243/3276/13-ц Про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири - 18.05.2013 Прийняття

У квітні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з дійсним позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої в результаті залиття квартири, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 Квартира належить їй на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу. 04 березня 2012 року її квартиру було залито водою через недбалість відповідача, який проживає поверхом вище у квартирі НОМЕР_4, про що свідчить акт залиття, складений КП "ЖЕК №6". Як наслідок, вода залила стіни та стелю кухні, ванної кімнати та коридору, що спричинило провисання шпалер, вода також потрапила до електропроводки, що призвело до замикання. рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 24.10.2012 р., залишеним в силі апеляційною інстанцією, з відповідача на її користь було стягнуто матеріальну шкоду, спричинену затопленням квартири. Однак вимоги позивача, щодо відшкодування шкоди, пов'язаної зі псування кухонних меблів, були залишені судом першої інстанції без розгляду у зв'язку з відмовою позивача провести по справі товарознавчу експертизу. На теперішній час позивачем така експертиза проведена, однак з її висновками позивач не згодна. Вважає, що розмір шкоди, спричиненої псуванням меблів є значно більшим.

Просить суд стягнути з відповідача на свою користь спричинену псуванням меблів матеріальну шкоду, яку вона оцінює у 5 200 грн.; витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 1 147 грн. 04 коп.; витрати, пов'язані з доставкою експерта в сумі 557 грн. 00 коп.; витрати, пов'язані з проїздом у м. Донецьк для подання заяви і отримання документів по експертизі в сумі 202 грн. 17 коп., а також судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп., а загалом 7 362 грн. 61 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов повністю підтримала, на його обґрунтування навела доводи аналогічні викладеним у позові. Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі Довіреності № 1891 від 20 червня 2012 року (а.с.26) в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, навела доводи, аналогічні зазначеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4, належним чином повідомлений про час і дату розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Представник відповідача ОСОБА_6, що діє на підставі Договору на представництво інтересів від 30.04.2013 року (а.с. 26, 27), в судовому засіданні свої заперечення проти позову обґрунтував тими обставинами, що розмір шкоди, спричиненої

позивачеві при псуванні меблів встановлений в результаті проведення дослідження, а не експертизи, а тому, він не може бути визнаний судом доказом. Крім того, вважає, що в судовому порядку не можуть бути відшкодовані витрати, пов'язані з проведенням дослідженням, які були понесені позивачем до звернення до суду за власною ініціативою.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, заслухавши пояснення свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею квартири НОМЕР_4, розташованою за адресою: АДРЕСА_4, відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 30 червня 2001 року, нотаріально засвідчений за реєстровим №4259, зареєстрований в Слов'янському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за №16944/58-а-64 (а.с.3).

У зв'язку з затопленням квартири позивача № 26 з квартири АДРЕСА_1, було залито стелю: у кухні-7,5 м2, коридор - шпалери, стеля -4,5 м2, ванна кімната та туалетна кімната-4,6 м2, коридор-4,5 м2, кухня-7,5 м2., причиною став прорив гнучкого шлангу підводу холодної води до лічильника. Вказані обставини підтверджуються Актом обстеження квартири НОМЕР_3 від 05 березня 2012 року будинку АДРЕСА_4, який було складено представниками КП "ЖЄК-6"- за участю власниці вказаної квартири - ОСОБА_1, який підтверджує факт залиття квартири НОМЕР_3 з квартири НОМЕР_4 (а.с.4).

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначили, що вони потрапили в квартиру АДРЕСА_4, 04 березня 2012 року одразу після залиття. Бачила, що вода знаходилась в квартирі рівним 2-сантиметровим шаром. Кухонні меблі були здуті та вологі.

З висновку експертного дослідження Донецького НДІСЕ №580/26 від 14.03.2013р. вбачається, що матеріальна шкода, спричинена майну (ОСОБА_1.) в наслідок залиття квартири, складає 3 120 грн. 00 коп. (а.с. 7-9).

В судовому засіданні позивач зазначила, що з висновком даної експертизи не згодна, оскільки на теперішній час її кухонні меблі стали непридатними для використання, оскільки їх поверхні втратили свою якість і постійно руйнуються шляхом розсипання. Вважає, що їй повинна бути відшкодована дійсна вартість цих меблів, сплачена нею при їх придбанні, і яка становить 5 200 грн.

Під час розгляду справи на виконання ч. 4 ст. 10 ЦПК України судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, було надано всі можливості для подання необхідних клопотань про призначення експертиз та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи

Представник відповідача по справі в судовому засіданні, висловлюючи незгоду з висновком проведеного позивачем дослідження, від заявлення клопотань про призначення по дійсній справі експертизи для встановлення розміру шкоди, завданої меблям позивача в результаті залиття, категорично відмовився.

Доказів того, що залиті кухонні меблі стали взагалі не придатними для використання, і що їх дійсна вартість становить саме 5 200 грн. позивачем суду не надано.

Тому, у розумінні належності та допустимості доказів, суд вважає вищезазначений експертний висновок, належним доказом, який визначає розмір матеріального збитку, та не спростовуєтьсь будь-яким іншим і може бути покладений в основу рішення суду. Крім того, дане дослідження проведене судовим експертом на підставі та з використанням діючих офіційних методик.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Факт заподіяння матеріальної шкоди позивачеві підтверджується актом залиття квартири, розмір шкоди, спричиненої майну ОСОБА_1 встановлений висновком експерта, і не спростований відповідачем, тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди саме у розмірі 3 120,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення на її користь витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, доставкою експерта, проїздом у м. Донецьк для подання заяви і отримання документів по експертизі (а.с. 14-18), то суд вважає, що вказані витрати не є судовими витратами у розумінні ст. 79 ЦПК України, а тому у задоволенні цих вимог необхідно відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 витрат, пов'язаних з оплатою судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.(а.с. 2) підлягають частковому задоволенню, в розмірі 100 грн. 94 коп. (44 % від загальної суми позову, який було заявлено).

Також підлягають частковому задоволенню вимоги представника відповідача про відшкодування витрат, понесених відповідачем і пов'язаних з наданням правової допомоги в розмірі 1 200 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.12.2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" (4191-17) розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи встановлено, що правову допомогу відповідачу на підставі витягу з договору на представництво інтересів у суді по цивільній справі від 30.04.2013р. надавав адвокат ОСОБА_3 (а.с.27), та який отримав від відповідача ОСОБА_4 за правову допомогу 1 200 грн. (а.с.33).

З матеріалів справи встановлено, що адвокат ОСОБА_3 приймав участь у судових засіданнях по цій справі: 30 квітня 2013 року - 3 хвилини (а.с.29-30), 18 травня 2013 року - 90 хвилин (а.с.36-40), а всього 1 год. 33 хв.

Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати з січня 2013 року був встановлений - 1 147 гривні на місяць, тобто граничний розмір витрат за надання правової допомоги складає 711 грн. 14 коп. (1147х40% : 60 хв. х 1 год. 33 хв. = 711,14 грн.).

Враховуючи викладене, суд присуджує відповідачеві судові витрати пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві було відмовлено, що складає 398,24 грн. (56 % від загальної суми позову, який було заявлено).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 38/26, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3120,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 100,94 грн., а всього 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 38/26, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 398 (триста дев'яносто вісім) грн. 24 коп.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.