Сніжнянський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді - Радченка В.Є.

при секретарі - Гайтеровій Я.М.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_6.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сніжне Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

ОСОБА_1 7.11.2012 р. звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Сніжнянськхіммаш" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним: Наказом № 187 кл від 10.10.2012 р. позивач звільнений з посади юрисконсульта на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України. Це звільнення позивач вважає незаконним, тому він просив поновити його на роботі та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надав письмові заперечення проти позову.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність їх часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивач з 26.01.1998 року працював на підприємстві відповідача юрисконсультом. Наказом № 187 кл від 10.10.2012 р. позивач звільнений з посади юрисконсульта на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с. 3). Згідно вказаного наказу позивача було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов*язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджується наказами № 16 кн від 02.10.2012 р., № 17 кн від 03.10.2012 р. Крім того позивач у грубій формі відмовився ознайомитись з доповідною керівника юридичного відділу та надання пояснень з цього приводу.

В наказі про звільнення не розписані порушення, які скоєні позивачем, а саме не вказано в чому виразилось ігнорування вказівок керівника юридичного відділу, та в чому виразилась грубість позивача, а вказано лише що надійшла доповідна начальника договорено-правового відділу.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті. В ст. 137 ЦПК України зазначено, що у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні не надав доказів того, що позивач в грубій формі відмовився від надання пояснень, а також не надав доказів того, що він ігнорував вказівки керівника юридичного відділу.

Крім того з наказами № 16 кн від 02.10.2012 р., № 17 кн від 03.10.2012 р. позивача ознайомили 4.10.2012 року. З 04.10.2012 р. по день винесення наказу про звільнення від 10.10.2012 року позивачем не було зроблено жодного порушення трудової дисципліни.

Вимоги позивача в частині винесення ухвали відносно посадових осіб та направлення її прокурору для вирішення питання про притягнення ОСОБА_6., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності - не є позовними вимогами. При цьому в задоволенні цих вимог необхідно відмовити, оскільки суд не вбачає правових підстав для винесення окремої ухвали..

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) на користь позивача з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 11.10.2012 р. по день винесення рішення судом 15.03.2013 р.:

13 відпрацьованих днів в вересні 2012 р. + 8 відпрацьованих днів в жовтні 2012 р. = 21 відпрацьований день за два останні місяці роботи;

2151,16 грн. заробітної плати позивача за фактично відпрацьовані дні у вересні 2012 р. + 1306 грн. 89 коп. заробітної плати позивача за фактично відпрацьовані дні у жовтні 2012 р. = 3458 грн. 05 коп. заробітної плати за два останні місяці роботи;

3458,05 грн. заробітної плати за два останні місяці роботи : 21 відпрацьованих днів за два останні місяці роботи = 164 грн. 67 коп. середньоденної зарплати позивача перед звільненням;

164 грн. 67 коп. (середньоденна зарплата позивача перед звільненням) х 109 робочих днів вимушеного прогулу = 17949 грн. 03 коп. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у вигляді середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з дня звільнення позивача по день винесення рішення судом.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині присудження позивачу заробітної плати за один місяць в розмірі 2151 (дві тисячі двісті п*ятдесят одна) гривня 16 коп. та про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь відповідача моральної шкоди суд виходив з наступного. Відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд прийшов до висновку що незаконним звільненням відповідач грубо порушив конституційне право позивача на працю. Усвідомлення факту незаконного звільнення, позбавлення роботи та заробітку відбивається на його психологічному стані, пригнічує, вивело з сталого укладу життя, він змушений додавати додаткові зусилля для організації свого життя в сім'ї та суспільстві. Визначаючи розмір суми моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд керується конкретними обставинами справи. Заявлена позивачем вимога щодо відшкодування моральної шкоди обґрунтована і підлягає частковому задоволенню. Враховуючи глибину заподіяної моральної шкоди, ступеня вини відповідача, вимоги розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлена в позові сума в розмірі 10000 грн. є завищеною. З урахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача. Через це суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 229 гривень 40 коп.

керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди- задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді юрисконсульта договорно-правового відділу Публічного акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" на користь ОСОБА_1 17949 (сімнадцять тисяч дев*ятсот сорок дев*ять) гривень 03 коп. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, з яких підлягає утриманню прибутковий податок й інші обов'язкові платежі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев*ять) гривень 40 коп. на рахунок Сніжнянського міського суду: код ЄДРПОУ (суду): 38024012, отримувач: Сніжнянське УК/м. Сніжне/22030001, ККД - 22020001, рахунок: 31217206700078, назва ККД - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді юрисконсульта договорно-правового відділу Публічного акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування".

Допустити негайне виконання рішення в частині присудження ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 2151 (дві тисячі двісті п'ятдесят одна) гривня 16 коп., з яких підлягає утриманню прибутковий податок й інші обов'язкові платежі.

рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.