Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Ляліній А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

Позивача ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 03.11.2000 року до 22.07.2008 року. 22. 04.2003 року від шлюбу у відповідача та позивача народилася донька ОСОБА_3, яка після розірвання шлюбу проживає з позивачем. На підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.07.2009 року відповідач сплачує на користь позивача на утримання спільної дитини аліменти щомісячно в розмірі 375, 00 грн., а з березня 2012 року - 800,00 грн.

Зазначає, що наразі на забезпечення потреб дитини, її навчання, розвитку талантів та здібностей, харчування, оздоровлення позивачем витрачаються кошти, що значно перевищують розмір аліментів, що сплачуються відповідачем на утримання дитини. Зокрема, ОСОБА_3 навчається в Спеціалізованій школі № 112 ім. Т.Г. Шевченка, під час навчання в якій підлягають сплаті благодійні внески в розмірі 650 грн. щомісячно, що наразі склало суму в розмірі 12 700,00 грн. Позивачем здійснюється оплата занять по художній гімнастиці для дитини, оплата за які складає 3240,00 грн. Влітку 2010 року та 2011 року було здійснено витрати на оздоровлення дитини в розмірі 4500,00 грн., дитині надавалися також стоматологічні послуги в розмірі 7400,00 грн. Всі витрати були понесені позивачем та в сумі складають 26 473,00 грн. Оскільки, на обох батьків в рівних частинах покладено обов'язок щодо утримання своєї малолітньої дитини, просить стягнути з відповідача половину понесених на утримання дитини витрат в розмірі 13 236,00 грн. та стягувати з відповідача аліменти в збільшеному розмірі - 2000,00 грн. щомісячно.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що витрати на утримання дитини значно перевищують той розмір аліментів, які виплачує на утримання дочки відповідач. Зазначила, що витрати, сплачені як благодійні внески насправді є платежами за навчання дитини.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що його матеріальний стан не дає можливості виплачувати аліменти в тому розмірі, який заявлений в позовній заяві. Також вказав, що додаткові витрати, на стягнення яких наполягає позивач, не підтверджені документально. Вказав, що визнає лише витрати на стоматологічні послуги за першим платежем в розмірі 1300,00 грн..

Представник третьої особи Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві адміністрації в судовому засіданні вважав позов таким, що підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.18. постанови Пленуму Верховного суду "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (v0003700-06) вказує, що до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Судом достовірно встановлено, що 22.04.2003 року від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилася донька ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3.

22.07.2008 року шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_4.

рішенням Голосіївського районного суду м. Києві від 02.07.2009 року визначено розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої доньки - ? частини всіх видів доходів щомісячно.

Відповідно до наданих суду квитанцій вбачається, що позивачем здійснюються додаткові витрати на утримання дитини, зокрема:

- на фізичний розвиток дитини, а саме: заняття по гімнастиці, що підтверджується квитанцією № 301.194.1 від 11.12.2012 року на суму 250,00 грн., призначення платежу "Оплата платних послуг в гуртках дитячо-юнацьких клубів, ПІБ учня ОСОБА_3", квитанцією № 249.457.1 від 20.11.2012 року на суму 250,00 грн., призначення платежу "Оплата за навчання в школах естетичного виховання, ПІБ учня ОСОБА_3"; заняття в басейні, що підтверджується квитанцією № ПН3412 від 04.10.2012 року на суму 100,00 грн., отримувач платежу "КП "Басейн Юність", квитанцією № ПН4774 від 18.10.2012 року на суму 125,00 грн., отримувач платежу "КП "Басейн Юність";

- на лікування дитини, а саме на стоматологічні послуги, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 01.04.2010 року на суму 2600,00 грн., підстава платежу: "Оплата стоматологічних послуг", платник "ОСОБА_3", квитанцією до прибуткового касового ордеру від 25.05.2012 року на суму 4800,00 грн., підстава платежу: "Оплата стоматологічних послуг", платник "ОСОБА_3";

- на відпочинок дитини в розмірі 4 635,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 98 від 25.06.2010 року в розмірі 2310,00 грн., підстава платежу "За путівку для ОСОБА_5", проїзним документом ПМ 422966, копією путівки № 3 на період з 14.06.2011 року по 25.06.2011 року, проїзними документами СЗ №645300 та СЗ №64529;

- інші додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 1 144,82 грн., а саме витрати на велосипед, що підтверджується товарним чеком №9 від 01.07.2010 року в розмірі 800,00 грн.; витрати на медикаменти, що підтверджується чеком № 431493 від 13.05.2011 року на суму 34,40 грн., чеком № 130537 від 01.06.2011 року на суму 57,92 грн., чеком 70327 від 06.02.2013 року на суму 77,92 грн., чеком № 432140 від 17.05.2011 року на суму 47,91 грн., чеком № 63045 від 14.11.2012 року на суму 22,02 грн., чеком № 43713 від 07.11.2012 року на суму 16,50 грн., чеком № 1553 від 28.06.2011 року на суму 88,15 грн..

Вищевказані додаткові витрати на утримання дитини підтверджуються платіжними документами, були дійсно понесені позивачем у вказаних розмірах, та на підставі ст. 185 СК України половина з даних витрат підлягає стягненню з відповідача в розмірі 6 952,41 грн..

Разом з тим, позивачем ставиться вимога щодо стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 14 650 грн., які є витратами на благодійні внески до школи, оскільки вказує, що дані внески є оплатою за навчання в спеціалізованій школі № 112 ім. Т.Г. Шевченка, де навчається ОСОБА_3.

З наданих суду позивачем квитанцій на загальну суму 14 650,00 грн. вбачається, що призначенням платежу є "благодійний внесок на виконання соц. програм школи № 112".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" благодійництво - це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги.

Відповідно до положень Закону України "Про освіту" (1060-12) громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального та майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача половини від вказаних понесених витрат, оскільки благодійні внески є добровільною безкорисливою пожертвою та не можуть вважатися додатковими витратами на утримання дитини в розумінні положень ст. 185 СК України.

Також, в позовній заяві позивачем ставиться питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача на утримання ОСОБА_3 щомісячно аліментів в розмірі 2000,00 грн.

Як вбачається з рішення Голосіївського районного суду м. Києві від 02.07.2009 року, розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки - ? частини всіх видів доходів щомісячно.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Витрати, на наявність яких посилається позивач, як на підставу збільшення аліментів, а саме додаткові заняття з фізичного розвитку дитини, витрати на лікування, витрати на відпочинок носять разовий, нерегулярний характер, та не можуть свідчити про те, що обставини, які були враховані в рішенні Голосіївського районного суду м. Києві від 02.07.2009 року при встановленні розміру аліментів суттєво змінилися, а розмір постійних витрат на утримання дитини значно збільшився.

Враховуючи, що позивачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження зміни матеріального стану відповідача, будь - яких інших доказів на підтвердження того, що збільшилися регулярні витрати на утримання дитини, суд не вбачає підстав для збільшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору в розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 554, 629 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 213, 218 ЦПК України, суд -

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Нікополь Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 362,50 грн. витрати на фізичне вихованні, 3700,00 грн. витрати на лікування, 2 317,50 грн. витрати на відпочинок дитини, 572,41 грн. інших витрат, а всього стягнути 6 952 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 41 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Нікополь Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.