Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бортницької В.В.,

при секретарі Кондратенко Т.М.,

озглянувши у відкритому судовому засіданні в заслі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутаціїї, спростування недостовірної інформації,-

11.02.2013 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та просить визнати поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 року на телеканалі "Інтер" у прямому ефірі телепрограми "Справедливість" ОСОБА_2 відомості, а саме, що позивачка "...людина, яка професійно непригідна, людина, яка порушує закон про корупцію, бо вона була вчителькою, стала зам міністра тільки тому, що вона є сестрою дружини ОСОБА_3 - міністра юстиції, після того була направлена в Європу, а після того корупційного призначена уповноваженою з питань захисту прав людини...", такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та шкодять діловій репутації позивачки. Крім того, просить зобов'язати ОСОБА_2 спростувати поширені недостовірні та негативні відомості у той же спосіб, який вони були розповсюджені, протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішення суду.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на телеканалі "Інтер" у прямому ефірі транслювалась телепрограма "Справедливість". Під час виступу у програмі ОСОБА_2 озвучила оспорювану інформацію "...людина, яка професійно непригідна, людина, яка порушує закон про корупцію, бо вона була вчителькою, стала замміністра тільки тому, що вона є сестрою дружини ОСОБА_3 - міністра юстиції, після того була направлена в Європу, а після того корупційного призначена уповноваженою з питань захисту прав людини...", яка не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та шкодить діловій репутації позивачки, що стало підставою звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Представник позивачки позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечували зазначивши, що інформація поширена відповідачем містить як фактичні твердження, так і оціночні судження. Вказана позиція відповідача склалася внаслідок ставлення до професійних якостей позивача, обумовленого, у тому числі, ходом обговорення питання щодо призначення ОСОБА_1 на посаду Уповноваженого ВРУ з прав людини у парламенті під час пленарного засідання 24.04.2012 року. Крім того, до відповідача надходили та надходять скарги громадян України щодо бездіяльності позивача на посаді Уповноваженої ВРУ з прав людини та ухилення її від реагування на факти порушень конституційних прав громадян, які скеровувались позивачу. Проте ОСОБА_1 належним чином не реагувала та не забезпечувала виконання покладених на неї законом функцій.

Згідно формату програми, після публічної дискусії із позивачем, відповідачу було надано час на надання коментарів стосовно проведеної дискусії. Упродовж цього часу відповідачем зроблено як спірне висловлювання, а також багато інших критичних зауважень на роботу позивача, чим надано оцінку діяльної ОСОБА_1 на займаній посаді. Щодо висловлювань відповідача "порушує закон про корупцію", то воно не містить фактичних даних та не може бути витлумачено як таке, що містить фактичні дані, оскільки закону "Про корупцію" (1506-17) не існує та не може існувати взагалі. Фраза відповідача "була направлена в Європу", безперечно, є оціночним судженням діяльності позивача у формі алегорії для привернення уваги аудиторії до факту перебування позивача на посаді Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Також представник зазначив, що відповідно до усталеної практики Європейського суду у демократичному суспільстві межі допустимої критики публічних осіб є значно ширшим, аніж стосовно пересічних громадян. Відтак, позивач, маючи статус публічної особи, має усвідомити, що межі критики її особи не співпадають з обсягом можливої критики простого громадянина, а форма цієї критики може бути навіть образливою для позивача в оцінці її діяльності під час політичних дебатів.

Суд, заслухавши представників сторін, оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації .

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи " (v_001700-09) при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК.

Судовим розглядом беззаперечно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на телеканалі "Інтер" у прямому ефірі транслювалась телепрограма "Справедливість". Під час виступу у програмі ОСОБА_2 озвучила інформацію "...людина, яка професійно непригідна, людина, яка порушує закон про корупцію, бо вона була вчителькою, стала зам міністра тільки тому, що вона є сестрою дружини ОСОБА_3 - міністра юстиції, після того була направлена в Європу, а після того корупційно призначена уповноваженою з питань захисту прав людини...".

Поширена відповідачем інформація стосується позивачки і вказаний факт стороною відповідача не оспорюється.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Аналізуючи в контексті ст. 62 Конституції України та ч.1 ст. 7 КпАП України зміст інформації, що міститься у вислові відповідачки "…людина, яка порушує закон про корупцію, бо вона була вчителькою, стала зам міністра тільки тому, що вона є сестрою дружини ОСОБА_3 - міністра юстиції", суд вважає, що вказана інформація є недостовірною, оскільки доказів, які б достовірно підтверджували факт порушення позивачем законодавства, направленого на протидію та запобігання корупції, перебування в родинних відносинах з ОСОБА_3 та використання їх в особистих інтересах, суду стороною відповідача не надано, тому вказана інформація є недостовірною та негативною. На думку суду вказаний вислів є фактично звинуваченням у порушенні закону і порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, а саме мати репутацію особи, що не вчиняла протиправних дій.

Крім того, в установленому законом порядку Постанова Верховної Ради України № 4660-VI від 24.04.2012 року (4660-17) "Про призначення ОСОБА_1 Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини" протиправною з мотивів невідповідності її Закону України "Про запобігання та протидію корупції" (1506-17) не визнавалася.

Вирішуючи вимоги про визнання неправдивою інформації про те, що позивач ОСОБА_1 є "…людина, яка професійно непригідна…", суд вважає, що вказаний вислів не відповідає дійсності, оскільки належними та допустимими доказами в сенсі ст.. 57-58 ЦПК України (1618-15) та згідно з положеннями ст. 277 ЦК і ст. 10 ЦПК України відповідачем не доведений, незважаючи на його обов'язок довести достовірність вказаної інформації.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Враховуючи той факт, що наявні у справі докази дають змогу перевірити вислови відповідача ОСОБА_2 на предмет їх відповідності дійсності, оскаржуваний вислів не може вважатися оціночним судженнями.

Крім того, вищевказана інформація, в жодному випадку не може бути розцінена як інформація, що не містить фактичних даних, зокрема, критику, оцінку дій, а також інформацію, що не може бути витлумачена як така, що не містить фактичних даних, адже дана інформація безпосередньо стосується характеристики позивача як Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Відповідачами не було доведено в судовому засіданні той факт, що розповсюджувана ними інформація, яку оспорює позивач є дійсною, а лише зазначили про те, що висловлювання є оціночними судженнями.

Вирішуючи питання про спосіб спростування інформації, яка вказаним рішенням визнається недостовірною, суд враховує п. 25 Постанови, якою передбачено що, спростування має здійснюватись у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. Оскільки спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливим у зв'язку з припиненням телепрограми "Справедливість", суд з метою захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача повідомити про ухвалене у даній справі рішення на телеканалі "Інтер" в день та період часу, в який виходила телевізійна програма "Справедливість" протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 3, 28, 34 Конституції України,ст. 10 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод, ст. 15, 16, 200, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 30 Закону України "Про інформацію" в редакції від 13.11.2011 року, ст. ст. 10, 60, 88, 212- 214, 223, 294 ЦПК України, суд,

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутаціїї, спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Визнати недостовітною, такою що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 поширену ОСОБА_4 в ефірі програми "Справедливість" на телевізійному каналі "Інтер" ІНФОРМАЦІЯ_1 року інформацію наступного змісту: "...Людина, яка професійно непригідна, людина, яка порушує закон про корупцію, бо вона була вчителькою, стала замміністра тільки тому, що вона є сестрою дружини ОСОБА_3- міністра юстиціїї, після того була направлена в Європу, а після того корупційно призначена уповноваженою з питань захисту прав людини.."

З метою спростування недостовірної інформації зобов'язати ОСОБА_2 в єфірі телеканалу "Інтер" повідомити про ухвалене у справі рішення в період часу виходу в єфір телепрограми "Справедливість" протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

В разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.