичність лівої ноги, періодично - оніміння правої, до рівня колінного суглоба.

Згідно відповіді заступника начальника управління охорони здоров"я Херсонської ОДА на запит відповідача (а.с.48) в історіях хвороби позивачки при зібранні скарг та вивченні причин захворювання (страховий анамнез) інформація про фокти травми відсутня; на основі даних, що містяться в наявній медичній документації зв"язати зазначене захворювання хребта з травмою неможливо.

Суд послався як на докази задоволення позову в тому числі на показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були очевидцями події. Однак останній тільки показав, що бачив як позивачка впала на сходинах, вдарилася спиною та закричала від болю. Решта свідків знають про травмування позивачки з її слів. Суд не взяв до уваги та не оцінив належним чином ту обставину, що на той час керівником філіалу був чоловік позивачки, що не могло перешкоджати розгляду її заяви, при її наявності, про розслідування нещасного випадку.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів факту одержання позивачкою 24.06.2005 року травми хребта на робочому місці, що є нещасним випадком.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні заявленного позову слід відмовити за безпідставністю.

Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст.234 вказаного Кодексу у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст.233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Суд першої інстанції тільки на підставі позовної заяви прийшов до висновку про те, що 27.06.2005 року позивачка зверталася до відповідача з письмовою заявою про визнання факту нещасного випадку, але заява не була зареєстрована та розглянута відповідно до вимог законодавства. Проте судом не враховано, що доказів на підтвердження зазначеного в матеріалах справи немає.

Виходячи з наведеного, оскільки позивачкою, яка звернулася до суду 30.04.2009 року з вказаним позовом, не наведено ніяких доказів поважності пропущення строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що вказаний строк пропущено без поважної причини і він поновленню не підлягає, що також є підставою для відмови у позові за пропуском строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст. 22 Закону України "Про охорону праці" (в редакціїї закону від 21.11.2002 року), ст. 171 КЗпП України, ч.1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 233 і 234 КЗпП України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.

рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 28 травня 2009 року скасувати, постановити нове рішення.

У позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов"язання роботодавця скласти акт про нещасний випадок на виробництві - відмовити.